П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4816/21
Головуючий І інстанції: Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 19.05.2020р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та 3-ї особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
29.03.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеського ОТЦКСП, третьої особи - ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Одеського ОТЦКСП з відмови їй, листом від 05.01.2021р. №123, у наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р. із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні її пенсії за станом на 31.12.2017р., та станом на 01.02.2020р. із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого у відповідності до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, в редакції від 30.08.2017р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати їй та ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р. із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчислені її пенсії за станом на 31.12.2017р., та станом на 01.02.2020р. із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого у відповідності до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, в редакції від 30.08.2017р., для проведення перерахунку пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є вдовою пенсіонера ЗСУ, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області, отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та, з моменту набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, має право на перерахунок призначеної їй пенсії із урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення. Однак, відповідачем було протиправно та безпідставно відмовлено в оформленні та поданні до ГУ ПФУ в Одеській області відповідної (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру її пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії відповідача з відмови позивачу, листом від 05.01.2021р. (вих. №123) у наданні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019р. із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017р., та станом на 01.02.2020р. із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого відповідно до положень п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, в редакції від 30.08.2017р. Зобов'язано відповідача надати позивачу та ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019р. із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017р., та станом на 01.02.2020р. із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, в редакції від 30.08.2017р., для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Стягнуто із відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 908 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 01.07.2021р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2020р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
08.07.2021р. матеріали даної справи, разом із апеляційною скаргою відповідача, надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеського ОТЦКСП та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги Одеського ОТЦКСП, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав для її часткового задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 з 2010р. отримує пенсію в разі втрати годувальника, як вдова ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Одеській області.
11.01.2021р. позивач звернулася до Одеського ОТЦКСП із заявою про надання:
- довідки про розмір належного її померлому чоловікові - ОСОБА_2 грошового забезпечення, станом на 05.03.2019р., із зазначенням всіх додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії станом на 31.12.2017 р.;
- довідки про розмір належного її померлому чоловікові - ОСОБА_2 грошового забезпечення із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, станом на 01.02.2020р., розрахованого відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, в редакції від 30.08.2017р.
Однак, Одеський ОТЦКСП своїм листом від 05.01.2021р. №123 повідомив позивача про відсутність правових підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення, враховуючи, що після 05.03.2019р. списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з прізвищем позивача від ГУ ПФУ в Одеській області до відповідача не надходило.
Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, неправомірності спірних дій (рішення) відповідача.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може у повній мірі погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх частково необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального і правового захисту, гарантії в економічній, соціальній та політичній сферах відносно сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначено положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII.
За змістом ст.1 цього Закону, соціальним захистом військовослужбовців вважається діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових та соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Так, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилами ч.1 ст.15 Закону №2011-XII, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Стаття 43 Закону №2262-ХІІ визначає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма ст.43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто у загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.11.2019р. у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано положеннями ст.63 Закону №2262-XII, згідно з якими перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, ст.63 Закону № 2262-XII делеговано Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними у п.п.2,3 ст.116 Конституції України.
У свою чергу, порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45.
Відповідно до п.1 Порядку №45, пенсії, призначені на підставі Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п.5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018р. №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Надаючи оцінку судовому рішенню 1-ї інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., визнано протиправними та нечинними п.п.1,2 Постанови КМУ №103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку №45.
Згідно з ч.2 ст.265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тобто, п.п.1,2 вказаної Постанови №103, що були предметом судового розгляду є нормативно-правовими актами, які втрачають чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким вони визнані протиправними та нечинними.
Отже, як було вірно зазначено судом 1-ї інстанції, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані протиправними та нечинними, то саме з 05.03.2019р. - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Поряд із цим, алгоритм дій, які повинні вчинити відповідач - Одеський ОТЦКСП та третя особа - ГУ ПФУ в Одеській області, у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п.1,2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до Одеського ОТЦКСП із заявою щодо видачі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення її померлого чоловіка - ОСОБА_2 п.3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на відповідача в особі Одеського ОТЦКСП покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання стосовно подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Так, відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
За змістом п.24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10.10.2019р. у справі №553/3619/16-а.
30.08.2017р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, згідно з п.2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказана вище Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018р.
Зокрема, Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз.4 пп.1 п.5 Постанови №704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу (п.6 Постанови №704).
При цьому, пп.2 п.5 Постанови №704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 спрямований на захист права на пенсію в разі втрати годувальника, обчислену з нового розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 , що встановлений Постановою №704.
Порушення ж такого права відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови №103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Таким чином, з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності рішенням суду у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених у відповідності до Закону №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_2 (померлий чоловік позивача), розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ.
Разом із цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, у відповідності до п.4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч.2,3 ст.51 Закону.
За правилами ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є рішення Кабінету Міністрів України, а саме Постанова №704. При цьому, процедура перерахунку пенсії регулюється Порядком №45, який є чинним.
Водночас, визнання судом протиправними та нечинними п.п.1,2 Постанови №103 та змін до п.5 і додатку 2 Порядку №45 не зумовлює необхідності повторного повідомлення ПФУ, як про виникнення підстав для перерахунку пенсії, так і повторного подання відповідних списків до уповноважених органів, адже підстава перерахунку пенсії з ухваленням судового рішення у справі №826/3858/18, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Слід вказати про те, що аналогічної правової позиції з цього спірного питання дотримується і Верховний Суд у своєму рішенні від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19.
Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданого вище правового висновку Верховного Суду, колегія суддів констатує, що Одеський ОТЦКСП, відмовивши позивачу у підготовці та надані до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019р., діяв неправомірно, у зв'язку із чим знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Що ж до необхідності застосування відповідачем при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням (грошове забезпечення її померлого чоловіка ОСОБА_2 ) такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, колегія суддів зазначає наступне.
Так, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.9 Закону №2011-XII).
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення, у т.ч. підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як уже зазначалося колегією суддів вище, 30.08.2017р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1), та схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 14).
У відповідності до п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 цієї Постанови (в редакції, чинній до 24.02.2018р.) обумовлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Разом із тим, у примітці 1 до Додатку 1 Постанови №704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Подібні за змістом пояснення містить й примітка до Додатку 14 цієї Постанови.
У подальшому, Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018р.) до Постанови №704 внесені зміни та, серед іншого, п.4 викладено в новій редакції, який передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Отже, п.4 Постанови №704 після внесення до нього відповідних змін передбачав те, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Втім, як загально відомо, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким в п.4 Постанови №704 були внесені відповідні зміни. Отже, зміни до п.4 Постанови №704, внесені п.6 Постанови №103, з 29.01.2020р. не підлягають застосуванню.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в період з 01.01.2018р. до 29.01.2020р. згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у зазначений період не застосовується.
Що ж до застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини з 29.01.2020р., колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до редакції п.4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, п.1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 Постанови №704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020р. мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Так, положеннями п.4 Постанови №704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, у тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум - мінімальна заробітна плата фактично стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.
Як вбачається із доводів апеляційної скарги, спірним у межах спірних правовідносин є, серед іншого, питання застосування положень п.4 Постанови №704, а саме визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.
З огляду на викладене, варто звернути увагу на те, що після внесення Постановою №103 змін до п.4 Постанови №704, зміст приміток до Додатків 1 та 14 останньої не було приведено у відповідність із нормою п.4 цієї Постанови.
Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1,12,13,14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в п.4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із використанням розрахункової величини, як розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
При цьому, вищевказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020р. №1038, яка застосовується з 01.10.2020р.
Так, примітки до Додатка 1 викладено в такій редакції:
- посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому п.4 Постанови №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 грн.
- посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1-12 розрядами.
Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.
Примітки до Додатка 14 викладено в такій редакції:
- оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 грн.
- виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «генерал-полковник», які присвоєні до 01.10.2020р., зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.
- виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «старший прапорщик», «старший мічман», «прапорщик», «мічман», «старшина» та «головний корабельний старшина», які присвоєні до 01.10.2020р., зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.
Поряд із цим, колегія суддів зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005р. №870 було визначено загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення із урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом п.20 Постанови №870, у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п.2.16 «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації» (затв. наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. №34/5), також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017р., встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019р. у справі № 240/4946/18, щодо застосування положень п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, за якою після набрання чинності вказаним Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки норма п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1,12,13,14 Постанови №704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою ОСОБА_2 та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку про те, що у відповідності до Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2021р. у справі №200/3757/20-а, від 11.02.2021р. у справі №200/3774/20-а, від 11.02.2021р. у справі №240/11952/19 та від 14.04.2021р. у справі №240/12309/20, а також підтримана Верховним Судом у постанові від 27.05.2021р. у справі №520/5794/2020.
За відсутності ж факту зміни розміру хоча б одного із вказаних видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, правові підстави як для звернення із відповідною заявою про надання довідки для перерахунку раніше призначеної пенсії та її перерахунок, так і для централізованого перерахунку такої, відсутні.
Як встановлено колегією суддів та не спростовано самим позивачем, станом на 29.01.2020р. (як і в подальшому) не відбулося зміни розміру грошового забезпечення, як обов'язкової передумови для виникнення в Одеського ОТЦКСП обов'язку зі складення відповідної (нової) довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії. Тобто, відмовляючи у видачі оновленої довідки для перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника станом на 01.02.2020р., відповідач діяв правомірно.
Відтак, за наведеного вище правового регулювання та обставин даної справи, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову в цій частині, що, у свою чергу, не було враховано судом 1-ї інстанції.
У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, враховуючи, що судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, а також у зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Як передбачено ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ч.ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього ж Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Втім, при частковому задоволенні адміністративного позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вказані вище обставини та положення ст.ст.132,139 КАС України, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений нею за подання адміністративного позову судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 454 грн.
Керуючись ст.ст.139,308,311,315,316,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог ст.ст.43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019р. основного розміру її пенсії в разі втрати годувальника.
Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог ст.ст.43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру її пенсії в разі втрати годувальника.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65044, м.Одеса, вул. Пироговська, 6; код ЄДРПОУ: 08402040).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 22.12.2021р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: І.П. Косцова
В.О. Скрипченко