21 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/5998/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просять: 1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки №10 СЗРУ у 90% від грошового забезпечення у сумі 22854 грн.; 2) зобов'язати Головне управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі, з урахуванням усіх складових у сумі еквівалентній 90% від суми 22854 грн. з 01.04.2019 року; 3) зобов'язати Головне управління ПФУ в Закарпатській області, у визначений судом строк, з 01.04.2019 року виплатити заборгованість з урахуванням усіх складових у сумі еквівалентній 90% від суми 22854 грн..
08 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19 листопада 2021 року на вимогу суду відповідачем надано пенсійну справу ОСОБА_1 № НОМЕР_2 .
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у справі № 260/3866/20 взагалі відсутній як предмет спору - відсоток грошового забезпечення. Це було предметом розгляду у справі № 260/959/19. Відповідач розуміє, що призначення та перерахунок є різними за змістом і механізмом процедурами, що зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% до70% не стосується перерахунку, коли чітко встановлено відсоток. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Вважає, що пенсія позивача у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення є незмінною, вона встановлена при нарахуванні пенсії на час звільнення зі служби в СЗРУ на підставі Закону №2262-ХІІ у чинній на той час редакції та повторно підтверджена рішенням суду у адміністративній справі №260/959/19 і вже не може переглядатися ГУ ПФУ.
29 листопада 2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що на виконання рішення суду від 22 лютого 2021 року по справі №260/3866/20, Головним управлінням, у добровільному порядку проведено перерахунок пенсії позивача виходячи із розміру 70% сум грошового забезпечення, на підставі довідки виданої Службою зовнішньої розвідки України про грошове забезпечення №10 від 17 серпня 2020 року. Порядок визначення розміру пенсії та його максимальної величини у відсотковому відношенні відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) визначено ст. 13 Закону №2262- XII. Помилковим є твердження позивача, що при перерахунку пенсії відповідним військовослужбовцям має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. В ситуації з перерахунком призначеної пенсії позивача таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день проведення перерахунку пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.
07 грудня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що у відзиві відповідач вказує, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, а відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги є незмінним.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років з 29 грудня 2007 року у розмірі 90% грошового забезпечення.
01 травня 2018 року на виконання вимогпостанови Кабінету Міністрів “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018року та на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 26.03.18 № 1356 відповідачем було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.
05 грудня 2019 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/959/19, яке набрало законної сили 08 січня 2020 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 %. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день проведення перерахунку за рішенням суду.
01 лютого 2020 року позивачу на підставі рішення ЗОАС по справі № 260/959/19 ГУ ПФ України в Закарпатській області перераховано розмір пенсії у розмірі 90 % суми грошового забезпечення.
22 лютого 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3866/20, яке набрало законної сили 15 червня 2021 року, визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови оформленої листом за вих. № 2242-2498/С-02/8-0700/20 від 20 жовтня 2020 року, у здійсненні обчислення і перерахунку з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 10 від 17 серпня 2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок із 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки № 10 від 17 серпня 2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
01 липня 2021 року позивачу на підставі вказаного рішення перераховано розмір пенсії з 01 квітня 2021 року у розмірі 70 % грошового забезпечення, відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 25 червня 2021 року.
03 серпня 2021 року Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській областілистом № 3954-3548/С-02/8-0700/21 повідомило ОСОБА_1 про те, що при виконанні рішення у справі № 260/3866/20 застосовуються чинні на час проведення перерахунку пенсії норми закону, а відтак розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі ( 70% сум грошового забезпечення), визначеному статтею 13 Закону № 2262-XII ( в редакції чинні на 01.04.2019 року).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
В силу приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вказане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу - 29.12.2007) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" 1763-15 (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри "80" замінено цифрами "70". Згідно з пунктом 2 розділу IV Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" пункт 23 розділу II вказаного Закону набрав чинності з 1 травня 2014 року. Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70 % застосовуються до пенсій, які призначаються з 1 травня 2014 року.
Важливо розуміти, що стаття 13 Закону № 2262-XII застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону № 2262-XII.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої ( в редакції чинній на момент здійснення перерахунку - 01 травня 2018 року) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Позивачу пенсія була призначена 29 грудня 2007 року, її розмір складав 90 % від грошового забезпечення.
01 травня 2018 року на виконання вимогпостанови Кабінету Міністрів “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018року та на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 26.03.18 № 1356 відповідачем було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.
05 грудня 2019 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/959/19, яке набрало законної сили 08 січня 2020 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 %. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 % від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2018 року по день проведення перерахунку за рішенням суду.
01 лютого 2020 року позивачу на підставі рішення ЗОАС по справі № 260/959/19 ГУ ПФ України в Закарпатській області перераховано розмір пенсії у розмірі 90 % суми грошового забезпечення.
22 лютого 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3866/20, яке набрало законної сили 15 червня 2021 року, визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови оформленої листом за вих. № 2242-2498/С-02/8-0700/20 від 20 жовтня 2020 року, у здійсненні обчислення і перерахунку з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 10 від 17 серпня 2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок із 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки № 10 від 17 серпня 2020 року, виданої Службою зовнішньої розвідки України про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
01 липня 2021 року позивачу на підставі вказаного рішення перераховано розмір пенсії з 01 квітня 2021 року у розмірі 70 % грошового забезпечення, відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 25 червня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 (Провадження № 11-198заі19).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним адміністративний позов в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Служби зовнішньої розвідки України від 17 серпня 2020 року № 10 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 із 90 % до 70 % сум грошового забезпечення та з метою відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці Служби зовнішньої розвідки України від 17 серпня 2020 року № 10 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Зазначене, суд не розглядає як вихід за межі позовних вимог, а лише як їх викладення в іншому формулюванні таких вимог з метою належного та повного захисту порушеного права.
Позовна вимога зобов'язати Головне управління ПФУ в Закарпатській області, у визначений судом строк, з 01.04.2019 року виплатити заборгованість з урахуванням усіх складових у сумі еквівалентній 90% від суми 22854 грн. не підлягає задоволенню, оскільки обрана позивачем форма захисту не передбачена нормами статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи. Крім того, визначення суми заборгованості у межах даної справи це дискреція відповідача, а повне відновлення порушених прав позивача відбулося шляхом задоволення попередніх вимог позову та дана вимога є такою, що фактично дублює задоволені судом вимоги.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.
У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Зазначивши у клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем не виконане, оскільки у клопотанні позивач обґрунтовує невиконання відповідачем рішень у межах справи № 260/959/19 та № 260/3866/20. Тому, дане клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Служби зовнішньої розвідки України від 17 серпня 2020 року № 10 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 із 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці Служби зовнішньої розвідки України від 17 серпня 2020 року № 10 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 грудня 2021 року.
СуддяТ.В.Скраль