П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6230/21
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,-
У квітні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування» в частині визнання протиправною бездіяльності та нанесення матеріальних збитків державі в розмірі 8 168 710,38грн. заступником командира з озброєння - начальником технічної частини Військової частини НОМЕР_2 Військової частини капітаном ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування», яким за неналежне виконання обов'язків військової служби, порушення вимог 16, 74, 75 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.3.2.11, 3.2.12 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997р. за №300, ст.1.3 розділу 1, ст.3.16 та абз.3 ст.3.36, ст.3.42 розділу 3 розділу та абз.2 ст.7.2 розділу 7, ст.8.5 розділу 8 «Інструкції про використанні автомобільної техніки у Міністерстві оборони України та Збройних силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.12.2016р. за №678, вимоги «Інструкції з обліку військового майна у збройних силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.09.2017р. за №440, на підставі п. «е» ст.48 та ст.56 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_3 капітана ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «Пониження у військовому званні на один ступінь»;
- скасувати п.11 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування» про зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення, щодо притягнення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем та перебуває на посаді заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 .
У період з 30.10.2017р. по 4.07.2019р. позивач виконував обов'язки начальника автомобільної служби технічної частини Військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому, відділом організації та забезпечення якості внутрішнього аудиту Південного територіального управління внутрішнього аудиту у період з 20.03.2020р. по 19.06.2020р. у Військовій частині НОМЕР_2 проведено внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності за період з 1.01.2018р. по 10.03.2020р., за результатами якого складено аудиторський звіт за №520/1/26/аз від 9.07.2020р., в якому встановлено безпідставне списання пального на загальну суму 8 205 601,57грн..
На підставі вказаного було проведено службове розслідування та підтверджено встановлені обставини та порушення, які були встановлені під час аудиту.
Так, на підставі встановлених порушень, командиром ВЧ НОМЕР_1 прийнято оскаржуваний наказ.
Позивач зазначає, що обраний щодо нього вид Дисциплінарного стягнення - «Пониження у військовому званні на один ступінь» за результатами проведеного з численними порушеннями службового розслідування, без достатніх та достовірних доказів вини у спричинені Державі матеріального збитку саме в розмірі 8 163 710,38гри. є необґрунтованим та незаконним.
Так, позивач вказав, що з огляду на ст.48 Дисциплінарного Статусу Збройних сил України «пониження у військовому званні на один ступінь» є одним з найсуворіших заходів дисциплінарного впливу. Проте ані матеріали службового розслідування, ані положення наказу №238 не містять належного обґрунтування обраному для позивача заходу дисциплінарного впливу. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення не було враховано наявність пом'якшуючих або обтяжуючих відповідальність обставин, попередня поведінка позивача, тривалість його служби та рівень знань про порядок служби.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку. В судові засідання представники сторін з'являлися, надавали пояснення щодо даної справи та не заперечували про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами службового розслідування доведено вину позивача та враховуючи характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, відповідачем правомірно прийнято оскаржуваний наказ. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що зазначені позивачем недоліки в акті службового розслідування не спростовують встановлених порушень позивача та висновки акту службового розслідування є чинними, а тому у відповідача були наявні усі законні підстави для прийняття спірного наказу про притягнення позивача до відповідальності.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на посаді заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 .
У період з 30.10.2017р. по 4.07.2019р. ОСОБА_1 виконував обов'язки начальника автомобільної служби технічної частини Військової частини НОМЕР_2 .
У період з 20.03.2020р. по 19.06.2020р. відділом організації та забезпечення якості внутрішнього аудиту Південного територіального управління внутрішнього аудиту у Військовій частині НОМЕР_2 проведено внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності за період з 1.01.2018р. по 10.03.2020р., за результатами якого складено аудиторський звіт за №520/1/26/аз від 9.07.2020р. (а.с.9-13).
У відповідності до довідки до загального звіту внутрішнього аудиту щодо забезпечення матеріальними засобами номенклатури служби ПММ Військової частини НОМЕР_2 за період з 25.12.2016р. по 1.03.2020р., за результатами дослідження шляхової документації перевезення вантажів вантажними автомобілями Військової частини НОМЕР_2 не знайшло свого підтвердження, що призвело до безпідставного (незаконного) списання пального на загальну суму 8 205 601,57грн. (а.с.14-16).
