79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.10.07 Справа№ 3/296А
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи
за позовом ДП «Львіввугілля», м.Сокаль
до відповідача : Державна податкова інспекція у Сокальському районі
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000381150/0 від 17.04.2007 року
За участю представників:
Від позивача: Горбачова Н.О. - представник
Від відповідача: Сольвар О.М., Кулинич Н.Ф.- представники
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Суть спору: Подано позов ДП «Львіввугілля» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000381150/0 від 17.04.2007 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів, викладених у запереченні на позовну заяву.
Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 01.10.2007 року.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
16.04.2007 року старшим державним податковим інспектором ДПІ у Сокальському районі була проведена перевірка ДП «Львіввугілля» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 303/150/32323256 від 16.04.2007 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №000381150/0 від 17.04.2007 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 067 970,51 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
ДП «Львіввугілля» вважає прийняте податковим органом рішення неправомірним, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000381150/0 від 17.04.2007 року прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 303/150/32323256 від 16.04.2007 р., в якому зафіксовано порушення позивачем :
- пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-ПІ, а саме -за порушення граничного терміну сплати суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ по декларації №2318 від 21.02.05 р.
В основу позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000381150/0 від 17.04.2007 року ДП «Львіввугілля» посилається на порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки, затвердженого наказом ДПА України №3427 від 10.08.2005 року.
Доводи позивача необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду.
Положеннями пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.
Згідно з пп. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 зазначеного Закону податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у пп. 2.1.1 - 2.1.3 п. 2.1.1 ст. 2 Закону.
У відповідності з п.3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р.№ 1251-ХІІ податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Порядку, який регламентує процедуру оформлення органами державної податкової служби документальних перевірок, до яких віднесено: планову, позапланову та камеральну документальні перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Сокальському районі була проведена перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, яка не є документальною перевіркою в розумінні положень зазначеного вище Порядку. Право на проведення таких перевірок належить до компетенції контролюючих органів згідно з положеннями пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ.
Зазначені позивачем порушення податковою інспекцією під час проведення перевірки вимог чинного податкового законодавства (невідповідність акта перевірки формі актів, затверджених наказом ДПА України від 10.08,2003 № 327), носять формальний характер і не є підставою для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000381150/0 від 17.04.2007 року, значення має лише наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, встановлених в акті перевірки.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (в тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів. наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
На підставі пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання , зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 4,1.1 п, 4,1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п. «г» п.п. 4.2.2 п 4.2, а також п. 4.3 цієї статті. Податкове зобов'язання , самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п. 5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ).
Як вбачається з матеріалів справи, граничним терміном сплати суми узгодженого податкового зобов'язання позивача є 02.03.2005 р. Позивачем сплата суми узгодженого податкового зобов'язання була здійснена із затримкою на 728, 751, 755 та 758 днів відповідно. В зв'язку з наведеним, інспектор ДПІ дійшов вірного висновку про порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.
В зв'язку із порушенням позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання понад 90 днів, визначених Законом України № 2181-Ш, ДПІ правомірно застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 50 відсотків узгодженої суми податкового зобов'язання, що становить 1067970,51 грн. на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-III.
Відповідно до положень п.10 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»від 17 березня 2001 року № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за №268/5459 - факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства, (пункт 10 в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 11.04.2003 р. № 174).
Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою ДПІ було складено акт №303/150/32323256 від 16.04.2007 р. в якому чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказано конкретні їх пункти і статті. Зазначений акт підписано посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7-9, 14, 17, 69-71, 79, 86,158-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 01.10.2007р.
Суддя Березяк Н.Є.