10 червня 2010 р.Справа № 2-а-6137/08/1570
Категорія:2.14.2Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
доповідача -судді Стас Л.В.
суддів -Турецької І.О., Косцової І.П.
за участю секретарі - Ридванської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Харчовик»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харчовик»до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових -повідомлень рішень та рішення про визначення країни походження товару
Позивач - відкрите акціонерне товариство «Харчовик» звернувся до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р»Ізмаїльської митниці Державної митної служби України № 7 та № 8 від 19.12.2007 року, податкових повідомлень форми «Р»№ 3 та № 4 від 26.03.2008 року про донарахування ВАТ «Харчовик»податкових зобов'язань, визнання протиправними та скасування рішення Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визначення країни походження товару № 087 від 17.12.2007 року та № 088 від 24.12.2007 року, мотивуючи це тим, що проміжний акт перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи АТ «Харчовик»№ 0007/7/506000000/0020925875 від 03.12.2007 року складений Ізмаїльською митницею ДМС України з порушенням п. 3.3.3 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом ДМС України за № 254 від 30.03.2006 р. та п.1.2., п. 3.2.3. Порядку оформлення результатів перевірок. Донарахування відповідачем податкових зобов'язань ніяк не підпадає під терміновий засіб для усунення по твердженню відповідача фактів порушень, а отже складання проміжного акту було взагалі безпідставне та незаконне. Податкові повідомлення форми «Р»Ізмаїльської митниці ДМС України № 7 та № 8 від 19.12.2007 р., прийняті за результатами безпідставного акту, відповідач вважає протиправними, оскільки відповідно до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України»від 28 серпня 2003 р. № 1375, митний орган під час митного оформлення товарів здійснює контроль за правильністю визначення їх митної вартості, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою (комплектністю) поданих документів та їх відповідністю вимогам, установленим законодавством. Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів повинна здійснюватися з дотриманням строків, визначених законодавством для
митного оформлення товарів. Згідно з ст. 78 Митного кодексу України, митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Тобто строк процедури контролю відповідачем за правильністю визначення митної вартості товарів закінчився 04.02.2006 року - у день оформлення ВМД № 506000002/6/200035. Факт визначення митної вартості товарів митними органами передбачений також ч. З та ч. 8 ст. 262 Митного кодексу України. Також відповідно до п. 20 Порядку декларування митної вартості товарів, після прийняття документів для митного оформлення товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, коригування їх митної вартості, здійснене митним органом, розглядається як митна оцінка товарів і може бути оскаржено декларантом у встановленому порядку. Тобто законодавство, діюче на лютий 2006 р. передбачало коригування митної вартості Митними органами лише після прийняття документів для митного оформлення товарів до і відповідного їх митного оформлення. Податкові повідомлення форми «Р»Ізмаїльської митниці ДМС України № 3 та № 4 від 26.03.2008 р., прийняті за результатами акту перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»№ 0008/7/506000000/0020925875 від 25.12.2007 р. відповідач вважає протиправними, оскільки враховуючи відповідь компетентного органу Республіки Молдова Департаменту експертиз, оцінки та сертифікації за № 21 від 22.01.2008 р. щодо підтвердження факту видачі сертифікатів про походження товару форми СТ - 1 та № 0375250 від 27.03.2007 р. № 0379664 від 02.05.2007 р., та зазначення того що товар, вказаний в сертифікатах має походження Республіки Молдова, немає жодних законних підстав вважати, що країна походження товару оформленого за ВМД № 506000002/7/000665 від 02.04.2007 р., та ВМД № 506000002/7/000944 від 02.04.2007 р. -невідома.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року -в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі, ВАТ «Харчовик», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції від 11.11 2008 року -скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Ізмаїльської митниці № 573 від 09.11.2007 року «Про проведення перевірки ВАТ «Харчовик» робочою групою у складі т.в.о. начальника відділу організаційно контрольної роботи та зв'язків з громадкістю Боркут Л.М., начальника сектору проходження товарів відділу митних платежів Климивої Н.К., провідного інспектора відділу контролю митної вартості та номенклатури В'язовського А.В., головного інспектора відділу митного оформлення № 4 Штакіна О.С., старшого інспектора СБК та МВ Кулика Г.О. було проведено планову перевірку стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик», в ході проведення перевірки складено проміжний акт про проведення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»№ 0007/7/506000000/0020925875 від 03.12.2007 року.
Судом також встановлено, що на підставі проміжного акту про проведення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»№ 0007/7/506000000/0020925875 від 03.12.2007 року, яким установлено порушення позивачем ст, ст. 88, 262, 264, 267 Митного кодексу України та відповідно до пп. 4.3, 6.1 Закону України «Про податок на додану вартість»Ізмаїльською митницею було складено податкове повідомлення форми «Р»№ 7 від 19.12.2007 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій» за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 44998,34 грн., а також на підставі зазначеного проміжного акту, яким установлено порушення ст. ст. 88, 262, 264, 267 Митного кодексу України та відповідно до ст. 76 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 27.01.1997 року Ізмаїльською митницею було складено податкове повідомлення форми «Р»№ 8 від 19.12.2007 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у сумі 469,99 грн.
Відповідно до п. 11 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 №1730, акт за результатами перевірки складається у трьох примірниках, підписується посадовими особами митних органів, які брали участь у проведенні перевірки, керівником, а в разі потреби іншими посадовими особами підприємства.
Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України - акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи -службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає ЇЇ результати, зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи; проміжний акт перевірки - службовий документ, який складається в разі виявлення фактів порушень підприємством законодавства з питань митної справи, які вимагають ужиття термінових заходів щодо їх усунення.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним посилання суду першої інстанції, що відповідно до назви та визначень зазначені документи є рівноцінними службовими документами, що фіксують факти порушення законодавства з питань митної справи.
Крім цього, згідно з пп.3.2.3 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у тих випадках, коли за виявленими фактами порушень необхідно вжити термінових заходів щодо їх усунення, у період перевірки, не чекаючи на її закінчення, складається проміжний акт перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки відповідачем було встановлено факт заниження бази оподаткування - митної вартості товарів на 29701,87 доларів США (149994,44 грн.) через не включення до митної вартості товару «пляшки скляні»в порушення вимог ст. 267 Митного кодексу України в редакції, що діяла на момент оформлення, витрат на розробку постачальником товару - молдавською фірмою спеціальних прес-форм для виготовлення пляшок.
Колегія суддів також вважає, що з боку відповідача, у зв'язку з виявленою сумою недоборів митних платежів, що виникли при імпорті товарів на митну територію України, які були встановлені відповідачем в ході виїзної документальної перевірки ВАТ «Харчовик», мала місце необхідність термінового реагування за проміжним актом перевірки з метою недопущення втрат Державного бюджету.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що проміжний акт складений Ізмаїльською митницею з порушенням п. 3.3.3. Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, яким зазначено, що акт перевірки повинен обов'язково містити роз'яснення підприємству процедури оскарження акта перевірки, а у проміжному акті такі роз'яснення відповідачем не здійснені, оскільки Порядок оскарження платниками податків актів документальних перевірок, провезених митними органами, визначено розділом 4 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Держмитслужби України від 30.03.06 року №254.
Як вбачається з прикінцевих положень проміжного акту перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»№ 0007/7/506000000/0020925875 від 03.12.2007 року та з прикінцевих положень акту про проведення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»від 25.12.07 №0008/7/506000000/0020925875 генеральний директор ВАТ «Харчовик»Святний А.М. та головний Морозюк О.В. ознайомлені зі змістом її.4 зазначеного Порядку, про що свідчать їх власноручні підписи. Таким чином, відповідальні посадові особи ВАТ «Харчовик»були належним чином повідомлені про процедуру оскарження акту перевірки.
Відповідно до п.4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 року №940, Державна митна служба України відповідно до покладених на неї завдань організовує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.
Як вбачається з копії листа Державної митної служби України від 25.03.2008 року №11/2-15/3360, Ізмаїльській митниці та ВАТ «Харчовик»доведено рішення по скарзі ВАТ «Харчовик»від 06.03.2008 року № 06/03-2 на рішення Ізмаїльської митниці по скарзі цього підприємства на податкові повідомлення Ізмаїльської митниці № 7 та № 8 від 19.12.2007 року. Останнім абзацом зазначеного листа визначено, що посадові особи ВАТ «Харчовик»були належним чином повідомлені Ізмаїльською митницею про процедуру оскарження акту перевірки, яка встановлена саме п. 4 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, переміщуються через митний кордон України.
Судом встановлено, що позивачем було занижено базу оподаткування - митної вартості пляшок скляних, а саме ввезення на митну територію України товару «пляшки скляні типу «8ЬІоГ 70 сі»згідно з контрактом від 17.10.05 року № 882005/105 розпочато ВАТ «Харчовик»відповідно до специфікації (додаток) від 21.11.05 №2 до зазначеного контракту за ВМД від 04.02.06 №506000002/6/200035.
Судом також встановлено, що загальний обсяг пляшок, що поставлявся за даною специфікацією до контракту від 17.10.05 року № 882005/105, складав 400000 шт. Ввезення пляшок в межах даної специфікації здійснювалося до 28.03.2006 року. Інші наміри ВАТ «Харчовик»щодо закупівлі пляшок у компанії 8.А. «Glass Container Company», закріплені у відповідних додатках (специфікаціях), у лютому - березні (до 28.03.06) 2006 р. в межах контракту від 17.10.05 №82005/105 були відсутні. Таким чином, під час оформлення першої партії товару «пляшки скляні типу «Shtof 70 cl»відповідно до додатку 2 від 21.11.2005 року до контракту від 17.10.2005 року № 882005/105, Ізмаїльській митниці були невідомі подальші наміри щодо продовження митного оформлення зазначених пляшок.
Згідно зі ст. 259 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п.5 ст. 1 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, декларант - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час кожного переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03 року № 1375, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення.
Відповідно до ч. З ст.262 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до положень, встановлених Митним кодексом України.
Статтею 266 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, передбачені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України.
Згідно з ч.4 ст.262 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.
Відповідно до п. 1.3 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 13.10.03 року № 685, що діяв на день прийняття ВМД до оформлення, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів посадовими особами здійснюється згідно з чинним законодавством на основі поданих до митного оформлення документів. Згідно з п, 2.2 цього ж Порядку заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. Перевірка достовірності заявленої митної вартості здійснюється на підставі таких документів (в тому числі): угоди (договору, контракту), на підставі якої здійснюється поставка товарів, І додатків до неї; рахунків-фактур (інвойсів) або рахунків - проформ; специфікацій, коносаментів, товаротранспортних накладних: - банківських документів щодо розрахунків за поданим контрактом (копій платіжного доручення з відміткою банку про виконання операції та виписки з особового рахунку організації, що завіряються керівником та головним бухгалтером цієї організації), які мають містити всі реквізити, потрібні для ідентифікації їх з поставкою, що оформлюється в митному відношенні; копії експортної ВМД країни відправлення, яка може використовуватися у разі ввезення на митну територію України товарів, які в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків; договорів про страхування та про перевезення; прайс - листів виробника та продавця товару; бухгалтерської документації; калькуляції фірми - виробника товару (у разі згоди фірми надати її українському покупцю); інших матеріалів, які можуть бути використані для підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, заявлених у ВМД.
Судом встановлено, що 04.02.2006 року до митного оформлення позивачем було подано першу ВМД на поставку товару пляшки скляні певного типу за №506000002/6/200035 разом із декларацією митної вартості-1, тобто відповідно до абзацу другого п. 12 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 року № 1375, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення митна вартість товару пляшки скляні визначалась за методом оцінки за ціною угоди.
Згідно зі ст. 262 Митного кодексу України митна вартість і метод ЇЇ визначення заявляються митному органу декларантом. Відповідно до типу ДМВ декларантом обрано 1 метод визначення митної вартості товару, тобто оцінка за ціною угоди.
Порядок визначення митної вартості за ціною угоди встановлено ст. 267 Митного кодексу України в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення. Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті, але не менше, ніж мінімальна митна вартість, якщо вона встановлена Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законодавством, за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.
Серед іншого, до митної вартості, відповідно до пунктів «б»та «г»частини 3 ст. 267 Митного кодексу України, включається відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни: інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються; інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються.
Крім того судом встановлено, що в межах зовнішньоекономічного контракту на поставку пляшок скляних від 17.10.2005 року № 882005/105, порядок надання та оплати послуг з розробки та виготовлення прес-форм для виробництва пляшок, обумовлений додатковою угодою від 30.11.2005 року №01/1 до зовнішньоторговельного договору на поставку пляшок скляних.
Відповідно до ч.2 ст.81 Митного кодексу України, умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Розділом 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 в редакції, що діяла під час прийняття ВМД від 04.02,06 №506000002/6/200035 встановлено, що у графі 44 ВМД зазначаються реквізити документів, поданих при митному оформленні.
Проте судом встановлено, що відповідно до даних графи 44 ВМД від 04.02.2006 року №506000002/6/200035 додаткова угода від 30.11.2005 року № 01/1 до основного зовнішньоекономічного контракту від 17.10.2005 року № 882005/105 до митного оформлення зазначеної ВМД не подавалась.
Додаткова угода від 30.11.2005 року № 01/1 вперше була надана згідно з графою 44 оформлених на адресу ВАТ «Харчовик»ВМД разом із ВМД від 31.05.2006 року № 506000002/6/200223.
В судовому засіданні встановлено, що додатковою угодою № 01/1 від 30.11.2005 року встановлено обов'язок постачальника пляшок скляних надати покупцю - ВАТ «Харчовик»- послуги по розробці комплекту прес-форм для виготовлення пляшки. Покупець зобов'язувався сплатити послугу відповідно до виставленого рахунку та акту виконаних робіт.
Проте судом встановлено, що на час поставки першої партії продукції послуги вже
були надані, що підтверджується копією акта приймання-передачі наданих послуг від 10.01.2006 року, копією інвойсу на сплату послуг по розробці та виготовленню прес-форм від 11.12.2005 року (аркуш справи 151), копією банківської виписки на перерахування коштів в рахунок оплати прес-форм від 02.03.2006 року, копією картки рахунку 63 по контрагенту 8.А. «Glass Container Company»,- запис від 09.01.2006 року (аркуш справи 153) - послуги оприбутковано у зв'язку із підписанням акту приймання-передачі наданих послуг, їх вартість віднесено на інші операційні витрати.
Зазначені документи не надавались позивачем до митного оформлення ні за першою поставкою товару, ВМД від 04.02.2006 року, ні за партією товару за специфікацією від 21.11.2005 року №2 - до 28.03.2006 року та були отримані відповідачем під час проведення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик».
Під час отримання дозволу для випуску у вільний обіг першої партії товару «пляшка скляна»04.02.2006 року за ВМД № 506000002/6/200035 та наступних партій товару у період до 31.05.2006 року до митного оформлення не надавались зміни до контракту № 882005/105 від 17.10.2005 року, які були затверджені додатковою угодою № 01/1 від 30.11.2005 року, що в свою чергу вплинуло на рішення відповідача стосовно заявленої митної вартості товару.
Крім того, вартість зазначених послуг не було віднесено на вартість товару і в бухгалтерському обліку ВАТ «Харчовик», що підтверджується виявленим на підприємстві порядком оплати послуг згідно з додатковою угодою № 01/1 від 30.11.2005 року, а саме за окремо виставленим рахунком, фактом окремої оплати вартості послуг, що в свою чергу підтверджується копією банківської виписки на перерахування коштів в рахунок оплати прес-форм від 02.03.2006 року та віднесенням вартості зазначених послуг на інші операційні витрати.
На підставі викладено, суд приходить до висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 88, 262, 264 Митного кодексу України, що вплинуло на розмір митної вартості, що заявлялась до митного оформлення. Заниження бази оподаткування - митної вартості товарів на 149994,44 грн. призвело до недоплати митних платежів, для яких митна вартість є базою оподаткування відповідно до актів законодавства.
Відповідно до вимог п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/987-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ,. що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пп. «в»п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на день прийняття ВМД до оформлення, платниками ПДВ є особи, які імпортують товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Відповідно до ст.76 Митного кодексу України, яка відповідно до Закону України від 20.12,2005 року №3235-ІУ продовжувала діяти та втратила чинність з моменту набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем справляються митні збори.
Розміри митних зборів, передбачених частиною першою цієї статті, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про ставки митних зборів»від 27.01.1997 року №65 встановлено, що митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості: до 100 доларів США - не справляється; від 100 до 1000 доларів США - ставка збору складає 5 доларів США; більше 100 доларів США - ставка збору складає 0,2 відсотка митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США.
Таким чином, у позивача - ВАТ «Харчовик»- за податком на додану вартість податкове зобов'язання у зв'язку з несплатою склало 29998,89 грн., а за збором за митне оформлення товарів - 299,99 грн.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-111 є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до вимог пп.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Відповідно до пп. 4.2.2 «б»пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з п.2.1 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення та експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 року №370, митні органи самостійно визначають суми податкових зобов'язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.00 № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до п. 2.2 зазначеного Порядку у випадку, зазначеному в пункті 2.1 цього Порядку, митний орган складає та надсилає платнику податків податкові повідомлення за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (форма "Р") - при здійсненні розрахунку сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій, нарахованих відповідно до підпунктів 17.1.1 - 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону, за їх наявності.
Відповідно до абзацу другого п. 2.3. Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень підставою при підготовці податкового повідомлення у випадках, передбачених пп. 4.2.2 «б»та «в»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є відповідний акт перевірки.
Судом встановлено, що в день підписання проміжного акту про проведення перевірки №0007/7/506000000/0020925875 від 19.12.2007 року до Ізмаїльської митниці надійшов лист ВАТ «Харчовик»від 19.12.2007 року №19\12-1 з проханням включити вартість послуг з розробки прес-форм для виготовлення пляшки скляної до митної вартості пляшки, імпортованої під час першої поставки за ВМД від 04.02.2006 року №506000002/6/200035 у зв'язку невключенням вартості цих послуг до митної вартості пляшок, отриманих за контрактом № 382005/105 від 17.10.2005 року.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем самостійно погашені суми визначених митницею податкових зобов'язань з податку на додану вартість та збору за митне оформлення товарів за вказаними податковими повідомленнями, що підтверджується надходженням коштів за платіжними дорученнями №1357 від 20.12.2007 року (аркуш справи 201) на суму 469,99 грн. та №1358 від 20.12.2007 року на суму 44998,34 грн. на спеціальний рахунок митниці №37345250600026, відкритий в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019. При цьому обов'язок по сплаті зазначених податків був припинений відповідно до п. З ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року №1251-XII.
Згідно з пп. 6.4.2 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-Ш у випадках, визначених підпунктом «а»підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення або податкова вимога вважається відкликаною у деньпротягом якого відбулося погашення суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.
Також пп. «а»п. 6.1 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень передбачено, що податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо сума податкового зобов'язання, а також штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.
Згідно п.6.2. зазначеного Порядку у випадку, визначеному в підпункті «а»пункту 6.1 цього Порядку, податкове повідомлення вважаються відкликаним у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового зобов'язання (штрафних санкцій).
Таким чином, відповідно до законодавства податкові повідомлення №№ 7, 8 від 19.12.2007 року, направлені Ізмаїльською митницею на адресу ВАТ «Харчовик», є відкликаними з дня, протягом якого відбулося погашення суми податкових зобов'язань (штрафних санкцій), зазначених в цих повідомленнях.
Як вбачається з копії акту про проведення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»від 25.12.2007 року №0008/7/506000009/0020925875 з метою перевірки підстав для користування підприємством пільгами зі сплати ввізного мита на умовах міжурядових Угод про вільну торгівлю з країнами СНД відповідачем здійснено вибіркову перевірку преференційних (пільгових) сертифікатів про походження товарів, імпортованих ВАТ «Харчовик»протягом періоду, що перевірявся.
Судом встановлено, що ВАТ «Харчовик»здійснювало імпорт зазначених товарів з Республіки Молдова на умовах Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю від 29,08.1995 року. При митному оформленні зазначених товарів згідно з ВМД від 03.05.2007 року №506000002/7/000944 та від 02.04.2007 року №506000002/7/000665 у відношенні зазначених товарів надано режим вільної торгівлі та відповідно пільги зі сплати ввізного мита (звільнення від сплати ввізного мита).
Судом встановлено, що при здійсненні митного оформлення зазначених товарів Ізмаїльською митницею застосовано режим вільної торгівлі у відношенні зазначених товарів.
Відповідно до ст.2 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю від 29.08.1995 року Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.
Для цілей цієї Угоди і на період її дії товарами, що походять з території Договірної Сторони, вважаються наступні товари: а) повністю вироблені на території Договірної Сторони; б) що піддані обробці на території Договірної Сторони з використанням сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, що походять з третіх країн, та що змінили в зв'язку з цим належність по класифікації Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності хоча б за один із чотирьох перших знаків; в) вироблені з використанням сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, зазначених у пункті б), за умови, що їх сукупна вартість не перевищує фіксовану частку експортної ціни товарів, які реалізуються.
З метою розвитку зовнішньоекономічної діяльності країн - учасниць СНД Рада Глав Урядів країн СНД Рішенням від 30.11.2000 року затвердила Правила визначення країни походження товарів. Договірними сторонами цієї багатосторонньої Угоди є й Україна, і Молдова. Зазначена Угода ратифікована Україною 20.09.2001 року та набрала чинності 21.12.2001 року.
Відповідно до п.1 Правил визначення країни походження товарів, затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці. Згідно з п.4 Правил визначення країни походження товару здійснюється відповідно до критерію достатньої обробки/переробки в разі, коли у виробництві товару беруть участь крім країн - учасниць Угоди треті країни.
Відповідно до ст.7 Митного кодексу України у разі, якщо міжнародним договором України, укладеним в установленим законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються Правила міжнародного договору.
Відповідно до п, 9 Правил визначення країни, походження товарів товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, встановленим даними Правилами, а також: експортується на підставі договору/контракту між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди та резидентом іншої держави - учасниці Угоди та ввозиться з митної території однієї держави - учасниці на митну територію іншої держави - учасниці Угоди; ввозиться фізичної особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї з держав - учасниць Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. При цьому товар не повинен залишати території держав - учасниць Угоди, крім випадків, коли таке транспортування неможливе внаслідок географічного положення держави - учасниці або окремої її території, а також випадків, погоджених компетентними органами держав - учасниць Угоди, які експортують та імпортують товари.
Відповідно до п.10 Правил визначення країни походження товарів для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди необхідне подання митним органам країни ввезення сертифікату про походження товару форми СТ-1.
Також згідно з пп. З пп.2.3 п.2 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.01.2006 року №30 при митному оформленні товарів, що ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, за умови виконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх норм, установлених відповідними міжнародними угодами, застосовуються положення міжнародної угоди.
Товари, які призначені для митної території України та імпортуються на умовах угод про вільну торгівлю з країнами СНД, що набрали чинності в установленому порядку, не обкладаються ввізним митом за таких умов; товар відповідає критеріям походження, установленим Правилами визначення країни походження товарів, затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року. На підтвердження походження товарів митним органам надається сертифікат форми СТ-1; закупівля товару здійснюється на основі договору/контракту між резидентом України та резидентом однієї з держав - учасниць угоди про створення зони вільної торгівлі; товар вивозиться з митної території однієї з держав - учасниць угоди про створення зони вільної торгівлі і ввозиться на митну територію України. При цьому товар не повинен покидати території держав - учасниць угоди, крім випадків, якщо таке транспортування неможливе внаслідок географічного положення держави - учасниці або окремої її території, а також випадків, погоджених компетентними органами держав-учасниць учасниці угоди.
Судом встановлено, що при митному оформленні ВАТ «Харчовик»виконані умови Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю від 29.08.1995 року та Правил визначення країни походження товарів, затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року.
Однак, при митному оформленні не здійснювалося листування з органами, уповноваженими на видачу сертифікатів в Республіці Молдова, з причин обмеженого терміну оформлення та типового переміщення товарів за довгостроковим контрактом. Проте, відповідно до п.16 Правил визначення країни походження товарів в разі виникнення сумнів відносно бездоганності сертифікату або даних, що в ньому містяться, митний орган країни ввезення може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, в тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів.
Судом встановлено, що під час планової виїзної перевірки в межах повноважень, наданих митним органам п. 16 Правил визначення країни походження товарів, Ізмаїльською митницею до Торгово-промислової палати Республіки Молдова, яка засвідчила сертифікати про походження, відносно яких виникли спірні правовідносини, було направлено запит № 08/01-8776 від 28.11.2007 року з проханням надати копії документів, на підставі яких видавались сертифікати, для перевірки критерію достатньої обробки та переробки зазначених в сертифікатах товарів, у тому числі копії заявок на проведення експертизи, копії актів експертизи, копії документів, на підставі яких видавалися сертифікати, копії документів, що підтверджують критерій достатньої обробки та переробки, вказаний у гр. 9 сертифікатів.
Також судом встановлено, що Ізмаїльською митницею отримано відповідь Торгово-промислової палати Республіки Молдова № 537 від 07.12.2007 року, разом з якою Торгово-промисловою палатою Республіки Молдова було надіслано лише копії актів експертизи №0186905 від 24.01.2007 року та №0192419 від 20.04.2007 року, на підставі яких засвідченням ТПП були видані сертифікати про походження товарів форми СТ-1 від 02.05.2007 року №0379664 та від 27.03.2007 року №0375250.
Судом встановлено, що посилання в акті експертизи на інвойс, що є документом підтверджуючим обсяг товарної партії, на яку видається кожний конкретний сертифікат про походження, відсутні. У зв'язку з чим, зазначені факти унеможливили перевірку на відповідність актів експертизи розглянутим сертифікатам про походження.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідність актів експертизи розглянутим сертифікатам можна було визначити лише за хронологічним порядком. Дані про товари, що пред'являлися до експертизи в ТПП, що містились в актах експертизи не відповідали даним, заявленим у ВМД при митному оформленні.
Відповідно до ст. 283 Митного кодексу України товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.
Судом встановлено, що додаткові відомості, що були запитані Ізмаїльською митницею від Торгово-промислової палати Республіки Молдова, цим уповноваженим органом не надані.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з повноваженнями, наданими сектору визначення походження товарів відділу митних платежів відповідно до п.8.4 та згідно з п.8.6 Положення про відділ митних платежів регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування, митниці, затвердженого наказом Державної митної служби України від 28.12.1999 року №864, сектором визначення країни походження товарів відділу митних платежів винесено Рішення № 087 від 17.12.2007 року та № 088 від 24.12.2007 року, згідно яких країна походження товарів, ввезених за ВМД від 03.05.2007 року №506000002/7/000944 та від 02.04.2007 року №506000002/7/000665, визнана невідомою.
Крім того судом встановлено, що разом із запереченнями по акту про проведення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик»від 25.12.2007 року №0008/7/506000000/0020925875 ВАТ «Харчовик»було надіслано копію листа-звернення цього підприємства № 15/01-3 від 15.01.2007 року до ТПП Республіки Молдова з проханням надати на адресу підприємства акти експертиз до сертифікатів без зазначення конкретного кольору пляшок. Таким чином, суд вважає, що підприємством були вжиті заходи щодо виправлення даних експертизи з визначення походження товарів під необхідний йому результат.
Також судом встановлено, що у свою чергу, ТПП Республіки Молдова задовольнила прохання підприємства та надіслала на його адресу, а також на адресу Ізмаїльської митниці виправлені акти експертизи: №0186905 від 24.01.2007 року із закресленими даними про колір пляшок скляних та замінений акт №0190106 від 13.03.2007 року з вірною назвою товару.
Відповідно до п.5 Порядку проведення митними органами перевірки преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на умовах угод пре вільну торгівлю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 року №683, у разі коли в сертифікаті та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в сертифікаті, прийняття рішення митним органом щодо достовірності сертифіката про походження товару та правильності визначення країни походження можливе тільки за умови надання митному органу відомостей, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо) митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках-експертизах митних та інших уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару.
Заявки на проведення експертизи з визначення країни не є додатковими документами чи відомостями, що підтверджують заявлену декларантом країну походження товару та чи дійсність сертифікату про походження, та не відповідають вимогам п.5 зазначеного Порядку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що законодавчі підстави для визнання заявленої позивачем країни походження товарів та перегляду рішень про визначення країни походження товарів № 087 від 17.12.2007 року та № 088 від 24.12.2007 року, в яких країна походження товарів, ввезених за ВМД від 03.05.2007 року №506000002/7/000944 та від 02.04.2007 року №506000002/7/000665, визнана невідомою, на підставі документів, наданих позивачем та ТПП Республіки Молдова після закінчення перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи ВАТ «Харчовик», відсутні.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 року №2097-ХІІ ввізне мито є диференційованим до товарів та інших предметів, які визначені вказаною статтею Закону; до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.
Згідно з пп.4) пп.2.3 п.2 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.01.2006 року №30, до товарів, що не ввійшли до підпунктів 1-3 п.2.3 цього Порядку, а також до товарів, країна походження яких не визначена, застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України. Отже, суми ввізного мита, від сплати яких суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності був звільнений через недостовірну інформацію щодо сертифікатів про походження, представлену ним при митному оформленні ВМД від 03.05.2007 року №506000002/7/000944 та від 02.04.2007 року №506000002/7/000665, та у зв'язку з визнанням за результатами виїзної перевірки країни походження товарів невідомою, підлягають сплаті у повному обсязі на загальних підставах. Загальна сума ввізного мита до сплати за вказаними ВМД склала 6649,97 грн. Відповідно п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/987-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пп. «в» п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на день прийняття зазначених ВМД до оформлення, платниками ПДВ є особи, які імпортують товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Отже, через не включення до бази оподаткування ПДВ сум ввізного мита, що підлягає сплаті, за результатами перевірки ВАТ «Харчовик»у підприємства виникло зобов'язання по сплаті до бюджету ПДВ у сумі 1329,98 грн.
Крім цього, Ізмаїльською митницею визнано технічну помилку, що виникла при складанні податкових повідомлень від 05.03.2008 року за №№1,2 та анульовано їх, про що підприємство повідомлено листом від 26.03.2008 року №08/01-2227. Проте, технічні помилки не скасовують обов'язок декларанта, встановлений вимогами ст. 88 Митного кодексу України, сплатити податки та збори, у зв'язку з чим Ізмаїльською митницею направлено на адресу ВАТ «Харчовик» податкові повідомлення від 26.03.2008 року №3,4 на суму зобов'язання та штрафних санкцій з ввізного мита у розмірі 9974,96 грн. на суму зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1994,97 грн.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що Ізмаїльська митниця Державної митної служби України, надала суду усі належні та необхідні докази в підтвердження правомірності дій посадових осіб Ізмаїльської митниці та законності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень форми «Р»№ 7 та № 8 від 19.12.2007 року, податкових повідомлень форми «Р»№ 3 та №4 від 26.03.2008 року та рішень Ізмаїльської митниці про визначення країни походження товару № 087 від 17.12.2007 року та № 088 від 24.12.2007 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив усі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС
України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Харчовик»- залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харчовик»до Ізмаїльської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових- повідомлень рішень та рішення про визначення країни походження товару -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її оголошення.
Головуючий:
Судді: