Провадження № 2/582/314/21
Справа № 582/964/21
Копія
"21" грудня 2021 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В., з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
12 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття, та аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років. Крім того просить стягнути із відповідача на її користь судові витрати.
У судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
У судовому засідання відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю.
У зв'язку із визнанням відповідачем обставин, які наведені позивачем у позовній заяві на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню і оцінює їх як достовірні докази.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено, що сторони перебувають у шлюбі з 08 серпня 2018 року, який зареєстровано Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1298, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с. 9-10).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 183, 184 СК України.
У статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2021 року - 1921 гривень, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривня; дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , 01.10.2020, проживають разом з матір'ю, відповідач є їх батьком, працездатний, то відповідно до ст. 180 СК України, суд вважає за необхідне стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на її утримання як дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Так, із позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 доглядає за малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому не працює і не отримує самостійного доходу. Відповідач з позивачем не проживає, є працездатним, а отже суд приходить до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, яка не досягла трьох років.
Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, які регламентуються СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягненням дитиною трьох років
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно ч.1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
З огляду на вказане суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача можливо стягнути аліменти на її утримання, як дружини, з якою проживає неповнолітня дитина, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір з відповідача у розмірі 908,00 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивач ОСОБА_1 не надала суду всіх необхідних документів, а тому підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача відсутні.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. 24, 75, 79, 80, 84, 112, 113, 180-182, 184, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12.11.2021 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у зв'язку із доглядом за дитиною, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 12.11.2021 і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : В. Д. Жмурченко