21 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9891/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Держпраці в Кіровоградській області до Приватного підприємства "Біотурбо" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
Управління Держпраці в Кіровоградській області /далі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Біотурбо" /далі - відповідач/ до Приватного підприємства "Біотурбо" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду на виробничому об'єкті за адресою: вул. Героїв Чорнобиля, буд. 32-б, м. Світловодськ, Олександрійський (Світловодський) район, Кіровоградська область, шляхом зобов'язання повістю зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання небезпечних речовин 2 класу небезпеки, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956 "Про індексацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки"; злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, - до усунення зазначених в позовній заяві порушень /а.с.1-6/.
Позов обґрунтований тим, що у період з 05 липня 2021 року по 06 липня 2021 року позивачем проведено позапланову перевірку дотримання Приватним підприємством "Біотурбо" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці, за результатами якої виявлено та зафіксовано в акті перевірки №КР6646/07.5 від 06 липня 2021 року порушення вимог, зокрема статті 21 Закону України “Про охорону праці” №2694 від 14 жовтня 1992 року, додатку 2 групи А пунктів 1, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77, а саме: відсутній дозвіл на зберігання небезпечних речовин 2 класу та на злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.50-54/ зазначив, що відповідачем вчиняються заходи на усунення порушень вимог законодавства зокрема статті 21 Закону України “Про охорону праці” №2694 від 14 жовтня 1992 року, додатку 2 групи А пунктів 1, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77. Також повідомлено, що на об'єкті за адресою: вул. Героїв Чорнобиля, буд. 32-б, м. Світловодськ, Олександрійський (Світловодський) район, Кіровоградська область, наразі не виконуються роботи підвищеної небезпеки щодо зберігання небезпечних речовин 2 класу та зливу, очистки, нейтралізації резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
16 вересня 2021 року від позивача та відповідача до суду надійшли клопотання про надання часу для примирення сторін до 01 листопада 2021 року та зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 236 КАС України у зв'язку із вчиненням відповідачем дій щодо усунення порушень вимог законодавства з охорони праці, промислової безпеки та охорони праці, зафіксованих в акті №КР6646/07.5 від 06 липня 2021 року, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року клопотання позивача та відповідача про надання часу для примирення та зупинення провадження у справі задоволено, надано час для примирення сторін до 01 листопада 2021 року та провадження у справі №440/9891/21 за адміністративним позовом Управління Держпраці в Кіровоградській області до Приватного підприємства "Біотурбо" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) зупинено до 01 листопада 2021 року, а ухвалою від 08 листопада 2021 року поновлено провадження у справі.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
На підставі доручення Прем'єр-міністра України Шмигаля Д. №10033/1/1-21 від 11 березня 2021 року /а.с.7/, наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області №612 від 25 червня 2021 року /а.с.14/ та направлення на проведення перевірки Управління Держпраці у Кіровоградській області №278 від 25 червня 2021 року /а.с. 13/ Управлінням Держпраці у Кіровоградській області у період з 05 липня 2021 року по 06 липня 2021 року проведено позапланову перевірку додержання Приватним підприємством "Біотурбо" вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, за результатами якої виявлені та зафіксовані в акті перевірки №КР6646/07.5 від 06 липня 2021 року /а.с. 15-23/ порушення вимог законодавства, зокрема пунктом 1 розділу “Опис виявлених порушень вимог законодавства” акта зафіксовані порушення вимог статті 21 Закону України “Про охорону праці” №2694 від 14 жовтня 1992 року, додатку 2 групи А пунктів 1, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77, а саме: відсутній дозвіл на зберігання небезпечних речовин 2 класу та на злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
Вбачаючи наявність підстав для застосування до Приватного підприємства "Біотурбо" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з такого.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
За приписом частини сьомої статті 7 названого Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Отже, діяльність суб'єкта господарювання, яка пов'язана, в тому числі, з порушенням вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, може бути тимчасово заборонена (зупинена) на підставі рішення адміністративного суду, ухваленого за результатами розгляду позову компетентного органу державного нагляду (контролю) щодо тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктом господарювання.
Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для звернення до суду із позовом про застосування до відповідача заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання небезпечних речовин 2 класу та злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, став висновок позивача про допущення відповідачем порушень вимог статті 21 Закону України “Про охорону праці” №2694 від 14 жовтня 1992 року, додатку 2 групи А пунктів 1,17 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77, що викладений у підпункті 1 розділу “Опис виявлених порушень вимог законодавства” акту перевірки №КР6646/07.5 від 06 липня 2021 року.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про охорону праці" № 2694-XII від 14 жовтня 1992 року /далі - Закон № 2694-XII/, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Відповідно до статті 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 21 Закону № 2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки /далі - Порядок №1107 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
За визначеннями, наведеними у пункті 3 Порядку №1107, експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик; застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 6 Порядку №1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1107 дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
У Додатку 2 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №77) визначено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, до яких віднесено, зокрема виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (пункт 1) та злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних (пункт 17).
Таким чином, виконання робіт підвищеної небезпеки щодо зберігання небезпечних речовин 2 класу та зливу, очистки, нейтралізації резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, здійснюється на підставі відповідного дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Позаплановою перевіркою встановлено, що відповідачем не надано дозвіл на зберігання небезпечних речовин 2 класу та на злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження протиправності висновків акту позапланової перевірки №КР6646/07.5 від 06 липня 2021 року та її результатів. При цьому зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на усунення порушення вимог статті 21 Закону України “Про охорону праці” №2694 від 14 жовтня 1992 року, додатку 2 групи А пунктів 1, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77 та на отримання відповідного дозволу на зберігання небезпечних речовин 2 класу та на злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем доведений факт порушення відповідачем вимог статті 21 Закону України “Про охорону праці” №2694 від 14 жовтня 1992 року, додатку 2 групи А пунктів 1, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77.
На момент розгляду справи матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем виявлених та зафіксованих в пункті 1 акта перевірки №КР6646/07.5 від 06 липня 2021 року порушень вимог законодавства та відповідний довід відповідачем не заявлявся.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зупиненню підлягає не діяльність суб'єкта господарювання в цілому, а виключно зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання небезпечних речовин 2 класу та злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних.
При цьому зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю робіт підвищеної небезпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
За приписами абзацу п'ятого частини першої статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Посилання відповідача на те, що наразі виконання робіт підвищеної небезпеки щодо зберігання небезпечних речовин 2 класу та зливу, очистки, нейтралізації резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, не виконується, суд вважає таким, що не спростовує вищевикладені висновки суду.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів вчинення відповідачем факту порушення вимог чинного законодавства та відсутність належних, достовірних і достатніх доказів усунення такого порушення або доказів на спростування встановленого перевіркою факту вчинення порушення, суд вважає за доцільне застосувати до відповідача захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки на виробничому об'єкті за адресою: вул. Героїв Чорнобиля, буд. 32-б, м. Світловодськ, Олександрійський (Світловодський) район, Кіровоградська область, а саме: зберігання небезпечних речовин 2 класу небезпеки, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956 "Про індексацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки"; злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, - до усунення порушень.
Відтак, позов Управління Держпраці у Кіровоградській області слід задовольнити.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрат по залученню свідків і проведенню експертиз позивач не поніс, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Управління Держпраці в Кіровоградській області (вул. Дворцова, буд. 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 39808965) до Приватного підприємства "Біотурбо" (провул. Герої Бресту, буд. 86А, оф. 201, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 42292809) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити.
Застосувати до Приватного підприємства "Біотурбо" захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки на виробничому об'єкті за адресою: вул. Героїв Чорнобиля, буд. 32-б, м. Світловодськ, Олександрійський (Світловодський) район, Кіровоградська область, а саме: зберігання небезпечних речовин 2 класу небезпеки, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956 "Про індексацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки"; злив, очистку, нейтралізацію резервуарів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших небезпечних речовин, в тому числі радіоактивних, - до усунення порушень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк