№22-ц/824/14703/2021
Унікальний №755/18979/2020
22 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., Журби С.О., Писаної Т.О. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю, -
встановив:
рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року вищезазначений позов задоволено.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 96,7 кв.м, житловою площею 68,00 кв.м., зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_3 , записано у реєстрову книгу за реєстраційним №380/30713, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 06 грудня 2002 року, видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 22 листопада 2002 року №1735-С.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 96,7 кв.м, житловою площею 68,00 кв.м., зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_2 , записано у реєстрову книгу за реєстраційним №380/30713, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 06 грудня 2002 року, видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 22 листопада 2002 року №1735-С.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішеннямсуду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка оплачена судовим збором не в повному розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2021 року, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, а саме доплатити судовий збір.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 24 вересня 2021 року вперше було направлено апелянту ОСОБА_1 на зазначену нею в апеляційній скарзі адресу: АДРЕСА_3 - 27 вересня 2021 року, однак поштове відправлення повернулося у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
10 листопада 2021 року, повторно було направлено на адресу ОСОБА_1 копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак поштове відправлення повернулося у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Станом на 22 грудня 2021 року недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 24 вересня 2021 року не усунуто.
Згідно ч. 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст.ст. 185, 357 ЦПК України, у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,-
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю, вважати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба
Т.О. Писана