20 грудня 2021 року Справа № 280/4596/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря судового засідання Прус І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення (вх. №36812 від 30.06.2021) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.02.2019 №0002121305, №0002081305, №002091305.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказ №3819 від 12.11.2018 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» як рішення про проведення вищевказаної перевірки був підставою для її проведення і, відповідно визначення спірних грошових зобов'язань. Вказує, що протиправність наказу про призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення- рішення, є достатньою підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання. Вважає, що в даному випадку спірні грошові зобов'язання в ППР визначені саме в результаті проведення перевірки, призначеної протиправно і без законних підстав, і цю обставину слід встановити у даному спорі. Посилається на приписи ст. 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України та стверджує, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб і військового збору можуть бути предметом лише документальної перевірки, яка в даному випадку не могла бути проведеною без дослідження документів і участі платника податків за місцезнаходженням, однак в даному випадку рішення про проведення документальної позапланової перевірки не приймалося. Також звертає увагу суду, що ОСОБА_4 вже не є фізичною особою - підприємцем, та, відповідно не може бути суб'єктом планової податкової перевірки і бути включеною у план-графік, оскільки у порядку, визначеному чинним законодавством України, є припиненою як суб'єкт господарської діяльності і знятою контролюючим органом з податкового обліку. В даному випадку контролюючому органу на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та інших вказаних вище норм мав право провести позапланову перевірку, а не планову невиїзну перевірку, що не передбачено законодавством. Водночас, наголошує, що позивачем оскаржено до Запорізького окружного адміністративного суду наказ №3819 ОСОБА_4 та ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі №280/2488/21 відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 09.06.2021 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою суду від 06.07.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначене підготовче засідання на 19 липня 2021 року.
Ухвалою суду від 19.07.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/2488/21 за позовом ОСОБА_4 до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним наказу №3819 від 12.11.2018 про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 .
Відповідач позов не визнав, 04 серпня 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №44253), у якому вказує, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1. ст.75, п. 77.1, п.77.4 ст.77, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №3819 від 12.11.2018 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізький області Квіткою О.А., проведена документальна планова невиїзна перевірка діяльності платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.2011 по 31.12.2017. Так, в ході перевірки встановлено, що в порушення вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 419912,15 грн., у т.ч. за 2015 рік - 171667,73 грн., за 2016 рік - 233051,28 грн., за 2017 рік - 15193,14 грн., у зв'язку із чим встановлено також порушення вимог пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 36035,65 грн., у т.ч. за 2015 рік - 15348,61 грн., за 2016 рік - 19420,94 грн., за 2017 рік - 1266,10 грн. Щодо податку на додану вартість пояснює, що ФОП ОСОБА_4 повинна була при перевищенні обсягу доходу у 100000,00 грн., зареєструватися платником ПДВ та сплачувати цей податок. Так, згідно з виторгів РРО у АІС «Податковий блок» встановлено, що протягом періоду з квітня по листопад 2015 року позивач отримала загальну суму від операцій з продажу товарів, що підлягає оподаткуванню ПДВ 1089606,96 грн., проте в порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України не надала заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість та не зареєструвався платником податку на додану вартість з грудня 2015 року, при цьому, в порушення п. 187.1 ст. 187 Кодексу позивач не нараховувала та не сплачувала податок на додану вартість у сумі 359480,86 грн. На підставі вищевикладеного, просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
01 листопада 2021 року провадження по справі поновлено та призначено підготовче засідання на 18 листопада 2021 року.
04 листопада 2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №63692), у якій додатково вказує, що документальна перевірка позивача проводилась без дослідження будь-яких документів позивача за час реєстрації підприємцем, а тому всі висновки про наявність підстав донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору і податку на додану вартість є фактично надуманими. Крім того, на думку представника позивача, протиправність наказу про призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було визначено грошові зобов'язання позивачу, є достатньою підставою для висновку про їх протиправність, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання. Щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, то відповідач бездоказово і без посилання на будь-які документи стверджує про перевищення позивачем у статусі підприємця доходу в 1000000,00 грн. Відповідач не надає жодного доказу на підтвердження вищезазначеного, а лише посилається на податкову інформацію в АІС «Податковий блок».
У підготовчому засіданні, призначеному на 18 листопада 2021 року, судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 грудня 2021 року.
В період з 08.12.2021 по 10.12.2021 суддя Батрак І.В. була відсутня на робочому місці на підставі наказу від 07.12.2021 №27 «Про відрядження», у зв'язку із чим розгляд справи призначений на 16 грудня 2021 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням (вх. №74932 від 16.12.2021) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує у повному обсязі.
За приписами частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
За приписами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 31.05.2011, Номер запису: 21030000000064922. Види діяльності позивача: 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. 27.02.2018 до Єдиного державного реєстру внесений запис №21030060004064922 про припинення підприємницької діяльності позивача на підставі власного рішення.
12 листопада 2018 року заступником начальника Головне управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є ГУ ДПС у Запорізькій області, видано наказ №3819, у якому на підставі вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік вирішено провести документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з 23 листопада 2018 року тривалістю 10 робочих днів.
На підставі вказаного наказу в період з 23.11.2018 по 06.12.2018 проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13.12.2018 №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 .
Як зазначено у висновках Акту перевірки, документальною плановою невиїзною перевіркою встановлені порушення вчиненні платником податків фізичною особою ОСОБА_4 :
- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 401730,55 грн., у т.ч. за 2015 рік - 153486,15 грн., за 2016 рік - 233051,28 грн., за 2017 рік - 15193,14 грн.;
- п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст. 9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 175200,05 грн., у т.ч. за 2015 рік - 76609,64 грн., за 2016 рік - 87557,25 грн., за 2017 рік - 11033,16 грн.;
- пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 36035,65 грн., у т.ч. за 2015 рік - 15348,61 грн., за 2016 рік - 19420,94 грн., за 2017 рік - 1266,10 грн.;
- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України донараховано податок на додану вартість у сумі 359480,86 грн.
08 лютого 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення форми «Р», зокрема:
№0002081305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 524890,19 грн., у тому числі за основним платежем 419912,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 104978,04 грн.;
№0002091305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 45044,56 грн., у тому числі за основним платежем 36035,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9008,91 грн.;
№0002121305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 449351,08 грн., у тому числі за основним платежем 339480,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89870,22 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 31.12.2020 №37129/6/99-00-06-01-04-06 скарга залишена без розгляду.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (…) Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Як зазначено у п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України зазначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 8 розділу IV «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 24 листопада 2014 року наказом Міністерства фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за №1553/26330, зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей: процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру; платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток. До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим пунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.
Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі №280/2488/21 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.11.2018 за №3819 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 ».
Указане рішення набрало законної сили 20 вересня 2021 року відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області.
Вказаним судовим рішенням встановлено невідповідність наказу від 12.11.2018 за №3819 положенням Податкового кодексу України та ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки відповідачем не надано до суду доказів включення позивача до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на 2018 рік та що такий план-графік документальних планових перевірок на поточний рік був оприлюднений на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25.12.2017, як то передбачено п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, також відповідачем не надано до суду доказів, що позивач має ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, як то передбачено п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України. Крім того, відповідачем не надано до суду доказів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення документальної планової перевірки вручення позивачу під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії спірного наказу та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, як то передбачено п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України. Суд погодився з позицією позивача щодо безпідставного не проведення відповідачем відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової перевірки позивача через початок припинення позивачем підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, оскільки відповідачем документально не спростовано твердження позивача про зняття його 27.02.2018 з податкового обліку Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя) як платника податків (за номером зняття з обліку 1808300700290). Звідси, суд дійшов висновку, що відповідачем нормативно не обґрунтована можливість проведення документальної планової невиїзної перевірки відносно фізичної особи яка припинила свою підприємницьку діяльність та знята з податкового обліку у контролюючому органі як платник податків щодо підприємницької діяльності.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №804/388/16 зазначено, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок є належною для прийняття наказу про проведення перевірки.
З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб та строк до її початку.
Враховуючи, що наказ податкового органу від 12.11.2018 за №3819 про проведення перевірки позивача, на підставі якого проведено перевірку, за результатами якої складено спірні податкові повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано в судовому порядку з підстав його протиправності та враховуючи не ознайомлення позивача з таким наказом до початку перевірки, суд дійшов висновку про порушення податковим органом порядку проведення перевірок, визначених пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України.
Невиконання вимог наведених норм Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відсутність законних підстав для проведення перевірки, скасування у судовому порядку наказу на проведення такої перевірки, має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами такої перевірки.
Встановлена у судовому порядку незаконність проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача унеможливлює виникнення правових наслідків такої, у тому числі, визначення за її наслідками зобов'язання оскаржуваними у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наявність судового рішення, яким встановлено відсутність підстав для проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача та скасовано наказ податкового органу на проведення такої перевірки, суд дійшов висновку, що всі наступні дії контролюючого органу, зокрема щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірними, оскільки вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст.143 КАС України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ухвали суду від 06.07.2021 з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Запорізькій області, від 08.02.2019 №0002121305, №0002081305, №002091305.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак