Справа №461/10031/21
Провадження №3/461/4923/21
21 грудня 2021 року, суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., при секретарі судового засідання Бараняку В.В. за участі представника Львівської митниці Лубоцького Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Казахстан, м. Алмати, місце роботи - Центр Олімпійської підготовки, рід занять - Тренер, місце проживання - АДРЕСА_1 ,
за ч.6 ст.470 Митного кодексу України,
22.11.2021р., близько 05 год. 34 хв., в зону митного контролю митного поста «Яворів» пункту пропуску «Грушів-Будомєж» Львівської митниці, в'їхав транспортний засіб марки «RENAULT» модель «TRAFIC» з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням гр.України ОСОБА_2 , який прямував з Республіки Польщі до України, у якому в якості пасажира прямував гр. України ОСОБА_1 . Під час проведення митного контролю, на підставі аналізу переміщень за даними "Диспетчера зони митного контролю" та "Пасажирського пункту пропуску" та "Журналу пункту пропуску»" АСМО «Інспектор» та спрацювання в АСМО «Інспектор» АСАУР (коди: 401-1, 801-1,000) «По даній особі (особам) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення.
Так, встановлено, що 08.12.2017 3:25:52 гр. України ОСОБА_1 ввезено на митну територію України автомобіль «FIAT» модель «DUCATO» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА), VIN-код НОМЕР_3 , по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «Транзит» для особистого користування. Згідно даних програмно-інформаційного комплексу транспортний засіб особистого користування марки автомобіль «FIAT» модель «DUCATO» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА), VIN-код НОМЕР_3 з митної території України станом на 22.11.2021 гр. України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений. Будь-яких документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було,також у відповідності до ст. 192 МКУ, до найближчої митниці про дані обставини вказаний громадянин не звертався. У 2018 році гр. України ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за порушення митних правил за ст.470 ч.3 МКУ (Протокол про порушення митних правил 0670/30500 від 27.01.2018).
Представник Львівської митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив наступне. За ст. 470 МК України, його вже було притягнуто раніше, а відтак провадження по справі просив закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім того, вказав, що штраф в сумі 170 000 є для нього непомірним.
Заслухавши представника Львівської митниці, дослідивши письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України(письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Таким чином «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст. 90 та 93 МК України).
У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.
Частиною 2 ст. 95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
Доказів того, що ОСОБА_1 у порядку визначеному ст. 192 МК України та розділом VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зверталася до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту в ході розгляду справи не здобуто.
Одночасно, обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 470 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки транспортного засобу особистого користування.
З огляду на наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, а саме останній перевищив встановлений митним кодексом України строк доставки транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на тридцять діб, що підтверджується даними, які містяться в
-протоколі про порушення митних правил №2363/20900/21 від 22 листопада 2021 року, в якому міститься фабула вчиненого адміністративного правопорушення;
-видруку з АСМО «Інспектор»;
-письмових поясненнях ОСОБА_1 .
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України доведена повністю.
Щодо письмових пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності про те, що він вже був притягнутий до відповідальності за вказане правопорушення, суд зазначає наступне. Як вбачається з витягу з протоколу про порушення митних правил 0670/30500/18, - ОСОБА_1 дійсно був притягнутий до адміністративної відповідальності. Однак, останній притягався за ч.3 ст. 470 МК України, тобто за перевищення строку доставки транспортного засобу ввезеного на митну територію України. При цьому, судом розглядається порушення ОСОБА_1 ч. 6 ст. 470 МК України, тобто - перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб. Відтак, вказані пояснення не приймаються судом як підстава для закриття провадження по справі.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про доходи порушника та можливість виконати нею покарання у виді штрафу, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривень.
Керуючись ст.ст. 458,459,461,470,486,527,528МК України -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «FIAT» модель «DUCATO» з реєстраційним номером НОМЕР_2 (країна реєстрації РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА), VIN-код НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Фролова