21 грудня 2021 року Справа № 280/12682/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача;
зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивача з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №930/с від 02.06.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових та основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.
Отже, за одну позовну вимогу немайнового характеру належить сплачувати 908,00 грн. (2270 х 0,4 = 908,00грн.).
Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір.
Тобто, позивачем судовий збір у законодавчо визначеному розмірі 908,00 грн не сплачений.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.
Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зокрема, за приписами п. 18 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і п. 2 ст. 9 Закону України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.
Разом з тим, ч. 2 ст. 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
З цією правовою нормою кореспондується п. 13 ч. 1 ст.5 Закону № 3674-VI.
Правовий аналіз змісту ст. 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв'язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.
Такий висновок підтверджується диспозицією п. 16 ч. 1 ст. 5 названого Закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов'язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.
В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивача з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №930/с від 02.06.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових та основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, даний спір не пов'язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов'язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій, в даному випадку предметом спору є право військовослужбовця, який може і не мати статусу учасника бойових дій на отримання призначення пенсії за вислугу років.
Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених ст. 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18.12.2019 у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).
Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.04.2021 у справі № 240/8644/20.
Стосовно звільнення позивача від сплати судового збору, суд також вказує, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісті, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Проте, жодних доказів та/або обґрунтувань з цього приводу позивачем суду не надано та не наведено.
Отже, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви немає.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду: оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, рахунок отримувача UA538999980313131206084008512, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу ;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак