донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.09.2007 р. справа №4/271пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Гусаченко І.А. за довіреністю,
від відповідача:
Антонов Є.Ю. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод"м.Донецьк
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
17.08.2007 року
по справі
№4/271пн
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод"м.Донецьк
до
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області
про
спонукання до підписання акту прийому-передачі продукції
У липні 2007 року до господарського суду звернулось Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний завод" м.Донецьк (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області (відповідач) про спонукання до підписання акту прийому-передачі продукції.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.07р. у позові відмовлено.
Позивач, не погоджуюсь з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням судом матеріального та процесуального права.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір №10839дс від 19.05.06р. на постачання вугільної продукції (Договір), згідно до якого позивач був зобов'язаний поставити відповідачу вугільну продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її.
За приписами п. 2.7 Договору промпродукт вважається поставленим позивачем та прийнятим відповідачем після надання позивачем документів, зазначених в п.2.3., 2.4. та оформлення за кожну декаду місяця акта приймання-передачі промпродукта.
За приписами п..5.2. Договору підставою для оплати поставленого промпродукта є надані позивачем документи, які зазначені в п.2.3., 2.4. Договору та акт прийому-передачі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2007р. по справі №20/39 за спором між тими ж сторонами позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 17380,66 грн. -вартості поставленої вугільної продукції та залізничного тарифу через відсутність актів прийому-передачі промпродукту, оформлених згідно до умов Договору. Судом встановлений факт постачання відповідачу промпродукту за Договором, але зазначено, що з приводу кількості отриманої продукції є спір.
Позивач у своєму позові вимагає зобов»язати відповідача підписати акт приймання-передачі поставленого в червні 2006р. промпродукта, оскільки підписання зазначеного акту є підставою для здійснення оплати за отриманий відповідачем промпродукт.
Відповідач проти позову заперечує у зв'язку з тим, що при прийманні вантажу встановлена недостача, яка не враховується позивачем при складенні акту.
За прписами ст. 16, 20 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у передбачений законом спосіб. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Вимагаючи підписати акт прийому-передачі промпродукту, що поставлений в червні 2006 року та посилаючись при цьому на докази, які містяться в матеріалах справи, позивач не надав даний акт (або його завірену належним чином копію) на дослідження суду першої інстанції, в матеріалах справи він відсутній.
Враховуючи, що зміст даного акту, який позивач вимагає зобов»язати підписати відповідача, по суті охоплюється предметом позовних вимог, він не був досліджений судом першої інстанції, згідно вимог ст..101 ГПК України, тому судова колегія позбавлена повноважень на його дослідження у випадку його подання на даній стадії судового процесу.
Оскільки між сторонами існує спір про кількість поставленої продукції, а також з інших питань обов'язків сторін по виконанню умов Договору, акт прийому-передачі, який вимагає підписати позивач, ним не наданий, тому надати йому належну оцінку (а саме на яку суму, за яку поставлену партію, у якої кількості та за який період) судова колегія не має можливості.
Позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки позивач, звертаючись з позовом, відповідно до ст..33 ГПК України, повинен був довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, що фактично позивачем зроблено не було.
Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не дослідив предмет спору, а припустився аналізу дій сторін, вимог Договору та нормативних актів щодо оплати поставленого майна. В основу висновку про відмову в задоволенні позову, суд поклав твердження про не виставлення позивачем рахунків до сплати, але до предмету позовних вимог це не має ніякого правового значення. Отже, при вирішення цього спору, суд першої інстанції не повно з»ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого його висновок про порушення позивачем умов Договору не відповідає обставинам справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.1,3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України мотивувальну частину рішення господарського суду Донецької області від 17.08.07р. у справі №4/271пн слід змінити за мотивами, викладеними в даній постанові, а резолютивну частину рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод" м.Донецьк від 17.08.07р. у справі №4/ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.08.07р. у справі №4/271пн змінити в мотивувальній частині, виклавши його за мотивами, викладеними в постанові.
Резолютивна частина рішення господарського суду Донецької області від 17.08.07р. у справі №4/271пн підлягає залишенню без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС