Справа № 420/9554/21
21 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1009-VІ щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту), оскільки зазначені земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка;
- зобов'язати Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га відповідно до графічного матеріалу, на якому визначено бажане місце розташування земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.07.2020 року поштовим зв'язком він подав до Новодофінівської сільської ради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га. Позивач зазначає, що до клопотання були подані всі документи, подання яких передбачено ст.118 Земельного кодексу України. Проте, рішенням сорок четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1009-УІ відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку із невідповідністю земельних ділянок Генеральному плану с. Нова Дофінівка.
Ухвалою від 14.06.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 23.07.2021 року ухвалено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 21.09.2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою від 21.09.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 10.12.2021 року на 15 год. 00 хв., учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
10.12.2021 року представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
10.12.2021 року на електронну пошту суду представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України.
У підготовчому засіданні 21.09.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, додатково зазначивши у відповіді на відзив, що невідповідність Генеральному плану села Нова Дофінівка має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації. Посилання на такі підстави повинне містити оскаржуване рішення, а не вони мають зазначатися вже в суді у відзиві відповідача на позов.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 21.09.2021 року проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим.
12.07.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що підставою для відмови стало те, що земельні ділянки, які були зазначені у графічних матеріалах відповідно до Генерального плану села Нова Дофінівка, затвердженого ще у 2006 році, не передбачені для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 23.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся поштовим зв'язком до Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (правонаступником прав та обов'язків якої згідно рішення Фонтанської сільської ради від 11.12.2020 року № 12-VIII є Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області) з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га із земель комунальної власності на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту). Вказане клопотання зареєстроване відповідачем 28.07.2020 року (а.с. 47).
До вказаного клопотання додано: копію паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків; графічні матеріали.
Рішенням сорок четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1009-УІ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту), оскільки зазначені земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка (а.с. 23).
Не погодившись з рішенням ради, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі за текстом - ЗК України), Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі за текстом - Закон № №280/97-ВР).
Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом “г” частини 1 статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно ч.1ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно зі статтею 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Аналіз вказаних положень законодавства України дає підстави для висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або відмови у його наданні з підстав, визначених ст. 118 ЗК України.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту), оскільки зазначені земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” №3038-VI від 17.02.2011 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних інтересів.
Таким чином, місце розташування земельних ділянок повинно відповідати генеральному плану населеного пункту. На його основі розробляються план зонування території. Зазначена документація розробляється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У разі невідповідності місця розташування об'єкта (земельної ділянки) генеральному плану, не безпідставним буде стверджувати, що йдеться про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а отже доводи позивача, що невідповідність Генеральному плану не є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність є безпідставними.
Суд погоджується з позивачем, що оскаржуване рішення не містить детального пояснення, у чому полягає невідповідність обраних позивачем земельних ділянок Генеральному плану с. Нова Дофінівка.
Водночас, з матеріалів справи, зокрема, копій викопіювань з Генерального плану с. Нова Дофінівка, вбачається, що бажані позивачем до отримання безоплатно у власність земельні ділянки мають цільове призначення: будівництво стадіону і обслуговування загальноосвітньої школи; віднесення земельної ділянки до території вулиць, майданів, доріг та об'єктів інженерної інфраструктури та будівництва об'єктів торгівлі; віднесення земельної ділянки до території вулиць, майданів та об'єктів інженерної інфраструктури; будівництво спортивного комплексу (а.с.35-39).
Вказаний Генеральний план с.Нова Дофінівка було затверджено рішенням Сьомої сесії Новодофінівської сільської ради четвертого скликання від 13.06.2007 року № 160-IV, яке надане відповідачем до суду (а.с.142).
Таким чином, бажані позивачем до отримання безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не відповідають Генеральному плану села Нова Дофінівка.
Отже, хоча використане відповідачем формулювання щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану с. Нова Дофінівка не містить деталізації, у чому саме полягає така невідповідність, що стала підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, однак не свідчить про незаконність рішення від 15.09.2020 року № 1009-VI та не може бути підставою для його скасування, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Додатково суд вважає необхідним зазначити, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є одним з етапів надання земельних ділянок у власність. У свою чергу, обставини, які є перешкодою для передачі земельних ділянок у власність, унеможливлюють також надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 392/1004/17.
За таких обставин, суд зазначає, що оскаржуване рішення сорок четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1009-VІ є правомірним.
При цьому, відповідачем правомірно обґрунтовано таке рішення підставами невідповідності місця розташування бажаної до відведення земельної ділянки вимогам генерального плану, з посиланням на відповідні положення законодавства та акти місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що рішення сорок четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1009-VІ є законним та обґрунтованим, відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. Тому у позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (адреса: вул. Степна, буд. 4, с. Фонтанка, Одеська область, 67571, код ЄДРПОУ 04379746) про визнання протиправним та скасування рішення сорок четвертої сесії Новодофінівської сільської ради VI скликання від 15 вересня 2020 року №1009-УІ щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах населеного пункту), оскільки зазначені земельні ділянки не відповідають Генеральному плану с. Нова Дофінівка; зобов'язання Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га відповідно до графічного матеріалу, на якому визначено бажане місце розташування земельної ділянки - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів