Справа №377/808/21
Провадження №2/377/469/21
22 грудня 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» про стягнення заробітної плати та поновлення трудових прав, -
17 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. ст. 19, 24, 32, 43, 55 Конституції України, ст. 285 ЦК України, ст. ст. 2-1, 32, 46, 103, КЗпП України, просить:
- скасувати наказ № 260-к «Про відсторонення від роботи» від 06.12.2021 року за підписом т. в. о. генерального директора ДСП ЧАЕС Сейди Валерія Олександровича та начальника ЕЦ Ковтуненка Василія Івановича, яким позивача відсторонено від роботи;
- скасувати наказ т. в. о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 1455 «Про вжиття заходів щодо обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи» від 19.11.2021 року, як незаконний;
- зобов'язати відповідача виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовна заява не відповідає вимогам 4 ст. 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: про скасування наказу № 260-к «Про відсторонення від роботи» від 06.12.2021 року за підписом т. в. о. генерального директора ДСП ЧАЕС Сейди Валерія Олександровича та начальника ЕЦ Ковтуненка Василія Івановича, яким позивача відсторонено від роботи, та про скасування наказу т. в. о. генерального директора ДСП ЧАЕС № 1455 «Про вжиття заходів щодо обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відсторонення від роботи» від 19.11.2021 року, а також вимога про зобов'язання відповідача виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яка по суті є вимогою майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Заявлені дві вимоги немайнового характеру не пов'язані з поновленням на роботі, оскільки відсторонення від роботи не є тотожним звільненню з роботи, так як під відстороненням працівника від роботи слід розуміти призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, тому вказані вимоги повинні бути оплачені судовим збором на загальних підставах.
Підлягає сплаті судовий збір за вимогу позивача про зобов'язання відповідача виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яка по суті є вимогою майнового характеру, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто він не входить до структури заробітної плати.
З урахуванням наведеного та приписів ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру та за вимогу майнового характеру у розмірах, передбачених п. п. 1, п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вбачається з ч. 2 вказаної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
За змістом п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.
Виходячи з викладеного, позивачеві необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1816 гривень за дві вимоги немайнового характеру, по 908 гривень за кожну вимогу немайнового характеру, та за вимогу майнового характеру - в сумі 908 гривень, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо.
За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2 724 гривні: за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1816 гривень та за вимогу майнового характеру у сумі 908 гривень.
Проте, до позовної заяви в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документ про сплату судового збору або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивачем зазначені вимоги про витребування у відповідача оригіналу наказу № 260-к «Про відсторонення від роботи» від 06.12.2021 року та оригіналу наказу про призначення позивача на посаду електромонтера з обслуговування електроустаткування електростанцій шостої групи електричного цеху.
Слід зазначити, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України, та за змістом відповідати вимогам, передбаченим у частині другій статті 84 ЦПК України.
Крім того, необхідно звернути увагу, що позивач у позовній заяві просить зобов'язати відповідача виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, проте належним способом захисту, виходячи із змісту п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів», є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначено у ч. 2 цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» про стягнення заробітної плати та поновлення трудових прав необхідно залишити без руху та надати позивачу час для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» про стягнення заробітної плати та поновлення трудових прав залишити без руху, надавши позивачу строк - десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору в сумі 2 724 гривні або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, і попередити, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Реквізити для сплати судового збору розміщені на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою: https://slm.ko.court.gov.ua/sud1023/gromadyanam/tax/.
Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 22 грудня 2021 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька