П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3612/20
Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В.
Дата і місце ухвалення 12.07.2021р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року по справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,
27 квітня 2020 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 заподіяну майнову шкоду у сумі 25201,78 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
12.05.2021 року представником ОСОБА_1 було подано до суду першої інстанції заяву про вирішення питання про стягнення судових витрат, в якій він просив стягнути з військової частини НОМЕР_1 понесені судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 28 000 грн. та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 236,50 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року заяву представника відповідача про вирішення питання про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із підготовкою до розгляду справи, у розмірі 8000, 00 грн. (вісім тисяч гривень).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та Військова частини НОМЕР_1 подали апеляційні скарги, в яких посилались на неправильне застосування норм просувального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Військова частини НОМЕР_1 в своїй апеляційній скарзі вказувала на те, що вона є структурним підрозділом ЗСУ, є бюджетною установою і не має прибутку від господарської діяльності. Апелянт вважає, що представником відповідача не наданого детального опису робіт, як то передбачено ч. 4 ст. 134 КАС України, а акт наданих послуг не містить вказання на кількість годин, витрачених адвокатом на надання тієї чи іншої послуги.
На думку апелянта заявлені до відшкодування суми витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, у поданих документах деякі надані послуги дублюються, визначена за надані послуги ціна є надто завищеною та не співмірною ціні позову, яка складає 25 000 грн.
З огляду на викладене апелянт просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
В свою чергу у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 висловив незгоду з ухвалою суду першої інстанції в частині зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Так, апелянт вказував на те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Апелянт вказував на те, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 було укладено договори про надання правової допомоги з адвокатським об'єднанням «Фомічов і партнери» та з адвокатським об'єднанням «Ю-Райт», при цьому, умовами вказаних договорів не було визначено погодинної оплати часу адвоката на надання відповідних послуг. Вказане, на думку апелянта, свідчить про те, що сторонами було обрано фіксований розмір адвокатського гонорару, який відповідач має сплатити на користь адвокатського об'єднання «Ю-Райт», та звільняє адвоката від обов'язку зазначення в актах приймання-здачі наданих послуг часу, затраченого адвокатом на надання відповідних послуг.
Апелянт вважає, що не зазначення в актах приймання-здачі послуг кількості часу, затраченого адвокатом на надання відповідних послуг, не свідчить про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт )надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.
Також апелянт вважає, що сума за участь адвоката у судовому засіданні у розмірі 2500 грн. не є завищеною та участь адвоката у 7-ми судових засіданнях має бути відшкодована у повному обсязі.
Крім того безпідставним, на думку апелянта, є зменшення суми витрат за надання послуг з підготовки письмових документів адвокатом під час розгляду справи. Апелянт вважає, що кількість аркушів процесуальних документів не може свідчити про об'єм наданих адвокатом послуг в частині підготовки письмових документів під час розгляду справи.
Апелянт не погодився із висновком суду першої інстанції стосовно відмови у стягненні витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, посилаючись на те, що такі витрати не охоплюються заявленими до відшкодування витратами на підготовку та направлення документів, вказаними в акті приймання-здачі послуг.
З огляду на викладене апелянт просить змінити ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в частині сум стягнення судових витрат, а саме, стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 28 000 грн. та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 236,50 грн.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно із ч.ч. 1-5 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Частиною 7 цієї статті передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI ) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Звертаючись із заявою про вирішення питання про стягнення судових витрат, представник відповідача, у підтвердження заявленої до відшкодування суми витрат, надав до суду договір про надання правової допомоги № 13-05/20 від 07.05.2020 року, укладений відповідачем з АБ «Фомічов і партнери», додаткову угоду № 1 від 07.05.2020 року до договору про надання правової допомоги № 13-05/20 від 07.05.2020 року, прайс-лист адвокатського бюро «Фомічов і партнери» (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 07.05.2020 року до договору про надання правової допомоги № 13-05/20 від 07.05.2020 року), акт приймання-здачі наданих послуг від 21.12.2020 року, договір про надання правової допомоги № 12/20 від 08.07.2020 року, укладений з Адвокатським об'єднанням «Ю-Райт», додаткову угоду № 2 від 25.01.2021 року до договору про надання правової допомоги № 12/20 від 08.07.2020 року, прайс-лист Адвокатського об'єднання «Ю-Райт», договір про відступлення права вимоги від 05.01.2021 року, акт приймання-здачі наданих послуг від 20.04.2021 року до договору про надання правової допомоги № 12/20 від 08.07.2020 року.
