Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"09" жовтня 2007 р. Справа № 44/246-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Сіверін В.І.
при секретарі Чудних С.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Малінка В.Є. посвідчення №9 від 02.02.2007 р.
позивача - Кулінічева Н.О. (довіреність у справі)
відповідача - Стаднічук Н.Л. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2859Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.07 р. по справі № 44/246-07
за позовом Прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків", м. Харків
про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
встановила:
Прокурор міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив зобов'язати ТОВ "Преса - Харків" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зайняту кіоском ТОВ "Преса - Харків" на пр. Гагаріна, ріг вул. Мовчанівської у м. Харкові, за рахунок відповідача. Прокурор також просив зобов'язати ТОВ "Преса - Харків" привести зазначену земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2007 р. по справі № 44/246-07 (суддя Дюкарєва С.В.) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ТОВ “Преса -Харків» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, фактично зайняту малою архітектурною формою ТОВ “Преса -Харків» - кіоском, розташовану по пр. Гагаріна, ріг вул. Мовчанівської у м. Харкові, привести її у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді. В решті звільнення земельної ділянки, розташованої по пр. Гагаріна, ріг вул. Мовчанівської у м. Харкові, на якій фактично не розташований кіоск, приведення її у придатний для використання стан та передання Харківській міській раді в задоволенні позову відмовлено. Стягнено з ТОВ “Преса -Харків» на користь державного бюджету України -85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ТОВ “Преса -Харків», із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення господарського суду від 20.08.2007 р. винесено при порушенні норм процесуального права, а також з порушенням правил предметної підсудності, на підставі неповного та необ'єктивного дослідження всіх обставин справи. Просить рішення господарського суду від 20.08.2007 р. по справі № 44/246-07 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що у прокурора відсутні повноваження звертатися до суду з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування в особі Харківської міської ради; судом першої інстанції порушено правила предметної або територіальної підсудності, оскільки цей спір є адміністративним.
Прокурор відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, в судовому засіданні зазначив, що оскаржуване рішення законне та обґрунтоване, прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2007 р. по справі № 44/246-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Позивач відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав, в судовому засіданні зазначив, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, прийняте при дотриманні норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2007 р. по справі № 44/246-07 - без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні, прокурора, уповноважених представників позивача і відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом першої інстанції, відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки до виникнення у нього права на її оренду, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 06.08.2006 року № 1588/06 ( а. с. 8) та від 13.02.2007 року № 308/07 (а. с. 6), складеними відповідно заступником начальника відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Волошан А.І. та головним спеціалістом зазначеного відділу Ляшенком Ю.А.
Ці акти обстеження земельної ділянки складені посадовими особами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради - органу, створеного міською радою відповідно до статей 12, 189 Земельного кодексу України та статті 12 Закону України "Про охорону земель" для здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності і посадові особи цього управління при обстеженні земельної ділянки та складанні актів обстеження діяли у відповідності з Положенням про відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23.06.2004 року.
Окрім того, доказами самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки є також постанови Харківського міського управління земельних ресурсів від 31.10.2006 року № 389 та від 11.01.2007 року № 4, якими на генерального директора ТОВ "Преса-Харків" Ваганова В.Ю. за порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме використання 84 земельних ділянок, у тому числі спірної земельної ділянки без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками, накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн. ( а. с. 12,13).
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Однак, доказів укладення договору оренди спірної земельної ділянки відповідач не надав. Тому, право на оренду спірної земельної ділянки у відповідача не виникло.
Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні позивача.
Стаття 212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведення земельних ділянок у придатний для використання стан.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Твердження відповідача викладені в апеляційній скарзі, що даний спір є адміністративним, не узгоджується зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено чіткий перелік адміністративних справ, що відносяться до компетенції адміністративних судів, оскільки предметом спору у даній справі є право користування спірною земельною ділянкою, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Що ж до відсутності у прокурора м. Харкова повноважень на пред'явлення даного позову в інтересах держави в особі Харківської міської ради, то це твердження не ґрунтується на приписах Закону.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави ( ст.1 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
А отже, прокурором у позовній заяві правильно зазначено Харківську міську раду як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області, приймаючи рішення від 20.08.07 р. по справі № 44/246-07, повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим , апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
1. Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2007 р. по справі №44/246-07 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Токар М.В.
Судді Івакіна В.О.
Сіверін В.І.