Справа №591/8014/15-ц
Провадження № 6/591/380/21
22 грудня 2021 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Товстухи Д.О.
представника заявника - Турченка С.П.
приватного виконавця - Пересадька О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_1 визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
Заявниця звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа №591/8014/15-ц від 23 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитом у сумі 21447,04 доларів США. Свої вимоги мотивує тим що 23 грудня 2015 року судом виконавчий лист не видавався. На виконанні у Зарічному відділі ДВС м. Суми м. Суми перебуває на виконанні виконавчий лист №591/8014/15-ц, виданий Зарічним районним судом м. Суми 8 лютого 2016 року з тією самою сумою стягнення з того ж боржника.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав.
Приватний виконавець проти заяви заперечив, подав письмовий відзив, в якому зазначив, що ним було допущено описки при внесенні даних до АСВП, вказано дату видачі виконавчого документу 23.12.2015 року замість 08.02.2016 року. Виконавчий документ з 2016 року послідовно перебував в 3-х відділах виконавчої служби. В 2019 році виконавче провадження було завершено Зарічним Відділом ДВС ГТУЮ в Сумській області. Тобто, строк пред'явлення до виконання переривався. В судовому засіданні висловлену позицію підтримав.
Від АТ «ПУМБ» надано письмовий відзив, в якому проти заяви заперечив, вважає, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущений. Представник в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщений.
Ухвалою від 12 листопада 2021 року призначено заяву до розгляду на 22 грудня 2021 року.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми №591/8014/15-ц від 23 грудня 2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитом у сумі 21447,04 доларів США. Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» по 3687,64 грн. з кожного на відшкодування понесених по справі судових витрат.
На виконання рішення суду Зарічним районним судом м. Суми 8 лютого 2016 року видано 4 виконавчих листа, які направлені на адресу стягувача (а.с.142).
Тобто, виконавчі листи фактично видані 8 лютого 2016 року на виконання рішення від 23 грудня 2015 року.
Як вбачається з пояснень приватного виконавця, ним були допущені описки в постанові про відкриття виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця Пересадька О.Б. від 2 грудня 2021 року, внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість дати видачі: 23.12.2015 зазначено: 08.02.2016.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що рішення суду набрало чинності, але не виконане, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відсутні. Допущення приватним виконавцем описок при вирішенні питання відкриття виконавчого провадження не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 432 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 22 грудня 2021 року.
Суддя Г.В.Шелєхова