Справа № 569/8027/21
1-кс/569/8586/21
08 грудня 2021 рокум. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернулася представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 29.10.2021 року слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області задоволено клопотання начальника відділу СУ ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора у кримінальному провадженні прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на:
транспортний засіб, який належить ОСОБА_3 , а саме транспортний засіб марки КІА, модель Sorento , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
ключі від транспортного засобу;
державний номерний знак до вищевказаного автомобіля.
Ухвалою слідчого судді від 22 листопада 2021 року скасовано арешт на автомобіль марки КІА, модель Sorento
Представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, своє клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задоволити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Однак, подав до суду заяву в якій просить проводити судове засідання без його участі, щодо задоволення клопотання не заперечує.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.10.2021 року, накладено арешт на майно, а саме на:
- автомобіль «КІА SORENTO» з номерним знаком НОМЕР_2 ;
- нижня частина автомобіля;
- обшивка стелі автомобіля;
- пачка прального поршку та пластмасові кришки;
задня частина кузова авто «Hundai»;
обшивка із салону автомобіля «Hundai»;
чотири килимка для автомобіля «Hundai»;
ремені безпеки від автомобіля;
наклейки, коробки та інші упаковки від пральних засобів «Tide», «Calgon», «Vizir»;
пристрій чорного кольору невідомого походження;
стартовий пакет «Київстар» без сім-крти;
два великі скла від автомобіля;
ключ від авто з написом «Елантра»;
три медичні маски;
три недопалки цигарок;
документи на прізвище « ОСОБА_7 », окуляри, помада і дезодорант «Wineso» (вилучені в атомобіля « ОСОБА_8 »);
документи, які лежали в коробці від автомобліля «КІА», парасолька, записник з написом, пульт «Громадський контроль», та оптичні диски;
7 слідів пальців рук;
змив на ДНК з керма;
верхня частина важеля коробки передач;
пара номерних знаків НОМЕР_1 ;
5 вибухотехнічних корпусів відьснарядів, які не є боєпрпасами, вилучені 25.10.2021 під час проведення обшуку цегляної будівлі воловника, що знаходиться на терниторії земельної ділянки з кадастровим номером 5624682000:60:460:2860, за адресою: АДРЕСА_1 та позбавити всіх осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 22 листопада 2021 року скасовано арешт на автомобіль марки КІА, модель Sorento .
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно, до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За таких обставин, в подальшому застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляд арешту майна, відпала необхідність, а відповідне майно підлягає скасуванню.
Відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ »посовується українськими судами як джерело права. Тому слід ураховувати, що ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального збавила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення ст. 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом ст. 1 чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна. При цьому варто звернути увагу, зокрема, на зазначене.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є пручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest. general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), і зв'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе ««індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).
Принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть, якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було» дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Підсумовуючи наведене, подальше обмеження ОСОБА_9 у користуванні майна через накладення на нього арешту в рамках досудового розслідування, буде рахуватись порушення ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання підлягає до задоволення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 28.10.2021 року на ключі від транспортного засобу, державний номерний знак до автомобіля марки КІА, модель Sorento - ВК 0109 НВ
Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду (підпис) ОСОБА_1
Ухвала набрала законної сили ______________ року.
"Виготовлено з автоматизованої системи документообігу"
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
______________ року