21 грудня 2021 рокуСправа № 280/12662/21
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов Запорізької обласної державної адміністрації
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
треті особи - Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
Запорізька обласна державна адміністрація звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 29.11.2021 ВП №66970014 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про те, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд виходить з наступного.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Частина 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У силу п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З наведеного випливає, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
У Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Отже, як зазначив Конституційний Суд України у вказаному рішенні, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що держава в особі Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації позбавлена можливості забезпечити належне виконання судового рішення по справі №340/698/20, а отже і виконання оскаржуваної постанови. Станом на сьогодні вищевказане судове рішення по справі №340/698/20 оскаржується, окрім цього оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №66970014).
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
При цьому, у відповідності до ст. 14 цього Закону учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, зазначеною нормою визначено право на оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у порядку передбаченому законом.
Суд звертає увагу, що позивачем оскаржується акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.
В силу п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З аналізу вказаної норми випливає, що актами індивідуальної дії є ті, які породжують права та обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цими актами кола суб'єктів), яким їх адресовано.
В ухвалі Верховного Суду від 02.07.2018 у справі №9901/657/18 зроблено правовий висновок, згідно якої процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач також повинен пояснити які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень.
Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивача, прав та/або обов'язків у зв'язку з виданням оскарженого оскаржуваного рішення не породжує у таких осіб і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 29.11.2021 ВП №66970014 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, стягувач ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається з копії постанови державного виконавця, яка оскаржується, Запорізька обласна державна адміністрації не є учасником виконавчого провадження №66970014 та не є особою, яку залучено до проведення виконавчих дій.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРОПУ 43847544) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.10.2020, Номер запису: 1001031020000049853. Відомості про керівника юридичної особи прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення (набуття повноважень), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи: Карпій Сергій Євгенійович, виконувач обов'язків директора Департаменту - керівник.
Тобто, оскаржуване рішення стосується виконавчого органу позивача - Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, який є окремою юридичною особою, отже позивач не є учасником правовідносин, які виникли внаслідок прийняття постанови головного державного виконавця від 29.11.2021 ВП №66970014 про накладення штрафу що у свою чергу виключає можливість звернення до суду.
Жодних обґрунтувань звернення позивача в інтересах Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації в позовній заяві не міститься, як і не міститься обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів безпосередньо позивача.
Отже, відсутність правовідносин між позивачем та відповідачем внаслідок прийняття оскарженого рішення та відсутність для позивача юридичних наслідків його прийняття свідчить, що визнання оскарженого рішення протиправним не матиме наслідком поновлення імовірно порушеного права, свободи або законного інтересу позивача, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вищезазначені правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №9901/663/18, від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а; від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18, від 05.02.2019 у справі №9901/638/18 та від 27.02.2019 у справі №9901/798/18.
З огляду на викладене заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Керуючись ст. ст. 4, 19, п.1 ч.1 ст.170, 256 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Запорізької обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В.Батрак