В пропозиції №4 до вищезазначеної довідки зазначено, що відповідальними за правильне списання пального є командири підрозділів, які щодо фактів незаконного списання інформувань не надали.
У висновках пропозиції №4 також зазначено, що понаднормове та безпідставне списання пального сталося внаслідок слабкого знання норм 60.1 та 60.5 Додатку №2 до «Норм списання пального водіями і командирами підрозділів» та відсутності належного контролю за витратою пального з боку заступника з озброєння капітана ОСОБА_1 .
В подальшому, з метою притягнення винних осіб до відповідальності та недопущення подібних випадків у майбутньому, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020р. за №149 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом використання пального на вантажні автомобілі без підтверджуючих документів та належного обґрунтування перевезення вантажу на загальну суму 8 205,60тис.грн.» на військовослужбовця військової служби за контрактом капітана ОСОБА_1 заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 накладено дисциплінарне стягнення - догана (а.с.17-18).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.10.2020 року №159 (з основної діяльності) на підставі, зокрема, телеграми командира Військової частини НОМЕР_1 від 2.10.2020р. за №1/5309 за вхідним №1846 від 3.10.2020р., визнано таким, що втратив чинність наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2020р. за №149 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування за фактом використання пального на вантажні автомобілі без підтверджуючих документів та належного обґрунтування перевезення вантажу на загальну суму 8205,60 тис. грн.» (а.с.19).
Відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. за №608, ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», аудиторського звіту за вхідним №3533 від 9.07.2020р. та телеграми командира Військової частини НОМЕР_1 від 2.10.2020р. за №1/5309 за вхідним №1846 від 03.10.2020р., з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню або неналежному виконанню вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили України завдань, а також встановлення ступеня вини військовослужбовців чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, 5.10.2020р. командиром Військової частини НОМЕР_2 прийнято наказ за №383 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом використання пального на вантажні автомобілі без підтверджуючих документів та належного обґрунтування перевезення вантажу на загальну суму 8205,60тис.грн. (а.с.20-21).
За результатом проведеної перевірки, комісією складено акт перевірки підтверджуючих документів по списанню пального на вантажні автомобілі Військової частини НОМЕР_2 за період з 25.12.2016р. по 20.03.2020р., у висновках якого встановлено, що на підставі наданих комісії підтверджуючих документів по використанню вантажних автомобілів Військової частини НОМЕР_2 за період з 25.12.2016р. по 20.03.2020р., списання палива на загальну суму 8 205 601,57грн. вважати законним (а.с.51).
Крім того, до Південного територіального управління внутрішнього аудиту Військової частиною НОМЕР_2 було направлено донесення про виконання пропозицій винесених аудиторським звітом від 9.07.2020р. за №520/1/26/аз.
Проте, з метою уточнення причин та умов, що призвели до фактів, викладених в телеграмі начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту за №520/7/20 від 5.01.2021р. щодо неупередженості та правомірності результатів роботи внутрішньої перевірочної комісії Військової частини НОМЕР_2 за фактами списання пального на суму 8205,60тис.грн., наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2021р. за №23 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування (а.с.128).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 8.02.2021р. за №102 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2021р. за №23 «Про призначення службового розслідування» до 10.03.2021р. (а.с.131).
В подальшому, за результатами проведеного службового розслідування складено акт. Так, відповідно до п.6,7 акту службового розслідування від 10.03.2021р. запропоновано, зокрема, заступника командира військової частини з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, тобто у розмірі 34 050грн. та притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «пониження у військовому званні на один ступінь» (а.с.61-83).
На підставі встановлених порушень під час службового розслідування, 16.03.2021р. командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ за №238 «Про результати службового розслідування». Так, згідно п.4 вказаного Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238, за неналежне виконання обов'язків військової служби, порушення вимог ст.16, 74, 75 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.3.2.11, 3.2.12 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997р. за №300, ст.1.3 розділу 1, ст.3.16 та абз.3 ст.3.36, ст.3.42 розділу 3 та абз.2 ст.7.2 розділу 7, ст.8.5 розділу 8 «Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.12.2016р. №678, вимог Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.09.2017р. за №440, на підставі п. «е» ст.48 та ст.56 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «Пониження у військовому званні на один ступінь» (а.с.133-136).
Крім того, відповідно до п.11 Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування» за неналежне виконання обов'язків військової служби, порушення вимог ст.16,74,75 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.3.2.11, 3.2.12 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997р. за №300, ст.1.3 розділу 1, ст.3.16 та абз.3 ст.3.36, ст.3.42 розділу 3 та абз.2 ст.7.2 розділу 7, ст.8.5 розділу 8 «Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.12.2016р. №678, вимог Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.09.2017р. №440, на підставі ч.2 ст.5 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, завдану державі» від 3.10.2019р. прийнято рішення щодо притягнення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності (а.с.133-136).
Позивач вважає наказ від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування» в частині визнання протиправною бездіяльності та нанесення матеріальних збитків державі в розмірі 8 168 710,38грн. заступником командира з озброєння - начальником технічної частини Військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_1 », п.4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування» про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Пониження у військовому званні на один ступінь», п.11 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 «Про результати службового розслідування» про зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення, щодо притягнення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності протиправними та незаконними, у зв'язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове врегулювання дисциплінарної відповідальності військовослужбовців здійснюється на підставі Дисциплінарного статуту Збройних сил України затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999р. за №551-XIV.
Так, дисциплінарний статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями
Положеннями п.16,74,75 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини у мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення бригади (полку, окремого батальйону); за технічний стан, правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки підпорядкованих служб; за зберігання боєприпасів і забезпечення ними підрозділів (крім авіаційних); за облік і зберігання зброї та боєприпасів на складах, а також за стан спеціальних споруд, технічних позицій, підпорядкованих складів, парків (стоянок літальних апаратів) та організацію в них внутрішньої служби; за технічну підготовку особового складу бригади (полку, окремого батальйону); за бойову та мобілізаційну готовність безпосередньо підпорядкованих підрозділів і служб; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан їх особового складу; за стан пожежної безпеки підпорядкованих об'єктів.
Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини підпорядковується командирові і є прямим начальником усього особового складу бригади (полку, окремого батальйону).
Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини зобов'язаний, зокрема, стежити за виконанням правил застосування та економним витрачанням пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону); щомісяця доповідати командирові бригади (полку, окремого батальйону) про стан використання ліміту витрачання боєприпасів і моторесурсів.
У військовій частині, де заступник командира з озброєння штатом не передбачений, його обов'язки виконує начальник автомобільної служби або начальник однієї з технічних служб військової частини, який підпорядковується командирові військової частини і є прямим начальником особового складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб.
У відповідності до ст.1.3 розділу 1, ст.3.16, 3.36, 3.42 розділу 3 «Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України за №678 від 12.12.2016р., виконання заходів щодо порядку використання машин у військовій частині покладається на начальника автомобільної служби, а там, де ця посада не передбачена штатом - на посадову особу за рішенням командира військової частини.
Наряд на використання машин готується начальником автомобільної служби на підставі письмових заяв командирів підрозділів (начальників родів військ і служб) на використання машин та підписується заступником командира військової частини з озброєння.
Заявки на використання машин подаються посадовими особами військової частини в автомобільну службу (технічну частину) у встановлений командиром частин час та записуються у книгу заяв на використання машин.
Наряд на використання машин разом з книгою заяв напередодні дня виходу машин подається заступником командира військової частини з озброєння (начальником автомобільної служби) командиру військової частини на затвердження.
Дорожній лист виписується у автомобільній службі (технічній частині) військової частини, підписується начальником автомобільної служби, засвідчується гербовою печаткою та передається під підпис у підрозділ (в окремих випадках - черговому по частині).
Начальником автомобільної служби (технічної частини) військової частини перевіряється правильність оформлення дорожніх листів, звіряються дані у Книзі обліку роботу машин, витрати пального і масел, після чого дані про витрачання моторесурсів записуються у паспорт (формуляр) машини.
Так, судова колегія вважає, що ОСОБА_1 є відповідальною особою у Військовій частині НОМЕР_2 щодо використання пального (його списання).
За правилами п.45,48, 83-87 Дисциплінарного Статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Судова колегія зазначає, що підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначається ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3.10.2019р. за №160-IX.
Як вбачається із матеріалів справи, що за результатами дослідження шляхової документації перевезення вантажів вантажними автомобілями Військової частини НОМЕР_2 виявлено безпідставне (незаконне) списання пального на загальну суму 8 205 601,57грн., про що зазначено у аудиторському звіті за №520/1/26/аз від 9.07.2020р..
Так, з метою уточнення причин та умов, що призвели до фактів, викладених в телеграмі начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту за №520/7/20 від 5.01.2021р. щодо неупередженості та правомірності результатів роботи внутрішньої перевірочної комісії Військової частини НОМЕР_2 за фактами списання пального на суму 8205,60тис.грн., 12.01.2021р. командиром Військової частини НОМЕР_1 було прийнято наказ від №23 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування.
У відповідності до ст.8 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
За правилами ч.2 ст.5 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Відповідно до ст.1 розділу 1,3 «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства
оборони України 21.11.2017р. за №608, службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Як вбачається із тверджень позивача, що в матеріалах службового розслідування відсутні відповідні телеграми начальника Південного територіального управління внутрішнього аудиту за №520/7/20, на підставі якої проводилось службове розслідування. Проте, судова колегія звертає увагу на те, що вказана телеграма наявна в матеріалах службового розслідування та, зокрема, міститься в матеріалах даної справи.
Як вбачається із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2021р. за №23 «Про призначення службового розслідування», яким призначено службове розслідування, що в ньому зазначено підстава, мета призначення службового розслідування, військова частина, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також призначено склад комісії, якому доручено проведення розслідування.
Що стосується посилань позивача на те, що склад комісії, яка складала акт службового розслідування, не відповідає складу комісії, затвердженому в наказі Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2021р. «Про призначення службового розслідування», а саме не включення в наказ офіцеру відділу забезпечення наземними системами озброєння логістики Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими та безпідставними, оскільки майор ОСОБА_2 був включений до складу комісії наказом командира Військової частини №44 від 18.01.2021р. «Про внесення змін в наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2021р. №23», який наявний в матеріалах справи.
Також, в позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач зазначає, що у зв'язку із тим, що службове розслідування проводилось щодо неупередженості та правомірності результатів роботи внутрішньої перевірочної комісії в/ч НОМЕР_2 за фактами списання пального на суму 8205,60тис.грн., до складу якої він не входив, йому не повідомлялось, що службове розслідування проводиться відносно нього, не роз'яснювались права надавати заперечення, заяви, клопотання з приводу службового розслідування, ознайомлюватись з актом службового розслідування, тощо, у зв'язку із чим він був позбавлений можливості реалізовувати свої права, закріплені положеннями «Порядку проведення службового розслідування».
Судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний бланк отримання пояснень під час проведення службового розслідування від 3.03.2021р., який підписаний ОСОБА_1 про відмову від надання пояснень, а також докази ознайомлення позивача з наказом Військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2021р. за №238 про результати службового розслідування та з матеріалами розслідування (а.с.132, 137-139).
При цьому, апеляційний суд зазначає, що службове розслідування проводилось не лише стосовно позивача, а взагалі щодо неупередженості та правомірності результатів роботи внутрішньої перевірочної комісії Військової частини НОМЕР_2 за фактами списання пального на суму 8205,60тис.грн., а вже під час службового розслідування встановлено бездіяльність та невиконання обов'язків позивачем, у зв'язку із чим, наказ про проведення службового розслідування та його результати були доведені позивачу.
Що стосується невідповідності встановлення аудиторами даних 8 205 601,57грн., то судова колегія зазначає, що це є виключно компетенцією аудиторської служби та не є предметом розгляду у даній справі.
Також, судова колегія зазначає, що зазначені позивачем недоліки в акті службового розслідування не спростовують встановлених порушень позивача та при цьому висновки акту службового розслідування є чинними.
Отже, матеріалами службового розслідування доведено вину позивача та враховуючи характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень прийнято оскаржуваний наказ.
Враховуючи вищевказане та те, що ОСОБА_1 , при виконанні своїх службових обов'язків порушив вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, то судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Під час апеляційного розгляду, представником відповідача було подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за №270 від 1.10.2021р. ОСОБА_1 звільнено в запас через службову невідповідність, а тому позивач втратив правовий статус військовослужбовця, що унеможливлює розгляд даних спірних питань в адміністративній юрисдикції, а підлягає розгляду в цивільній. Посилаючись на вказане просив закрити провадження у даній справі.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки спірні правовідносини виникли під час проходження військової служби позивачем та на той час він мав статус військовослужбовця, а тому відсутні законні підстави для закриття провадження у даній справі.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв