донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.10.2007 р. справа №23/214
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Гези Т.Д.
суддів
Акулової Н.В. , Діброви Г.І.
за участю представників сторін:
від позивача:
Коваль Л.Л. (довіреність від 19.06.2007р.),
від відповідача:
Колосов Р.В. (довіреність від 02.10.2007р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Азалія" м.Маріуполь Донецької області
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
06.08.2007 року
по справі
№23/214 (Забарющий М.І.)
за позовом
Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» м.Маріуполь Донецької області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія» м.Маріуполь Донецької області
про
стягнення 1 524, 22 грн.
Позивач, Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» м.Маріуполь, Донецької області (далі ККП «Маріупольтепломережа» м.Маріуполь) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія» м.Маріуполь, Донецької області (далі ТОВ «Азалія» м.Маріуполь) про стягнення заборгованості у сумі 1524,22грн.
Рішенням від 06.08.2007року господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, ТОВ «Азалія» м.Маріуполь, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з хворобою головуючого судді Дзюби О.М. змінена судова колегія для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами у справі, ККП «Маріупольтепломережа» м.Маріуполь та ТОВ «Азалія» м.Маріуполь, 01.10.2005року укладений договір №34 на відпуск теплової енергії, відповідно до якого позивач зобов'язався подати теплову енергію для об'єктів споживача (відповідача), а відповідач, в свою чергу, оплатити надані послуги у строки, обумовлені договором. Даний договір був укладений з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей (а.с.9-10,13-15).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що споживач за отриману теплову енергію проводить по фіксованим тарифам, затвердженими виконкомом Маріупольської міської ради, у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем вимоги договору виконувалися, були надані послуги, що підтверджується актами на включення центрального опалення (а.с.17). Відповідачем у порушення пункту 4.1 договору отримані послуги у встановлені строки всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України не сплачені. Вартість наданих послуг, як вважає позивач, за період з 01.04.2006р. по 01.05.2007р. складає 1524, 22грн.
Факт виникнення заборгованості у сумі 1524,22грн. у відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України доведений позивачем та підтверджений матеріалами справи, а відповідач, в свою чергу, ніяких доказів щодо погашення заборгованості у спірний період не надав.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд встановив і виходив з того, що внаслідок порушення відповідачем умов договору, у останнього виникло зобов'язання щодо сплати боргу за отримані послуги у сумі 1524,22грн.
В апеляційній скарзі заявник стверджує, що позивач в односторонньому порядку вніс зміни до договору № 34 від 01.10.2005р. стосовно тарифів (п.4.6 договору), що заборонено нормами ст.188 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України. Заявник апеляційної скарги вважає, що незважаючи на умови укладеного між сторонами договору у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг позивач зобов'язаний був не пізніше ніж за 30 днів повідомляти про це споживача з визначенням причин таких змін.
Дані твердження заявника скарги до уваги не приймаються з наступних підстав. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Як видно з матеріалів справи, сторонами підписаний договір №34 від 01.10.2005року на відпуск теплової енергії з протоколом розбіжностей та 19.01.2006року сторонами підписаний протокол узгодження розбіжностей до даного договору.
Пунктом 4.1 та 4.6 договору (за текстом протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що на протязі 10 календарних днів після отримання рахунку, споживач за отриману теплову енергію проводить оплату за фіксованими тарифами, які затверджені виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального сезону. У випадках зміни тарифів, нові є обов'язковими для прийняття сторонами.
Дані пункти договору є дійсними, рішення суду щодо їх недійсності не надано.
Із матеріалів справи вбачається, що Маріупольської міською радою були прийняті рішення «Про ціни та тарифи на комунальні послуги» №177 від 26.07.2006р. та «Про тарифи на послуги опалення та гарячого водопостачання, які надаються бюджетним організаціям та іншим споживачам (крім населення)» №29 від 30.01.2007р. (а.с.31,32), а згідно з пунктом 4.6 договору у випадках зміни тарифів, нові є обов'язковими для прийняття сторонами.
Відповідачем не доведено недотримання позивачем зазначених вище умов договору. Тому твердження заявника апеляційної скарги на те, що позивач повинен був попередити його за 30 днів про зміну тарифів на теплопостачання є безпідставними.
За результатами апеляційного провадження, судова колегія дійшла висновку, що підстав для скасування рішення господарського суду від 06.08.2007року у справі №23/214 не має, оскільки відповідно до ст.43 ГПК України рішення ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування даного рішення.
Витрати по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги у відповідності до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія» м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2007року у справі №23/214 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2007року у справі №23/214 залишити без змін.
Головуючий Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
Г.І. Діброва
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС