П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 518/829/21
Головуючий в 1 інстанції: Тарасенко М.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області в особі інспектор ВП № 2 Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області Сербіна Є.Ю. про скасування постанови,
У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА № 337623.
В обґрунтування позову зазначалось, що постанова є необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними доказами, тобто позивач вважає, що підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні у смт.Ширяєве позов задоволено частково. Постанову інспектора ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіна Є.Ю. від 01.07.2021 року серія ЕГА № 337623 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень скасовано. Провадження у справі закрито у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що у відповідності до ст.. 77 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо складання оскаржуваної постанови та наявності самого правопорушення, за яке позивача було притягнуто до відповідальності. Також, апелянт наголошує, що відповідачем під час складання постанови не було роз'яснено йому його прав.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2021 року інспектором ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіним Є.Ю. у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову серія ЕГА № 337623 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 01.07.2021 року в АДРЕСА_1 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 знаходився без індивідуальних засобів захисту, а саме маски, що закриває ніс та рот, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Розглядаючи справу, проаналізувавши усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні письмові докази, що містяться у її матеріалах, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано.
Суд зазначив, що допущені відповідачем порушення під час складання спірної постанови, на які посилається позивач, а саме не роз'яснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП, не надання можливості надати пояснення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Разом з тим, суд вважає що в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, однак враховуючи особу порушника та обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що правопорушення є малозначним, а тому слід застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у відповідача підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1,2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Судова колегія зазначає, що відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Однак, в матерілах справи відсутні будь-які докази знаходження позивача в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 без індивідуальних засобів захисту, а саме маски, що закриває ніс та рот.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, а саме відеозапис з нагрудної камери, відеозапис з камери в магазині, за її наявності, показання свідків, рапорт іншого поліцейського, відносно вчинення позивачем такого правопорушення та знаходження ОСОБА_1 без маски в магазині.
Також, суд звертає увагу на пояснення позивача про те, що він знаходився в магазині в масці та вже коли вийшов з магазину зняв маску, після чого був зупинений поліцейським, який склав відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за те, що позивач знаходився без маски у магазині, що не заперечується відповідачем, проте колегія суддів звертає увагу, що з наданих пояснень не можливо встановити, яким чином поліцейський, який не знаходився в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » міг встановити відсутність маски у позивача.
Також, приймаючи рішення суд зазначив про дослідження доказів наявних в матеріалах справи, з яких суддя дійшов відповідних висновків, проте у судовому рішенні відсутні посилання на те, які саме докази були дослідженні судом, оскільки такі докази відсутні в матеріалах справи.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
В даному випадку відповідачем відповідно до вимог ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яка і є предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки у справі не має доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, то склад цього правопорушення відсутній.
Виходячи з вищевказаного, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог 293 КУпАП та ч.3 ст. 286 КАС України.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з рішенням суду щодо скасування оскаржуванної постанови з причин її малозначності та обмежившись застосуванням до позивача усним зауваженням, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, так як суд першої інстанції при ухваленні рішення припустився порушень норм як процесуального так і норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч.6 ст.139 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове судове рішення змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіна Є.Ю. від 01.07.2021 року серія ЕГА № 337623 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 44-3 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділення поліції № 2 Березівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області /ЄДРПОУ 41413406/ на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 / сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1135 /одна тисяча сто тридцять п'ять/ грн.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець