Справа № 420/14233/21
13 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Кушнірука О.А.,
сторін:
від позивача - Єршова А.С., на підставі ордеру
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Метал» (код ЄДРПОУ 43689910, місцезнаходження: 65005, м.Одеса, вул. Болгарська, 80А) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442,-
До Одеського окружного адміністративного суду 10 серпня 2021 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Метал» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442.
Ухвалою від 13 серпня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» придбало у SHANDONG JULI WELDING CO., LTD в рамках контракту № ТМ202001 від 11.09.2020 року сталеві дроти, захисне скло прозоре та затемнене, частини для зварювальних апаратів. Поставка товару здійснювалась на підставі рахунку-фактури №JL210310-UA від 09.04.2021 року та пакувального листа №JL210310-UA-PL від 09.04.2021 року у контейнері PRSU1578610.
Транспортно-експедиторське обслуговування поставки товару здійснювалось ТОВ «ВАНВЕЙЛ» на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1905/01/2021, укладеного 19.05.2021 року між ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» та ТОВ «ВАНВЕЙЛ».
Так, позивач зазначив, що директором підприємства була підготовлена та подана митна декларація типу «ІМ4ОДЕ» № UA500020/2021/021804 на товари, що надійшли в контейнері PRSU1578610 на підставі контракту ТМ202001 від 11.09.2020.
Також, позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товару позивачем подано до митниці наступні документи: контракт ТМ202001, рахунок-фактура №JL210310-UA від 09.04.2021 року, пакувальний лист №JL210310-UA-PL від 09.04.2021 року, коносамент, наряд № 3095, рахунок № 1210 від 10.06.2021 року, довідка за вих.. № 3095 від 10.06.2021 року, технічна документація, договір транспортного експедирування № 1905/01/2021 від 19.05.2021 року, лист від 24.11.2020 року, висновок ДСЕЕ 14.03.2019, свідоцтво на знак для товарів і послуг № 234690, прайс-лист.
Позивач звернув увагу, що на отриманий від митниці лист розбіжностей від 17.06.2021 року позивачем у той же день, було подано лист відповідь, в якій надавались пояснення щодо запитуваних митницею додаткових документів та лист про необхідність завершення оформлення вантажу.
Однак, 17.06.2021 року посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/0001444/2, згідно з яким митницею скориговано вартість у сторону збільшення по товару № 2 - 19,8500 дол. США/кг, та по товару № 3 - 1,8300 дол. США/кг та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50002/2021/00442.
Позивач вважає, що в ході здійснення митного контролю та митного оформлення було подано достатньо інформації та документів для підтвердження митної вартості товару за першим методом - ціною договору, так як товар придбавався за прямим контрактом, документи містять дані щодо вартості товару, перевезення не містять розбіжностей та повністю відображають всі складові митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Позивач зауважив, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом, не містить числового значення митної вартості товару, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, не зазначено митна вартість якого товару бралась за основу та не зазначено про можливість визначення митної вартості за першим та другорядними методам обрано резервний метод.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. № 55679/21 від 08.10.2021 року), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час здійснення митного оформлення з товарами, які були заявлені у митній декларації № UA500020/2021/021804 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які передбачають необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних товарів, проведення перевірки відомостей, що містяться у документах, які підтверджують митну вартість товарів, здійснення запиту додаткових документів.
Також, відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією №UA500020/2021/021804 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у довідці № 3095 від 10.06.2021 року, а також у рахунку про сплату транспортних послуг відсутня інформація умови поставки товарів. Крім того, відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.09.2020 № ТМ202001 пакування товару присутнє, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, а тому відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442 від 17.06.2021 року.
Ухвалою від 13 вересня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів до 11 листопада 2021 року.
Ухвалою від 07 жовтня 2021 року у справі №420/14233/21 замінено відповідача - Одеську митницю Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на його правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а). Розгляд справи розпочато спочатку.
Позивачем в свою чергу надано відповідь на відзив (вхід. №ЕС/2399/21 від 01.11.2021 року), відповідно до якого позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду, що занесеною до протоколу судового засідання 10 листопада 2021 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13 грудня 2021 року.
Представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача на відкрите судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З урахуванням того, що представник позивача наполягав на продовженні розгляду справи за відсутності відповідача, суд на місці ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності відповідача.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши вступне слово представника позивача, доповівши зміст відзиву на позовну заяву, дослідивши наявні у справи письмові докази, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що 11 вересня 2020 року був укладений контракт № ТМ202001 між ТОВ «ТЕХНО МЕТАЛ» (Україна, Покупець) та SHANDONG JULI WELDING CO., LTD (Китай, Продавець), відповідно до п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, за цінами та в кількості, зазначеній в рахунок-фактурах (інвойсах), який є невід'ємною частиною даного Договору .
Пунктом 2.1 цього контракту передбачено, що загальна сума Контракту становить суму всіх виставлених рахунків-фактур (інвойсів). Відповідно до п.2.2 ціна товару обговорюється в рахунок-фактурах (інвойс) і може змінюватись в кожній конкретній поставці.
Відповідно до п. 3.1 контракту, умови поставки - FOB Xingang, Китай (Інкотермс 2020). В іншому випадку умови поставки можуть зазначатись в Рахунок-фактурах. Пунктом 3.2 допускається відвантаження товару, складання і відправка товаросупровідних та комерційних документів від 3-ої особи (вантажовідправника, виробника, поручителя або експедитора), що міститься у рахунок-фактурах (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту.
Так, суд встановив, що позивачем 17 червня 2021 року було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA500020/2021/021804 на товари, що надійшли в контейнері PRSU1578610 на підставі контракту ТМ202001 від 11.09.2020: дріт з легованої сталі ER70S-6 - код товару 722920000, захисне скло для маски зварника (скло для звар. маски полікарбонат) - код товару 3920610000, захисне скло для маски зварника (скло для звар.маски прозоре) - код товару 7014000000, частини для зварювальних апаратів - код товару 8515908000 на суму 21689,30 дол. США.
Також, позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товару позивачем подано до митниці наступні документи: контракт ТМ202001, рахунок-фактура №JL210310-UA від 09.04.2021 року, пакувальний лист №JL210310-UA-PL від 09.04.2021 року, коносамент, наряд № 3095, рахунок № 1210 від 10.06.2021 року, довідка за вих. № 3095 від 10.06.2021 року, технічна документація, договір транспортного експедирування № 1905/01/2021 від 19.05.2021 року, лист від 24.11.2020 року, висновок ДСЕЕ 14.03.2019, свідоцтво на знак для товарів і послуг № 234690, прайс-лист.
На запит Відповідача повідомленням за вих. № 1706-1 від 17.06.2021 року позивачем надано обґрунтовані пояснення щодо запитуваних митницею документів.
Суд встановив, що 17.06.2021 року Одеською митницею Держмитслужби в митному оформленні відмовлено згідно з вимог ч. 6 п. 2 ст. 54, ст. 256 МК України та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № /2021/00442 та рішення про коригування митної вартості товарів № 5000020/2021/0001445/2 від 17.06.2021 року.
Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Суд встановив, що підтверджено матеріалами справи, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за МД №UA500020/2021/021804 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові митної складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у довідці № 3095 від 10.06.2021 року, а також у рахунку про сплату транспортних послуг відсутня інформація умови поставки товарів. Крім того, відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.09.2020 № ТМ202001 пакування товару присутнє, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості потягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір із третіми особами пов'язаний із договором про поставку товару, митна вартість яких зазначається, рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця , якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, Виписку з бухгалтерської документації; Каталоги, специфікації, прейскуранти, Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими, експертними організаціями; Митну декларацію країни відправлення з перекладом українською мовою згідно ст. 264 МК України.
Суд встановив, що 17.06.2021 року електронним повідомленням декларантом позивача було надано додаткові пояснення з проханням завершити митне оформлення товару.
Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.
Так, суд встановив, що відповідно до п. 3.1 контракту №ТМ202001 від 11.09.2020 року передбачено, умови поставки - FOB Xingang, Китай (Інкотермс 2020). В іншому випадку умови поставки можуть зазначатись в рахунок-фактурах.
Відповідно до умов Інкотермс 2020 FOB - free on board, продавець доставляє товар на борт судна, зазначеного покупцем у порту поставки або доставляє у відповідному вигляді. Після розміщення товару на борту судна ризики втрати або пошкодження переходять покупцю, який приймає на себе відповідальність про всі наступні витрати.
Стосовно тверджень митного органу про відсутність у довідці № 3095 віл 10.06.2021 року а також у рахунку про сплату транспортних послуг - інформації щодо умов поставки, суд зазначає, та приймає до уваги, що умовами контракту передбачено умови поставки товару, а саме: FOB Xingang, Китай (Інкотермс 2020), а як зазначає позивач - вартість навантаження входить до вартості товару.
Стосовно тверджень митного органу про відсутності у наданих для митного оформлення документів даних про вартість упаковки та вартості пакування, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4.1 Контракту упаковка повинна відповідати характеру вантажу для забезпечення схоронності в шляху до місця призначення. Вартість тари і упаковки входить у вартість товару.
Тому твердження відповідача про відсутність таких документів відхиляється судом.
Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.
В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Метал» (код ЄДРПОУ 43689910, місцезнаходження: 65005, м.Одеса, вул. Болгарська, 80А) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000144/2 від 17.06.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00442.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Метал» (код ЄДРПОУ 43689910, місцезнаходження: 65005, м.Одеса, вул. Болгарська, 80А) судовий збір в розмірі 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано « 22» грудня 2021 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко