П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 658/2791/21
Головуючий в 1 інстанції: Лященко В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - П'ятіна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26.10.2021 по справі № 658/2791/21 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4664788 від 20.08.2021 про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 20.08.2021 відносно нього була складена постанова за порушення вимоги п. 12.4 ПДР України. Проте відповідачем не пред'явлено докази на підтвердження обставин вчинення правопорушення, а саме, що в зоні фіксації швидкості руху, діяли обмеження передбачені дорожніми знаками, доказів розміщення вказаних дорожніх знаків та зони їх дії не надано. Фіксація здійснювалась приладом, який працівник поліції тримав у руках, що виключає можливість застосування результатів в якості належного та допустимого доказу.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вчинене порушення ПДР підтверджується на відео файлі « 1629475035JF000_0820_155715» та фото файлі « 1629475035JF000_0820_155715», спілкування з поліцейськими, факт керування, стан погоди без опадів, розгляд справи про адміністративне правопорушення на відео файлах « 20210820200834000465», « 20210820200909000466». Крім того, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 180-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 №UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Сумніви позивача щодо результатів вимірів його швидкості ґрунтуються на тому, що поліцейський тримав прилад в руках. Такі сумніви є безпідставними, оскільки TruCam II відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості руху, а його встановлення стаціонарно не вимагається. TruCam II може бути стаціонарно змонтовано та використовуватися для автоматичної фіксації швидкості, але конструктивно він є ручним вимірювачем швидкості. Відповідно до п. 5.70 ПДР дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Згідно п. п. «ґ» п. 8.4 ПДР інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила. Разом з тим, жодними положеннями КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі, частиною 1 ст. 40 вказаного Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. Дорожній знак 5.70. ПДР України «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків. В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото-, відеофіксації порушень дорожнього руху. Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму. Отже, позивачем не було надано жодних доказів, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, тому відповідач вважає, що ним винесено постанову відповідно вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Каховський міськрайонний суд Херсонської області рішенням від 26.10.2021 позов задовольнив.
Скасував постанову серії ЕАО № 4664788 від 20.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення від 20.08.2021, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Херсонській області рядовим поліції Коцанюк Артемом Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн., провадження у даній справі про адміністративне правопорушення закрив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин Закону України "Про електронний цифровий підпис" , оскільки такий втратив свою чинність 07.11.2018 на підставі Закону України « Про електронні довірчі послуги»;
- суд першої інстанції не врахував, що у ст. 99 КАС України відсутня законодавча вимога, щодо засвідчення оригінала електронного документу електронним цифровим підписом (суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що у разі подання електронних доказів в оригіналі передбачена наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора);
- у своєму рішенні суд першої інстанції посилається на ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» у тій редакції, яка не була чинною на момент вчинення правопорушення;
- суд першої інстанції не приділив уваги тому факту, що відповідно листа ДП «УКМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 №22-38/49 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань;
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 20.08.2021 інспектором Управління патрульної поліції в Херсонській області рядовим поліції Коцанюком Артемом Володимировичем відносно позивача було винесено постанову серії ЕАО №4664788, згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно даних постанови, 20.08.2021 о 15-54 год. в м.Олешки дорога М14 на 236 км водій керуючи т/з в населеному пункті м.Олешки рухався зі швидкістю 79 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 29 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam, чим порушив п.12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Утримання такого приладу поліцейським у руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.
Проте з вказаним висновком погодитись не можна з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.
На підставі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Документування правопорушень, зафіксованих за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20, здійснюється поліцейськими згідно зі статтею 251 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853.
Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Приписами частини 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, а саме накладання штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС001005 відеозаписом(а.с. 42).
Позивач, як на підставу своїх вимог посилався на відсутність у відповідача визначених законом підстав для вимірювання швидкості руху за допомогою пристрою TruCam.
Стосовно наявності у поліцейських законних підстав на використання пристрою TruCam колегія суддів зазначає про таке.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу +/- 2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У З197-12 (а.с.31).
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 № 437 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за № У3197-12.
Вказана процедура проведення державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки з подальшою реєстрацією таких типів вимірювальної техніки в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки була передбачена положенням Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР, який втратив чинність 01 січня 2016 року та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, які наразі втратили чинність.
Згідно пункту 1.3 «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 100 від 19 лютого 2000 року (втратив чинність 14 червня 2016 року) сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видаються на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземними виробниками засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представником в Україні для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх вивезення на територію України партіями. Таким чином, процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України партіями.
На виконання вищевказаних нормативно-правових актів, які на даний час втратили чинність, здійснювалися державні приймальні випробування приладу TruCam з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Так, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року № 1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Тобто, виходячи з вищевказаних положень, у разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.
Проте засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту їх виключення із даного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки в даному випадку закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
До того ж відповідно до пункту 3 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 липня 2016 року № 1161, який є чинним, зберігання інформації про затверджені типи засобів вимірювальної техніки, внесені в установленому порядку до набрання чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, як і формування та ведення вказаного реєстру, здійснювалося до 01 січня 2019 року. При цьому, прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.
Наразі єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки.
За змістом статті 17 «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VI, який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Однак, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.
Колегія суддів звертає увагу, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Згідно наданого відповідачем свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21180, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 та який діє до 13 січня 2021 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС001005, є придатним до застосування до 13 січня 2022 року(а.с.30).
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20 виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку, який зазначає що механізм технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 відповідають вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документі "Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20. Вимоги з технічного захисту інформації"(а.с.33).
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Експертним висновком НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «КПІ» механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20 відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.
Зважаючи, що згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - TruCam LTI 20/20 № ТС001005, спроможний робити лазерну фіксацію в автоматичному режимі, тому його показники можливо розцінювати, як беззастережний доказ по справі.
Отже, застосування відповідачем приладу TruCam для вимірювання швидкості руху транспортного засобу є правомірним.
Посилання ОСОБА_1 на те, що відомості, які були зафіксовані відповідачем на прилад TruCam, отримані ним із порушенням чинного законодавства, колегія суддів відхиляє, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем надано не було.
Відповідно до п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Окрім цього, процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення було зафіксовано на нагрудний портативний відео реєстратор (бодікамеру), з огляду якого судовою колегією з'ясовано, що позивачу під час прийняття оскаржуваної постанови було роз'яснено його права та обов'язки. (а.с.42)
Разом з тим, посилання на фіксацію розгляду справи про адміністративне правопорушення вказаним пристроєм міститься в п. 5 оскаржуваної постанови. Також, зазначений пункт оскаржуваної постанови мітить відомості за допомогою якого пристрою було зафіксовано адміністративне правопорушення скоєне позивачем, а саме: лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС001005 (а.с.6)
Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода ОСОБА_1 щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що позивач порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, у зв'язку з цим працівником поліції правомірно винесено постанову серії ЕАО № 4664788 від 20.08.2021, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме перевищення встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 29км/год.
За таких підстав колегія суддів уважає, що спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4664788 від 20.08.2021 є законною та скасуванню не підлягає.
Також, слід відмітити, що згідно до офіційного листа Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49, крім основного, ручного режиму роботи, прилад також може бути установлений на триногу для проведення вимірювань швидкості в автоматичному режимі. Отже, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Викладене вище, спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam в ручному режимі.
Проте суд першої інстанції зазначеного не врахував, та прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26.10.2021 по справі № 658/2791/21- скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.