Справа № 522/18179/21
Провадження № 1-кс/522/9986/21
22 грудня 2021 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 , за участю представників засобів масової інформації, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_3 , в порядку п.10 ч. 1 ст.303 КПК України на повідомлення про підозру від 23.07.2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000510 від 09.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч. 4 ст. 190 КК України,-
29 вересня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся із скаргою захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 на дії слідчого у кримінальному провадженні, внесеному 09.04.2021 до ЄРДР за №12021000000000510, щодо повідомлення особі про підозру від 23.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч. 4 ст. 190 КК України.
На підставі автоматизованого розподілу справ між суддями, вказана скарга надійшла до провадження слідчого судді ОСОБА_6
12.11.2021 року, захисник ОСОБА_5 , у судовому засіданні під час розгляду справи за скаргою захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду вказаної скарги.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від 16 листопада 2021 року заяву адвоката ОСОБА_5 - задоволено, відведено слідчого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду справи за скаргою адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_3 (єдиний унікальний номер справи 522/18179/21; провадження № 1-кс/522/9986/21).
За результатом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, скарга надійшла до провадження слідчого судді ОСОБА_1 .
У своїй скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати повідомлення про підозру від 23.07.2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000510 від 09.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч. 4 ст. 190 КК України, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.14, ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування своєї скарги, захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 зазначає, що слідчий повідомів ОСОБА_3 про підозру з порушенням передбаченої КПК України процедури оформлення та вручення повідомлення про підозру.
Також, у скарзі зазначено, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно його підзахисного складено та погоджено повідомлення про підозру від 23.07.2021, за відсутності достатніх доказів для підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а зі змісту зазначеної підозри можливо дійти висновку, що вона містить суперечки, які в подальшому усунути неможливо, та така правова конструкція свідчить, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 добровільно відмовились від готування злочину.
У скарзі захисник звернув увагу на те, що сторона захисту не ініціює перед слідчим суддею ті питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, та резюмують, що порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, не дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри, нездійснення будь-яких слідчих (процесуальних дій) на протязі двох місяців, слушна позиція ОСОБА_3 щодо його непричетності до обставин викладених у повідомленні про підозру, є на його думку, безумовною підставою для її скасування.
За розглядом даної скарги під головуванням слідчого судді ОСОБА_1 було призначено 6 судових засідань.
У судовому засіданні, яке відбулося 23 листопада 2021 року прокурор ОСОБА_9 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду скарги, зазначив, що вважає за доцільне спочатку розглянути питання щодо продовження строків досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
У судових засіданнях, які відбулося 06 грудня 2021 року та 10 грудня 2021 року представник скаржника ОСОБА_5 заперечував щодо доводів прокурора, скаргу підтримав, та наполягав на її задоволенні. Скаржник ОСОБА_3 підтримав позицію захисника. Прокурор заперечував щодо поданої скарги. Під час засідання заслухані позиції сторін досліджені матеріали кримінального провадження, які надані стороною захисту зі скаргою. Представник скаржника ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення судового засідання.
У судові засідання, які відбулися 13 грудня 2021 року та 17 грудня 2021 року з'явилися прокурор ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно. Скаржник ОСОБА_3 на даних судових засіданнях зазначив, що його захисник перебуває на лікарняному, просив відкласти розгляд скарги. Зазначив, що відповідні докази на підтвердження хвороби адвоката будуть надані у наступному судовому засіданні.
В судове засідання 22 грудня 2021 року з'явились ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 .
Від адвоката ОСОБА_5 , який звернувся зі скаргою та діє в інтересах ОСОБА_3 22 грудня 2021 року, до початку судового засідання по даній скарзі, шляхом надіслання на електронну пошту суду надійшла заява про залишення скарги без розгляду, посилаючись на положення ст. 26 КПК України, у клопотанні зазначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Також зазначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом, вважає за можливе звернутись із клопотанням про залишення скарги без розгляду.
ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що про дану заяву йому відомо, вказану заяву підтримує, належних доказів про поважність причини неприбуття адвоката у судові засідання не має.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні вирішення питання про залишення скарги без розгляду залишив на розсуд слідчого судді, наполягав на недоведеності скарги.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин скарги по кримінальному провадженню, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, у тому числі, повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 307 КПК України передбачено рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст.89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, не надаючи оцінку щодо допустимості чи не допустимості доказів зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки обставини, викладені в у скарзі, на повідомлення про підозру від 23.07.2021 року, не доведені у судових засіданнях, які відбулись під час розгляду даної скарги.
Зокрема, матеріалами скарги, спростовуються доводи захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_3 , що зустріч останнього з потерпілим за участю другого підозрюваного по даному провадженню була випадковою, що розмова між ними не відноситься до питань, пов'язаних зі специфікою його службових обов'язків і можливого отримання винагороди.
В КПК України відсутній конкретний перелік підстав та критеріїв для скасування повідомлення про підозру. Однак з аналізу положень статей 276-278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру: неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру; порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру; необґрунтованість підозри.
Аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_3 , дає підстави вважати що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності (пов'язаності) даної особи з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Таким чином, доводи захисника про те, що слідчий повідомів ОСОБА_3 про підозру з порушенням певної юридичної процедури, а також, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 складено та погоджено повідомлення про підозру від 23.07.2021, за відсутності достатніх доказів для підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень не доведені у судовому засіданні.
Неявка адвоката, яким подано скаргу в інтересах ОСОБА_3 , його заява про залишення поданої скарги без розгляду, а також підтримання даної заяви особою у чиїх інтересах подана дана скарга, на думку слідчого судді, є фактично відмовою цими суб'єктами щодо подальшого доведення обставини, передбачених КПК України, із якими закон пов'язує вирішення питання щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , в порядку п.10 ч. 1 ст.303 КПК України на повідомлення про підозру, і тому є підставою, враховуючи положення ст. 307 КПК України (як спеціальної норми процесуального закону) для відмови у задоволенні скарги.
Слідчий суддя акцентує на тому, що за наслідком розгляду скарги, її залишення без розгляду не регламентовано положеннями ст.307 КПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати мотивування своїх рішень, проте це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Відтак, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга захисника на повідомлення про підозру задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 303-307, 376 КПК України,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , в порядку п.10 ч. 1 ст.303 КПК України на повідомлення про підозру від 23.07.2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000510 від 09.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити в повному обсязі.
Копію ухвали направити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1