22 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1745/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
представника позивача: Крутовських С.В.,
представника відповідача: Зайцевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року, (суддя суду першої інстанції Єфанова О.В.), прийнята у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/1745/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Додатковим рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року стягнуто на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 11100,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. В решті вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить додаткове рішення суду скасувати та в стягненні коштів відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що задовольняючи вимоги позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу не було досліджено в повній мірі співмірність витраченого часу на виконання відповідних робіт з представництва інтересів Допрінди О.В.. На думку відповідача розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, а час витрачений для надання послуг є завищеним.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в справі №640/18402/19, викладеного в постанові 28.12.2020 року, в разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних адвокатом надавати не потрібно.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано копії Договору про надання правової допомоги від 29.01.2021 року, акту виконаних робіт від 03.02.2021 року (складання та подання позовної заяви) та від 20.04.2021 року (участь у 3 судових засіданнях, складання та подання відповіді на відзив), платіжного доручення №154 від 29.01.2021 року на суму 10000,00 грн., платіжного доручення №172 від 09.03.2021 року на суму 2700,00 грн., платіжного доручення №180 від 05.04.2021 року на суму 5700,00 грн., платіжного доручення №185 від 19.04.2021 року на суму 2700,00 грн..
Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 21100 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), натомість розмір винагороди за надані послуги повинен становити 13000 грн.
При винесенні рішення від 11.05.2021 року, судом було вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., а тому додатковим рішенням малоб бути стягнуто на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Той факт, що в договорі не вказано, що правнича допомога надається саме в рамках даної адміністративної справи, на думку суду, не позбавляє позивача права на відшкодування витрат з правничої допомоги, з урахуванням доведеності факту надання послуг, співмірності її розміру із складністю справи, обсягом наданих послуг, виконаних робіт, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання робіт, надання послуг.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року в адміністративній справі №160/1745/21 - скасувати та прийняти нову постанову.
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 22.12.2021 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай