справа №813/2863/16
про передачу справи до іншого адміністративного суду
21 грудня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Малісевич М.В.
за участю:
представника позивача - Кріль Н.Г.
представника відповідача - Сердяк Б.В.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Львові клопотання представника позивача про передачу справи та клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Публічне акціонерне товариство “Львівська вугільна компанія” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді Грень Н.М., від 25.08.2016 року відкрито провадження у даній справі.
10 липня 2018 року на підставі розпорядження “Про призначення повторного автоматичного розподілу справи” № 599 - Р, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 813/2863/16. За наслідками повторного автоматизованого розподілу, справу № 813/2863/16 передано на розгляд судді Кухар Н.А.
Ухвалою від 12 липня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою від 31 липня 2018 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 813/1079/13а та №813/8228/12/1370.
Ухвалою судді від 21 грудня 2021 року поновлено провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 21 грудня 2021 року замінено відповідача на належного - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090).
На адресу суду від представника Головного управління ДПС у Львівській області (правонаступника Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівської області) надійшло клопотання про закриття провадження в даній справі. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) сформульовано правовий висновок щодо предметної юрисдикційності спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства. Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ, прийнятим відповідно до Закону України від 18.10.2018 №2597-VІІІ та введеним в дію з 21.10.2019. При врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об'єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної). Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій. Отже, статтею 7 КУзПБ, як процесуальним законом, змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника(юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з кредиторами - контролюючими органами щодо сплати податків та зборів. Спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника.
В судовому засіданні представник відповідача подане клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив таке задовольнити.
Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечила, при цьому пояснивши, що в разі закриття провадження у справі, позивач буде позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а тому просила передати справу на розгляд Господарського суду Львівської області за юрисдикційною підсудністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін з приводу поданого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Предметом спору, заявленого до адміністративного суду, є правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 у справі №914/2441/15 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд виходить із того, що доводи заявника та його правова позиція побудовані на постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), у якій скасовані ухвала та постанова господарських судів першої та апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за позовом боржника до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення, та направлено справу до господарського суду для продовження розгляду в межах справи про банкрутство.
Пунктом 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ), введеного в дію з 21.10.2019, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Поряд із цим, спеціальною нормою, яка застосовується з 21.10.2019, а саме частиною третьою статті 7 КУзПБ, встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Підстави для закриття провадження в адміністративній справі визначені статтею 238 КАС України.
Суд зазначає, що підстави, які наводить податковий орган у клопотанні, для закриття провадження відсутні.
Крім того, закриття провадження у справі обмежить право позивача на доступ до правосуддя.
Представником позивача заявлено клопотання про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області, згідно якого позивач просив суд дану справу розглядати в межах справи №914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”.
Представник позивача в судовому засіданні заявлене клопотання підтримала та просила суд таке задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін з приводу поданого клопотання про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області, суд приходить до наступних висновків.
Так, предметом даного спору є правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 у справі № 914/2441/15 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”.
Пунктом 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), введеного в дію з 21.10.2019, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує:
- всі майнові спори, стороною в яких є боржник;
- спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна;
- спори про визнання недійсними результатів аукціону;
- спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником;
- спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати;
- спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;
- спори щодо інших вимог до боржника.
У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (абзац четвертий частини другої статті 7 КУзПБ).
Відповідно до частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Таким чином, статтею 7 КУзПБ виокремлено категорію спорів, які розглядаються в межах справи про банкрутство господарським судом, а саме: майновий спір, стороною в якій є боржник, тобто не залежно від того, чи є боржник у справі про банкрутство позивачем або відповідачем у іншому майновому спорі.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20), оприлюдненій 19.10.2021, сформулювала правовий висновок, відповідно до якого вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство із визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у пункті 41 вказаної постанови підкреслено, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (пункти 77, 81) дійшла наступного висновку: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII. За встановлених обставин у цій справі суди повинні були передати справу до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого пребуває справа № 910/6968/16 про банкрутство ДП «Укрветсанзавод».
Дослідивши матеріали даної судової справи, суд дійшов висновку, що заявлений у межах цієї справи спір стосується виконання позивачем податкових зобов'язань, а отже є майновим та у порядку частини третьої статті 7 КУзПБ матеріали цієї справи, в якій стороною є боржник та під час дії спеціальної норми статті 7 КУзПБ, - належить надіслати (передати) до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 29, 238, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про закриття провадження у справі - відмовити.
Клопотання представника Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області - задовольнити.
Справу № 813/2863/16 передати на розгляд до Господарського суду Львівської області за юрисдикцією (підсудністю).
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 22 грудня 2021 року
Суддя Кухар Н.А.