П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 1440/1634/18
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кравця О.О.
судді - Зуєвої Л.Є.
судді - Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року по справі №1440/1634/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
12 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності, в якому просив визнати протиправною відмову щодо надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ, зобов'язати Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України визнати позивача ветераном внутрішніх справ України на підставі ч.3 ст.5 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист та видати посвідчення і нагрудний знак Ветеран органів внутрішніх справ.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позов був задоволений.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року по справі № 1440/1634/18 було скасоване та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
15.04.2021 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року було відмовлено у задоволенні заяви .
Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року була скасована ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у зв'язку з порушенням норм процесуального права, так як розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мав здійснюватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, та направлено справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2021 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України але до судового засідання сторони не з'явилися , про причини неявки суду не повідомили, а тому апеляційний суд вважає причини неявки неповажними та в порядку ст.311 КАС України продовжує розгляд справи в порядку письмового провадження .
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування поданої заяви здійснено посилання на встановлення рішенням П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 по справі № 400/2263/20 обставин, які на думку заявника є нововиявленими для перегляду постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 року. Заявник вказує на те, що рішенням по справі № 400/2263/20 йому встановлено календарну вислугу в розмірі 20 років 6 місяців 19 днів, що є істотною обставиною для перегляду постанови по справі № 1440/1634/18 від 27.11.2018 року.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно ч.4 ст.361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до “принципу остаточності рішень суду”. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. (Справа “Пономарьов проти України” -рішення від 03.04.2008).
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові та суду на час розгляду справи.
Ознаку “не були і не могли бути відомі особі” слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Аналогічна правова позиція вказана у Постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року по цій справі №1440/1634/18.
Розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. При цьому нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Апеляційний суд зазначає, що фактично заявником надано свідчення переоцінки доказів постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі №400/2263/20, а саме , що офіцерське звання позивачу присвоєно після закінчення вищого навчального закладу, що відповідає вимогам до п.2 Порядку №393, а тому наявні підстави для врахування часу навчання у виші до календарної вислуги років, у зв'язку з чим зобов'язане відповідача врахувати до календарної вислуги позивача період його навчання у вищому навчальному закладі строком 2 роки 6 місяців та визнати календарну вислугу позивача в розмірі 20 років 6 місяців 19 днів, оцінених судом у процесі розгляду цієї справи №1440/1634/18 , а саме ,що оскільки ст. 5 Закону № 203 чітко передбачає наявність 20 років календарної вислуги і не містить виключень, станом на дату звільнення вислуга позивача в календарному обчисленні становить 18 років 00 місяців 19 днів, що недостатньо для надання йому статусу ветерана військової служби відповідно до статті 5 Закону № 203/98-ВР.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року по справі №400/2263/20 не була підставою прийняття оскаржуваного в даній справі (№1440/1634/18) судового рішення , що виключає її застосування у якості нововиявленої обставини , в порядку п. 3 ч.2 ст.361 КАС України . Разом з тим, встановлені нею обставини можуть бути підставою для звернення до суду із новим позовом.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Частиною першою статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.328, 361-365,368,369 КАС України, апеляційний суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року - відмовити
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене та підписане 22 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.