П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р. м.ОдесаСправа № 522/18392/21
Головуючий в 1 інстанції: Суворова О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,
суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 про примусове видворення,
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2021 року позов ГУ ДМС в Одеській області - задоволено та примусово видворено з України громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, представник відповідача - адвокат Мунтян І.Ю. 27.10.2021р. подав апеляційну скаргу.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2021 року позов ГУ ДМС в Одеській області - задоволено та примусово видворено з України громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, представник відповідача - адвокат Мунтян І.Ю. 27.10.2021р. подав апеляційну скаргу.
Одночасно, представником відповідача було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено про те, що представником громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 - адвокатом Пугач М.В., який брав приймав участь у суді 1-ї інстанції, апеляційну скаргу не подано. Враховуючи, що відповідач бажав оскаржити рішення суду, розраховував на подання його представником - адвокатом Пугач М.В. апеляційної скарги, є іноземцем, не володіє мовою судочинства, а також був поміщений до Миколаївського ПТПІ, його представник вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду від 28.09.2021р. був пропущений з об'єктивних причин. Так, після укладення договору про надання безоплатної правової допомоги від 15.10.2021р., представник позивача - адвокат Мунтян І.Ю. ознайомився з матеріалами справи 21.10.2021р. та звернувся до суду апеляційної інстанції 27.10.2021р.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2021р. дана апеляційна скарга була залишена без руху, як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. Одночасно, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.
02.12.2021р. до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків із проханням поновити строк оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання зазначено те, що на час розгляду даної справи у суді 1-ї інстанції відповідач вже був затриманий ГУ ДМС в Одеській області, знаходився в умовах ізоляції в ПТПІ в Миколаївській області, а також приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. Адвокат, який представляв інтереси відповідача, знаходився не разом із ним, а в приміщенні Приморського районного суду м.Одеси, що ускладнювало їх спілкування. У свою чергу, громадянин Республіки Гвінея ОСОБА_1 не був обізнаний стосовно не подання його адвокатом апеляційної скарги, а самостійно скласти та подати апеляційну скаргу не мав можливості через неволодіння мовою судочинства. Виходячи із наведеного вище, представник відповідача - адвокат Мунтян І.Ю. вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а тому наявні законні підстави для його поновлення.
Дослідивши зазначені доводи представника апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України визначені у ст.288 КАС України, відповідно до ч.3 якої, апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в 10-денний строк із дня їх проголошення.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та/або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.
Недотримання ж встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, ГУ ДМС України в Одеській області звернувся до районного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд примусово видворити з України громадянина республіки Гвінея ОСОБА_1 , а тому для оскарження судового рішення підлягають застосуванню вимоги ст.288 КАС України, якими встановлений 10-денний строк оскарження рішення, що обчислюється з дня його проголошення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено у відкритому судовому засіданні 28.09.2021р.
Натомість, відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції апеляційна скарга подана представником громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 - адвокатом Мунтяном І.Ю. лише 27.10.2021р., тобто зі значним пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
Варто зауважити про те, що положеннями ст.288 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.3 ст.295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст.270 КАС України, передбачений ст.286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Тобто, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах згаданої категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, визначеному КАС України, із урахуванням визначених ч.3 ст.288 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
У той же час, відповідно до ст.271 КАС України, у справах, визначених ст.ст.273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Як уже встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із наявних у матеріалах справи документів, розгляд цієї справи та оголошення повного тексту спірного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28.09.2021р. відбулося за участю громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 (відповідача), його представника - адвоката Пугач М.В. та, зокрема, перекладача - Лама Матьєс Кюісе.
Вказане, серед іншого, підтверджується протоколом судового засідання від 28.09.2021р. та не заперечується самим представником відповідача, що слідує зі змісту поданого ним клопотання.
Отже, враховуючи наведені вище положення КАС України, відповідний строк починається з 28.09.2021р. та спливає 08.10.2021р.
Отже, зважаючи на подання представником відповідача - адвокатом Мунтян І.Ю. апеляційної скарги лише 27.10.2021р. (календарний день - середа) - встановлений ст.288 КАС України строк подачі є порушеним (на 19 днів).
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у резолютивній частині рішення районного суду від 28.09.2021р. було роз'яснено, зокрема, що зазначене рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
У той же час, розгляд справи проводився Приморським районним судом м.Одеси за участі перекладача - Лама Матьєс Кюісе, а тому доводи представника відповідача щодо незрозумілості змісту оскаржуваного рішення від 28.09.2021р. через неволодіння державною мовою, а також про необізнаність щодо процесуальних прав та обов'язків є необґрунтованими та безпідставними.
Маючи намір оскаржити вищезазначене судове рішення в апеляційному порядку, громадянин Республіки Гвінея ОСОБА_1 (апелянт), користуючись послугами його представника, мав можливість отримати консультацію щодо строку та порядку подання апеляційної скарги, а також змісту оскаржуваного рішення.
Так, ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває ст.10 цього Кодексу, якою встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України визначено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або ж судом.
Таким процесуальним обов'язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що не лише представник відповідача, а й сам апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен був забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону та суду, зокрема, стосовно строку подання даної апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого останній повинен був вчинити усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Варто зауважити про те, що з моменту укладення договору про надання безоплатної правової допомоги від 15.10.2021р. між апелянтом та його представником - Мунтяном І.Ю. до подання даної апеляційної скарги (27.10.2021р.) також сплинуло більше 10 днів, а тому доводи клопотання про поновлення строку в цій частині є безпідставними та необґрунтованими. У даному випадку, при зверненні до суду із апеляційною скаргою громадянин Республіки Гвінея ОСОБА_1 реалізує своє право, а не обов'язок, та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.
Таким чином, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження доводи не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, та не надає права у будь-який необмежений час після спливу цього строку реалізовувати їй право на оскарження судового рішення.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє клопотання, за ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Однак, представником апелянта не надано суду жодних належних доказів поважності причин пропуску строку, які б не дозволяли йому подати апеляційну скаргу на судове рішення в розумний строк без невиправданих зволікань (у т.ч. із урахування дати укладення договору про надання правової допомоги), а судом апеляційної інстанції надано достатній строк для усунення недоліків скарги, шляхом надання обґрунтованого клопотання із наведенням поважних причин пропуску такого строку та доданням доказів на їх підтвердження.
Судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у т.ч. і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено про те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Також, варто звернути увагу на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19.
Таким чином, беручи до уваги значний пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28.09.2021р., та враховуючи те, що апелянтом та його представником не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення, не наведено достатніх обставин для поновлення такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.6,72,77,248,286,271,295,299,325,329 КАС України, апеляційний суд,
У задоволенні клопотання представника громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 - адвоката Мунтяна Івана Юрійовича про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 28 вересня 2021 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Осіпов Ю.В.
Судді Косцова І.П.
Скрипченко В.О.