Справа № 127/32040/21
Провадження № 3/127/9566/21
"20" грудня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого барменом в кафе «Pan Cake», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 17.10.2021 о 19 год. 55 хв. бармен кафе «Pan Cake» ОСОБА_2 , який виконує обов'язки адміністратора не забезпечив карантинних обмежень, а саме за одним столом у закладі сиділо більше 4 відвідувачів а саме вісім. Чим порушив постанову КМУ 1236 від 20.12.2020. Кафе знаходиться за адресою: вул. Космонавтів, 49, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
В зв'язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП, та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_3 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат Шиманський В.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення,оскільки ОСОБА_2 суб'єктом господарювання не являється, а є лише є найманим працівником, а тому не являється суб'єктом правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника-адвоката Шиманського В.М., повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не доведена з огляду на наступне.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 44-3 КУпАП адміністративним правопорушенням, визнається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд приходить до висновку, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_3 не вбачається складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Зі змісту положень ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як докази вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суду надані: протокол серії ВАБ № 440684 від 17.10.2021, рапорт та фотографії кафе «Pan Cake».
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та долученими до протоколу доказами не підтверджено, який саме суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність під найменуванням кафе «Pan Cake», оскільки це лише назва закладу.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зіспівіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Щодо рапорту поліцейського, то слід зазначити, що хоча в ньому і викладена суть та обставини адміністративного правопорушення, однак суд також відмічає, що в розумінні правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 по справі № 489/4827/16а слідує, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю, а тому і рапорт не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Будь-яких інших доказів які б підтвердили протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суду не надано.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо того, що ОСОБА_2 являється суб'єктом правопорушення.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До них належать господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідальність за порушення зазначених у протоколі карантинних обмежень може нести виключно спеціальний суб'єкт - фізична особа, що здійснює господарську діяльність та зареєстрована як підприємець, або посадова особа суб'єкта господарювання юридичної особи.
Вказане є обов'язковим для доведення у зазначеній справі, що здійснено не було. Протокол жодного доказу з вказаного питання не містить, будь-якого доказу про те, який суб'єкт здійснює господарську діяльність за зазначеною адресою під вказаною назвою та яке відношення до нього має ОСОБА_2 суду разом з протоколом не надано.
В той же час, з пояснень захисника-адвоката Шиманського В.М. та з поданих ним документів вбачається, що відповідно до копії наказу № 1 від 04.10.2021, ОСОБА_2 працює барменом в кафе «Pan Cake» ФОП ОСОБА_5 .
Із зазначених доказів чітко вбачається, що господарську діяльність під вказаною назвою - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснює фізична особа-підприємець - ОСОБА_5 , а ОСОБА_1 не є фізичною особою, що здійснює господарську діяльність або посадовою особою суб'єкта господарювання юридичної особи.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП..
Відповідно ст. 247 КУпАП України, відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Отже, провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 44-3, 245, 247, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: