ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5945/13-ц
провадження № 2/753/1922/21
"07" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Куцолабській І.А.
учасники процесу не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення,-
Уквітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Вовка Є.І. від 17.05.2011 відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового засідання.
Ухвалою суду від 06.07.2011, що занесена до протоколу судового засідання призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 07.11.2012 вказаний позов залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.04.2013 ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2012 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 14.05.2013 зупинено провадження по зазначеній справі до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі № 753/3538/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві та ОСОБА_2 про визнання недійсним акту передачі майна та повернення майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 13.05.2019 вказану справу передано судді Мицик Ю.С.
Ухвалою суду від 15.11.2019 поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2020.
Судом було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, які повернусь на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Ухвалою суду від 26.10.2020, що занесена до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 02.02.2021.
В судове засідання, призначене на 02.02.2021 сторони повторно не з'явилися.
Судом було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, яка повернусь на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Ухвалою суду від 02.02.2021, що занесена до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 05.05.2021.
05.05.2021 позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.05.2021, що занесена до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 29.09.2021.
Судом було повідомлено представника позивача під розписку про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 також була повідомлена про розгляд справи належним чином (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).
29.09.2021 в судове засідання позивач та ї представник не з'явилися, позивач причини неявки суду не повідомила, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 29.09.2021, що занесена до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 07.12.2021.
Судом було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, яка повернусь на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Враховуючи, що позивачем не було повідомлено суд про зміну адреси місця її проживання, суд вважає, що вона належним чином була повідомлена про розгляд справи 29.09.2021 та 07.12.2021.
Про обізнаність позивача та її представника про дату, час та місце розгляду справи на 07.12.2021 свідчить їх клопотання про відкладення розгляду справи, що надійшли до суду 06.12.2021.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді. При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціаторами цього судового провадження повторно не з'явилась до суду.
Натомість, представником позивача вдруге подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа №310/12817/13 провадження №61-36375св18) суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.09. 2021 у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28.10.2021 № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Представник позивач не був позбавлений можливості порушити перед судом клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України, водночас таким процесуальним правом не скористався.
Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.