З наданих позивачем документів судом встановлено, що 07 травня 2020 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Фомічов і партнери» (Бюро) укладено Договір про надання правової допомоги № 13-05/20, предметом якого є надання правничої (правової) допомоги, під якою розуміється багатоаспектна, різна за змістом, обсягом та формами діяльність, що може включати, зокрема, але не виключно: консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва в усіх без винятку державних, суспільних установах та організаціях, органах місцевого самоврядування незалежно від форм власності та підпорядкування.
Умовами договору передбачено, що Бюро реалізує свої права та обов'язки щодо надання правничої (правової) допомоги безпосередньо через керуючого Бюро - адвоката Фомічова Ігоря Олеговича.
Відповідно до п. 5.1 та п. 5.2 Договору про надання правової допомоги № 13-05/20, розмір гонорару визначається Сторонами в додатковій угоді до Договору. Фактичні витрати при наданні правничої (правової) допомоги компенсуються Клієнтом.
Згідно Додаткової угоди №1 від 07.05.2020 року сторони визначили форму надання правничої (правової) допомоги, яка буде виражатися у представництві інтересів Клієнта в судах України та перед іншими фізичними та юридичними особами з питань захисту прав та інтересів ОСОБА_1 у справі № 420/3612/20 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 25 201,78 грн.
Пунктом 2 Додаткової угоди за надання Бюро правничої (правової) допомоги, визначеної у п. 1 Угоди Клієнт зобов'язується виплачувати гонорар. При розрахунку гонорару враховується складність наданих послуг та час, витрачений Бюро, його партнерами та співробітниками. Розрахунок робиться за тарифами, вказаними у прайс-листі Бюро, який є невід'ємною частиною Договору та Угоди.
21 грудня 2020 року Сторонами Договору про надання правової допомоги № 13-05/20 від 07 травня 2020 року узгоджено та підписано Акт приймання-здачі наданих послуг на суму послуг у розмірі 22000, 00 грн.
08 липня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Ю-Райт» укладено Договір про надання правової допомоги № 12/20, за умовами якого Об'єднання зобов'язується надавати правничу (правову) допомогу, під якою розуміється багатоаспектна, різна за змістом, обсягом та формами діяльність, що може включати, зокрема, але не виключно: консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва в усіх без винятку державних, суспільних установах та організаціях, органах місцевого самоврядування незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.01.2021 року до договору про надання правової допомоги № 12/20 від 08.07.2020 року сторони визначили форму надання правничої (правової) допомоги, яка буде виражатися у представництві інтересів Клієнта в судах України та перед іншими фізичними та юридичними особами з питань захисту прав та інтересів ОСОБА_1 у справі № 420/3612/20 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 25 201,78 грн.
Згідно п. 2 Додаткової угоди № 2, за надання об'єднанням правничої (правової) допомоги, визначеної у п. 1 Угоди Клієнт зобов'язується виплачувати гонорар. При розрахунку гонорару враховується складність наданих послуг та час, витрачений Бюро, його партнерами та співробітниками. Розрахунок робиться за тарифами, вказаними у прайс-листі Об'єднання, який є невід'ємною частиною Договору та Угоди.
Таким чином, з моменту укладення договору про надання правової допомоги № 12/20 від 08.07.2020 року представництво інтересів відповідача здійснювалось адвокатським об'єднанням «Ю-Райт» через адвоката Фомічова І.О.
20 квітня 2021 року Сторонами Договору про надання правової допомоги № 12/20 від 08 липня 2020 року узгоджено та підписано Акт приймання-здачі наданих послуг по Договору на суму послуг у розмірі 6000,00 грн.
Також встановлено, що 05 січня 2021 за договором про відступлення права вимоги адвокатське бюро «Фомічов і партнери» передало адвокатському об'єднанню «Ю-Райт» право вимоги за договором про надання правової допомоги № 13-05/20 від 07 травня 2020 року, відповідно до якого Новий кредитор (тобто АО «Ю-Райт») одержує право (замість Первісного кредитора в особі АБ «Фомічов і партнери») вимагати від Боржника ОСОБА_1 ) належного виконання зобов'язань за Основним договором у сумі 22 000 грн. (двадцять дві тисячі гривень).
Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомогу за укладеними договорами склала 28 000 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 21 грудня 2020 року до Договору про надання правової допомоги № 13-05/20 від 07 травня 2020 року адвокатське бюро «Фомічов і партнери» надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу:
- зустріч і надання консультації та роз'яснень клієнту, узгодження правової позиції по справі №420/3612/20, погодження умов та підписання договору на надання правової допомоги - 500,00 грн;
- прибуття до суду для ознайомлення з матеріалами справи №420/3612/20 - 500,00 грн.;
- підготовка, направлення позивачу та до суду відзиву на позовну заяву, клопотання про витребування доказів, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, збір доказів (направлення адвокатського запиту) - 6000,00 грн.;
- підготовка та прибуття до суду для прийняття участі в п'ятьох судових засіданнях - 12500,00 грн.;
- підготовка, направлення позивачу та подання до суду заперечення на відповідь на відзив - 2500,00 грн.
Всього надано правової допомоги на суму 22 000 грн.
В свою чергу, з Акту приймання-передачі наданих послуг від 20 квітня 2021 року до Договору про надання правової допомоги № 12/20 від 08 липня 2020 року, вбачається, що адвокатське об'єднання «Ю-Райт» надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу:
- підготовка, направлення позивачу та подання до суду письмових пояснень - 1000, 00 грн.;
- прибуття до суду та участь у судовому засіданні 2500, 00 грн.;
- підготовка та подання до суду заяви про вирішення питання про судові витрати та прибуття до суду для прийняття участі в судовому засіданні - 2500,00 грн.
Всього надано правової допомоги на суму 6 000 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат має враховувати, що надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 19.09.2019 року по справі №810/2760/17.
У постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 815/390/18 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, дослідивши надані представником відповідача документи, зокрема, Акти приймання-здачі наданих послуг від 21.12.2020 року та від 20.04.2021 року, суд встановив, що з них неможливо встановити кількість часу, витраченого адвокатом на надані послуги, оскільки вони не містять такої інформації.
Слід зазначити, що дана справа не є складною, справа даної категорії не потребує значного часу для підготовки правової позиції та з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом, пов'язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлена до відшкодування сума витрат є завищеною та не відповідає критерію розумності та співмірності.
Так, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що сума витрат за участь представника відповідача у шістьох судових засіданнях 15 000 грн. є явно завищеною та не є співмірною з категорією складності справи, часом витраченим адвокатом на участь у вказаних судових засіданнях.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлена до відшкодування сума 12 000 грн. за підготовку процесуальних документів також є завищеною та об'єктивно не відповідає складності підготовки таких документів.
У заяві про стягнення судових витрат представник відповідача також просив відшкодувати за рахунок відповідача витрати, пов'язані із вчиненням інших дій, пов'язаних із розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, а саме, витрати на відправку адвокатського запиту № 11-05/20 від 15.05.2020 року, витрати на відправку позивачу відзиву на позовну заяву, витрати на відправку відповідачу заяви про вирішення питання про судові витрати, витрати на оплату послуг з надання правової допомоги через банківську установу (комісія банку), всього в сумі 236,50 грн.
Частково відмовляючи у стягненні зазначеної суми витрат з позивача у справі, суд першої інстанції посилався на те, що сума витрат на відправку процесуальних вже була врахована представником відповідача у складі витрат щодо підготовки та направлення цих документів.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що в акті приймання-здачі наданих послуг від 21.12.2020 року до договору про надання правничої допомоги № 13-05/20 від 07.05.2020 року в описі наданих за укладеним договором послуг значиться: як підготовка, так і направлення позивачу та до суду відзиву на позовну заяву, клопотання в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання про витребування доказів, збір доказів (направлення адвокатського запиту).
В свою чергу, як вбачається зі змісту судового рішення суду першої інстанції, сума витрат позивача на оплату послуг з надання правової допомоги через банківську установу (комісія банку) в розмірі 185,50 грн. була врахована судом першої інстанції при загальному розподілі судових витрат та стягнута з позивача у справі разом із витратами на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі, а стягнення витрат у заявленому розмірі перевищує ціну позову та становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Отже, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру заявлених до відшкодування судових витрат та стягнення з позивача у справі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних із підготовкою до розгляду справи у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.
Доводи апеляційних скарг не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук