Справа № 711/1809/21 Суддя першої інстанції: Кондрацька Н.М.
16 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Файдюка В.В. та Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря - Ворони Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області, молодшого лейтенанта поліції Козловського Юрія Валерійовича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області, молодшого лейтенанта поліції Козловського Ю.В. (далі - інспектор) від 22 лютого 2021 року серії ЕАН № 3815722.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неналежним чином встановив фактичні обставини справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу виключно з метою надання переваги в русі інших транспортним засобам.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року, що занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася, відзив Департаменту патрульної поліції на апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі ч. 10 ст. 44, п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 167 КАС України.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 268 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представників сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що постановою поліцейського від 22 лютого 2021 року серії ЕАН № 3815722 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн 00 коп.
Зміст виявленого правопорушення полягав у тому, що позивач 22 лютого 2021 року о 08 год 51 хв керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Черкаси по вул. Максима Залізняка, 10 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання її незаконною та скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль Volkswagen Passat стояв з боку проїжджої частини без увімкнення сигналу повороту. За вимірами інспектора за допомогою лазерного далекоміру «Bosch Glm 80 Professional» відстань між транспортним засобом позивача та дорожнім знаком 5.35.2 «Пішохідний перехід» складає 7 метрів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Відповідно до пп. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідальність за порушення правил зупинки транспортних засобів визначена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказана норма права передбачає, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ОСОБА_1 22 лютого 2021 року о 08 год 51 хв у м. Черкаси по вул. Максима Залізняка, 10 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м, а саме - за 7 м від пішохідного переходу.
Відповідач вважає, що такі дії позивача порушують вимоги пп. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху та становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У свою чергу позивач наголошує на тому, що така зупинка була обумовлена необхідністю надання переваги в русі, що узгоджується з вимогами пп. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 зазначає, що здійснив паркування транспортного засобу з дотриманням Правил дорожнього руху з метою відвідування магазину. Повернувшись до транспортного засобу, мав намір продовжувати рух, для чого було необхідно перестроїтися в ряд руху транспортних засобів. У зв'язку з цим позивач під'їхав до пішохідного переходу та здійснив зупинку з метою надання переваги в русі інших транспортним засобам, що пересувалися в потрібній йому смузі руху.
ОСОБА_1 просить суд врахувати, що запис із нагрудного портативного відеореєстратора (бодікамери), наданий відповідачем, не містить інформації про обставини, які передували вимушеній зупинці транспортного засобу з метою надання переваги в русі. У зв'язку з цим позивач вважає, що відповідачі не надали доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Як раніше зазначалося, суд першої інстанції, надаючи правову оцінку зазначеним доводам сторін, врахував, що ОСОБА_1 не увімкнув світловий покажчик повороту, який міг би свідчити про його намір здійснити перестроювання до смуги руху транспортних засобів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 постанови інспектора від 22 лютого 2021 року серії ЕАН № 3815722 додатковим до цієї постанови є відеозапис із бодікамери 00079.
Наданий Департаментом патрульної поліції запис із нагрудного портативного відеореєстратора (бодікамери) 00079 підтверджує доводи позивача про те, фіксацію подій розпочато під час зупинки транспортного засобу, а також доводи відповідачів про те, що світловий покажчик повороту позивачем увімкнений не був.
Відповідно до пп. «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність сигналу світловим покажчиком повороту спростовує доводи позивача про те, що він мав намір здійснити перестроювання, а єдиною причиною зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу була необхідність надання переваги в русі іншим транспортним засобам.
Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить також із того, що позивач перед початком руху, не наближаючись до пішохідного переходу ближче як на 10 метрів, повинен був оцінити дорожню обстановку, врахувати обставини, що перешкоджають йому здійснити перестроювання до смуги руху транспортних засобів та передбачити необхідність надання переваги іншим транспортним засобам.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суду першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 28 вересня 2021 року та не можуть бути підставою для його скасування.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року - без змін.
Згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 77, 242, 268, 271, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді В.В. Файдюк
Л.Т. Черпіцька