21 грудня 2021 року Справа № 280/8428/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 5)
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов,
13.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 1958,91 грн.;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни від 27.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 92 742,93 грн., винесену у виконавчому провадженні № 50809460;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни від 05.08.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66291544 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 92 742,93 грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 27.07.2021 № 50809460.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що правовідносини з виконання виконавчого листа №336/6570/15, на підставі якого відкрито виконавче провадження №50809460, виникли до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, а чинний на час відкриття виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження» №606-ХІV не зобов'язував державного виконавця одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносити постанову про стягнення виконавчого збору. Вказує, що в редакції Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, чинній на день його прийняття, виконавчий збір стягувався у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута. Відповідно до п. 7 р. ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин вважає, що виконавча дія щодо стягнення виконавчого збору повинна бути завершена у відповідності до редакції Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII на час набрання ним чинності, отже виконавчий збір підлягає стягненню в розмірі 10% від суми, що фактично стягнута. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 17.09.2021 визнано поважними підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою; відкрито спрощене позовне провадження у справі № 280/8428/21; судове засідання призначено на 27.09.2021.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 24.09.2021 №55485), в якому зазначив, що після 28.08.2018 розмір виконавчого збору (10 відсотків) розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми, яка підлягає примусовому стягненню. Зазначає, що 27.07.2021 стягувачу повернуто виконавчий лист №336/6570/15, при цьому з боржника стягнуто лише частину суми виконавчого збору в межах виконавчого провадження №50809460. В той же час, залишок виконавчого збору в розмірі 92 742,93 грн. не стягнуто, а тому державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 66291544 з примусового виконання постанови від 27.07.2021 № 50809460 про стягнення з позивача решти (залишку) виконавчого збору. Зауважує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця та його обов'язком, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 27.09.2021 витребувано з власної ініціативи у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) докази у справі; відкладено судове засідання до 04.10.2021.
01.10.2021 від відповідача надійшли пояснення (вх. №56832) на виконання ухвали суду від 27.09.2021.
В судовому засіданні 04.10.2021 судом заслухано пояснення учасників процесу та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 30.11.2021 зупинено стягнення на підставі виконавчого документа, а саме постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни від 27.07.2021 № 50809460 про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 92 742 (дев'яносто дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 93 коп. у виконавчому провадженні №66291544, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/8428/21.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
06.04.2016 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Харченко Ольгою Григорівною відкрито виконавче провадження №50809460 з примусового виконання виконавчого листа №336/6570/15-ц, виданого 20.01.2016 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 32 968,98 доларів США та 57 417,42 грн. У пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» буде розпочате примусове виконання цього рішення згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених ст.ст. 28 та 41 Закону України «Про виконавче провадження».
20.12.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Федоровою Яною Миколаївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору №50809460, відповідно до якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 94 757,98 грн.
27.07.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федоровою Яною Миколаївною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №50809460 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача). У постанові зазначено, що залишок не стягнутого виконавчого збору за виконавчим документом складає 92 742,93 грн.
Того ж дня, старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федоровою Яною Миколаївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору №50809460, відповідно до якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 92 742,93 грн.
05.08.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федоровою Яною Миколаївною відкрито виконавче провадження №66291544 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №50809460.
Як вбачається з листа-відповіді Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 06.09.2021 №56894/9, в межах виконавчого провадження №50809460 з боржника стягнуто 7 621,19 грн., які перераховано: 5 606,14 грн. - на користь стягувача, 2 015,05 грн. - в рахунок погашення виконавчого збору.
Не погоджуючись із постановами про стягнення виконавчого збору від 27.07.2021 №50809460 та про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2021 №66291544, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606; втратив чинність на підставі Закону від 02.06.2016 N 1404-VIII, однак був чинним на момент відкриття виконавчого провадження №50809460) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
05.10.2016 набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404 (далі - Закон № 1404), відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За приписами пунктів 1-6 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII у цій же редакції виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев'ята статті 27 Закону № 1404-VIII у цій же редакції).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Так, частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Між тим Законом № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018, внесено зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ.
Так, з урахуванням наведених змін, за змістом статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із винесенням державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору від 27.07.2021 №50809460 та про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2021 №66291544.
За змістом спірних постанов, виконавчий збір (у розмірі 10 відсотків) державний виконавець розрахував від сум, що підлягали примусовому стягненню, але, як вбачається з листа-відповіді Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 06.09.2021 №56894/9, і не заперечується відповідачем, у межах виконавчого провадження не відбулося фактичне стягнення цих сум у повному обсязі.
З огляду на наведені обставини справи суд вважає за доцільне звернути увагу на практику Верховний Суду щодо дослідження питання наявності правових підстав для стягнення державним виконавцем з боржника у виконавчому провадженні виконавчого збору, розрахованого у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала примусовому стягненню, за умови коли виконавче провадження було розпочато до внесення Законом № 2475-VIII змін до статті 27 Закону №1404-VІІІ, і з боржника фактично не було стягнуто кошти за виконавчим документом.
Відповідаючи на це питання, Верховний Суд, зокрема у постановах від 14.05.2020 у справі № 640/685/19, від 15.10.2020 у справі № 280/5959/19, від 28.10.2020 у справі №400/878/20, виходив з того, що з аналізу норм Закону №1404-VІІІ у редакції, що діяла до 28.08.2018, слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів було здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
У даній справі суд враховує, що відповідно до Закону №606, а також до Закону №1404-VIII в редакції, яка була чинною у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28.08.2018 - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Верховний Суд у справах № 640/685/19, № 280/5959/19 та № 400/878/20, аналізуючи вищевказані законодавчі зміни, зазначив, що положення статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, яка була чинна до 28.08.2018, зменшували відповідальність позивача, як боржника, у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, яка була чинна після 28.08.2018, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.
Оскільки внесені Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ погіршили становище боржника (позивача), а виконавчою службою фактично не стягнуто з нього коштів за виконавчим листом у повному обсязі, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору у визначеному державним виконавцем розмірі.
З урахуванням викладеного, постанови про стягнення виконавчого збору від 27.07.2021 №50809460 та про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2021 №66291544, винесені старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федоровою Яною Миколаївною підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Разом із тим, стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 1958,91 грн. слід зазначити наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, вказану суму виконавчого збору стягнуто з позивача ще до прийняття оскаржуваних у цій справі постанов, на виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 20.12.2019 №50809460.
Однак, постанова про стягнення виконавчого збору від 20.12.2019 №50809460 в межах даної адміністративної справи не оскаржується, а отже у суду відсутні підстави визнавати протиправними дії державного виконавця, пов'язані з її виконанням.
Звідси, позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особу з інвалідністю ІІ групи, тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни про стягнення виконавчого збору від 27.07.2021 №50809460.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Федорової Яни Миколаївни про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2021 №66291544.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення складено та підписано 21.12.2021.
Суддя Ю.П. Бойченко