12 травня 2010 р.Справа № 22-а-16196/08
Категорія:2.26Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Золотнікова О.С.,
Осіпов Ю.В.,
при секретарі: Капцовій К.В.,
за участю позивачки ОСОБА_2, представника прокуратури Афанасьєвої І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2 та заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Березівського району Одеської області, Державного казначейства України, третя особа -прокуратура Одеської області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Березівського району Одеської області, Державного Казначейства України, за участю третьої особи -Прокуратури Одеської області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, стягнення матеріальної і моральної шкоди.
В подальшому ОСОБА_2 змінила свої позовні вимоги, просила суд визнати неправомірними дії Прокуратури Березівського району Одеської області по порушенню норм Конституції - законодавства України, по неналежному розгляді її скарги від 05 листопада 2007 року, по невиконанню вказівок райсуду від 08 листопада 2007 року по усуненню порушень її цивільних прав; зобов'язати прокуратуру Березівського району Одеської області провести належну перевірку її скарги від 05 листопада 2007 року у відповідності до вимог закону, усунути порушення її цивільних прав по її заявам у міліцію в 18 жовтня 2007 року, 28 жовтня 2007 року, прийняти міри щодо встановлення осіб що скоїли крадіжку мобільного телефону та притягнути їх до відповідальності; стягнути з Прокуратури Березівського району Одеської області на її користь нанесену їй матеріальну шкоду у розмірі 450грн. з урахуванням індексу інфляції та моральну шкоду - 4000грн.; стягнути з Прокуратури Березівського району Одеської області на її користь витрати, пов'язані з подачею позову до суду у сумі 21,50грн.; стягнути з відповідачів на її користь компенсацію за загублений нею заробіток у зв'язку з участю у судових засіданнях, також транспортні витрати пов'язані з прибуттям до суду та винести окрему ухвалу на адресу Прокурора Одеської області для усунення причин та умов, які сприяли порушенню законодавства, її цивільних прав, притягнути до відповідальності працівників Прокуратури Березівського району Одеської області.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано неправомірною бездіяльністю Прокуратури Березівського району Одеської області під час здійснення нагляду за діями Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області по встановленню осіб які скоїли правопорушення про права власності ОСОБА_2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3,50 грн. Стягнуто з Прокуратури Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_2 добові у розмірі 240 грн. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року в постанові Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року було виправлено описку, в мотивувальній та в резолютивній частині постанови замість «витрати 3, 50»вказано «витрати 3, 40». Того ж дня була прийнята ухвала, якою було відмовлено ОСОБА_2 в задоволені її заяви про прийняття мір щодо негайного виконання постанови суду в частині стягнення на її користь з відповідача добові у розмірі 240 грн. та судових витрат 3, 50 грн.
18 грудня 2008 року Одеським окружним адміністративним судом також була прийнята додаткова постанова, якою була доповнена постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року. Було відмовлено ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог про компенсацію втраченого заробітку у зв'язку з участю у судових засіданнях.
Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, ОСОБА_2, 20 листопада 2008 року подала заяву про апеляційне оскарження, а 01 грудня 2008 року апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування прийнятої постанови в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2. Прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Також ставиться питання про прийняття окремої ухвали відносно Одеського окружного адміністративного суду, судді, прокуратури для усунення причин та умов порушення закону, цивільних прав, притягнення до відповідальності винних осіб.
В свою чергу, Прокуратура Одеської області, 21 листопада 2008 року подала заяву про апеляційне оскарження постанови, а 11 грудня 2008 року апеляційну скаргу, в якій зазначено, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування прийнятої постанови та прийняття нової, якою відмовити в задоволені позову ОСОБА_2.
Представник Державного казначейства України в судове засіданні до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчить повідомлення в матеріалах справи про отримання ним судової повістки.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належними чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_2, заперечення на апеляційну скаргу Прокуратури Одеської області, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Прокуратури Одеської області.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до Березівського РВ ГУ МВС з заявою (а.с.14) про крадіжку у неї мобільного телефону Sопу Егісssоn К 300І під час проведення заняття в школі.
29 жовтня 2007 року позивачці повідомлено про прийняття 26 жовтня 2007 року постанови про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України в зв'язку з малозначністю збитків (а.с.16). Зазначена постанова була нею оскаржена до Березівського районного суду Одеської області.
Постановою Березівського районного суду Одеської області від 08 листопада 2007 року скарга ОСОБА_2 була залишена без задоволення (а.с.17). Як вбачається з тексту мотивувальної частини постанови, суд вважав за необхідне довести до відома прокурора для вжиття передбачених законом заходів, що заява ОСОБА_2 фактично залишилась не вирішеною, так як не вживалось жодних заходів до встановлення винних осіб і притягнення їх до адміністративної чи іншої відповідальності, однак, провадження за скаргою було закрито, що є грубим порушенням громадянських прав заявниці.
Копія цієї постанови була направлена до Прокурора Березівського району Одеської області 25 грудня 2007 року, про що свідчить супровідний лист, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 167)
23 жовтня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до Березівського РВ ГУМВС з заявою про погрози щодо неї та зухвалу розмову з боку громадян ОСОБА_5. (а.с. 18)
Постановою Березівського РВ ГУ МВС від 01 листопада 2007 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за зазначеною заявою (а.с. 218)
28 жовтня 2007 року позивачка звернулась до Березівського РВ ГУМВС з заявою щодо ненадання їй інформації стосовно наслідків розгляду її заяв від 18 жовтня 2007 року та 23 жовтня 2007 року та щодо встановлення осіб скоївших злочин.
Також позивачка звернулась 05 листопада 2007 року до Прокуратури Березівського району Одеської області зі скаргою на дії працівника Березівського РВ ГУ МВС України Лабунського В.В., якою просила скасувати постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 жовтня 2007 року та 01 листопада 2007 року (а.с.90)
Прокуратурою на зазначену скаргу, 04 грудня 2007 року, була надана відповідь, якою позивачку було проінформовано про наслідки розгляду її заяви від 18 жовтня 2007 року та наслідки перевірки відмовних матеріалів щодо ОСОБА_5 по її заяві від 23 жовтня 2007 року, а саме про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01 листопада 2007 року (а.с.219).
При розгляді справи судом першої інстанції також встановлено, що при розгляді скарги ОСОБА_2 від 05 листопада 2007 року прокуратурою не вирішено питання щодо вжиття заходів працівниками міліції по встановленню особи, яка скоїла правопорушення - вкрала телефон. Однак, 01 квітня 2008 року Прокуратура Березівського району Одеської області спрямувала Начальнику Березівського РВ подання про усунення порушень вимог ч.1 ст.22 КПК України при розгляді матеріалів в порядку ст.97 КПК України, причин цих порушень і умов, що їм сприяють (а.с.121)
Згідно ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здіснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при проваджені в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адмпистративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестувати постанову рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.
Суд першої інстанції при вирішенні вимоги позивачки стосовно неправомірної бездіяльності Прокуратури Березівського району Одеської області під час здійснення нагляду за діями Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області по встановленню осіб, які скоїли правопорушення проти права власності ОСОБА_2 посилався на те, що під час розгляду заяви позивачки від 05 листопада 2007 року відповідачем не перевірялось, чи вживає Березівського РВ заходи для встановлення особи, яка скоїла правопорушення - вкрала мобільний телефон у ОСОБА_2 При цьому також зазначив, що лише 01 квітня 2008 року відповідач вжив заходи прокурорського реагування щодо недоліків у роботі працівників Березівського РВ у вигляді подання від 01 квітня 2008 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки вимогами ст. 23-1 КПК України не передбачено строку, на протязі якого подання повинно вноситись прокурором. Нормами цієї статті передбачено, що не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.
Як вбачається з матеріалів справи на внесене прокурором подання від 01 квітня 2008 року, Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області надано відповідь від 18 квітня 2008 року за №49/2456 (а.с. 123-124).
Тобто прокуратурою району здійснено належний нагляд за дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області.
При цьому, колегія суддів вважає вірною думку суду першої інстанції щодо відсутності бездіяльності з боку відповідача по не проведенню перевірки дій працівника міліції Лабунського В.В. при розгляді заяв ОСОБА_2 від 23 жовтня 2007 року, 28 жовтня 2007 року, та закриттю провадження по цим заявам. Як вбачається з копії наглядового провадження №13/292-07 по скарзі позивачки від 05 листопада 2007 року прокуратурою Березівського району Одеської області була проведена перевірка та за її наслідками прийнята 04 грудня 2007 року постанова про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01 листопада 2007 року та направлення матеріалів для проведення додаткової перевірки в Березівського РВ ГУМВС.
Внаслідок додаткової перевірки 14 грудня 2007 року Березівського РВ винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, але в зв'язку з відсутністю в постанові П.І.Б. особи відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, постановою прокурора Березівського району від 11 січня 2008 року (а.с.152) скасовано вказану постанову та матеріали перевірки направлені для проведення додаткової перевірки до Березівського РВ
За результатами додаткової перевірки 13 лютого 2008 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ст.6 п.2 КПК України (а.с.154). Постанова оскаржена не була. Як вбачається з матеріалів справи органами МВС та прокуратури не було встановлено неправомірних дій з боку осіб на які позивач вказувала в заяві від 23 жовтня 2007 року.
Щодо вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
В даному випадку, колегія суддів відмовляє позивачці в задоволенні її позовних вимог про визнання неправомірними дій та бездіяльності Прокуратури Березівського району Одеської області, тому не вбачає підстав для задоволення її позовних вимог щодо відшкодування їй матеріальних збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 91 КАС України, добові сплачуються стороні іншою стороною по справі, якщо вона не є суб'єктом владних повноважень, а також на користь якої ухвалено судове рішення.
З урахуванням викладенного, колегія суддів відмовляючи позивачці в задоволенні її позовних вимог, вважає її вимоги в частині стягнення з відповідача на її користь добових у розмірі 240 грн. за її участь у восьми судових засідань, також не підлягаючими задоволенню.
При цьому колегія суддів дійшла до висновку, що немає підстав для стягнення на користь позивачки і судових витрат у розмірі 3 грн. 40 коп., оскільки згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійсненні стороною документально підтверджені судові витрати, у разі ухвалення на її користь судового рішення.
Враховуючи, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу Адміністративного Судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити повністю, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволені її позовних вимог до Прокуратури Березівського району Одеської області, Державного казначейства України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Бойко А.В.
Судді: Золотніков О.С.
Осіпов Ю.В.