21 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/5745/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області та до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області та до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області у якому просить: 1. Визнати протиправною відмову Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.; 2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатськії! області в особі Хустського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно ;и Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Раді України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без надання згоди на збір і обробку її персональних даних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області із заявою, якою просив оформити і видати його дитині паспорт у формі книжечки, у відповідності до вимог Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII . Наголошував, що у такій заяві він повідомив про відмову від оформлення і отримання паспорта у формі ІД-картки з безконтактним електронним носієм та від надання згоди на обробку персональних даних. Разом з тим, відповідач листом відмовив йому у видачі паспорта у формі книжечки, покликаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398, вказуючи, що без рішення суду видача паспорта у формі книжечки зразка 1994 року є неможливою. Позивач, звернув увагу на те, що така відмова є грубим порушенням принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних. З покликанням на постанову Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17, просив позов задовольнити.
09 листопада 2021 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, вказавши на те, що відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі по тексту - Постанова № 302), обмін паспорта здійснюється у разі якщо, зокрема непридатності паспорта для використання. Листом позивачу було роз'яснено про можливість оформлення та видачі паспортного документа у формі книжечки за умови дотримання заявником вимог Тимчасового порядку в частині документів, необхідних для проведення процедури оформлення вказаного паспортного документа, яким визначено, що для обміну паспортного документу потрібно: паспортний документ, що підлягає обміну; рішення суду; заяву; дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5x4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта). Тобто, вказаний перелік документів для оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки є вичерпним та обов'язковим для заявника при зверненні до міграційної служби. В даному випадку позивачем порушено порядок звернення із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, а саме: заявником не надано рішення суду що набрало законної сили, необхідного для здійснення процедури обміну паспортного документа. Таким чином, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі дитина) та відповідно до ч. 1 ст. 24 Цивільного кодексу України є її законним представником. Згідно з ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси неповнолітніх осі захищають у суді їх законні представники - батьки.
Позивач разом з дитиною звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 із заявою щодо отримання паспорту громадянина України. Окрім того, позивачем вказана відмова від оформлення паспорта громадянина України у формі картки та вимога щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, пославшись при цьому на свої переконання.
За результатом розгляду заяви, позивач від Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області отримав відповідь від 05.10.2021 р. № 2101.19-853/2124.20-21, в якій відповідач відмовив у оформленні та видачі дитині паспорта-книжечки, та повідомив, що згідно постанови КМУ № 302 від 25.03.2015 р. «Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорт громадянина України», паспорти зразка 1994 року оформляються за рішенням суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Отже, єдиною підставою для відмови позивачу видати паспорт у формі книжечки в даному випадку стала відсутність рішення суду.
Не погоджуючись з відмовою видати паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492- VI (далі - Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. При цьому, до документу, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета (ч. 2 ст. 14 Закону № 5492).
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації (ч. 4 ст. 14 Закону № 5492).
Відповідно до ч. 5 ст. 5492 Закону № 5492 персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5492 паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону № 5492 паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ від 26 червня 1992 року (далі - Положення № 2503) Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Згідно з п. 5 Положення № 2503 паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Відповідно до п. 6 Положення № 2503 у верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт".
На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".
На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою.
Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються.
Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина.
На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується (п. 8 Положення № 2503).
Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи .
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2019 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2297 персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону № 2297 обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2297 не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-XII (також чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 по зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17), а відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Велика Палата Верховного Суду вирішуючи вказану справи дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Крім того, при вирішенні вказаного спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення особи до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст. 21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.
Враховуючи вищенаведене суд приходить висновку, що ОСОБА_4 має право на оформлення паспорта у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України № НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, єдиною підставою для відмови в оформленні позивачеві паспорта громадянина України зразка 1994 року була відсутність відповідного рішення суду.
Однак, таку відмову суд вважає протиправною з огляду на таке.
Суд констатує, що відповідачем не заперечується правомірність форми звернення позивача з відповідною заявою до уповноваженого органу для оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки.
Крім того, суд зазначає, що Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 внесено зміни до п.3 Постанови №302, доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, і п.1 передбачено, що цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відтак, суд приходить переконання, що ОСОБА_4 має право на оформлення паспорта у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , відповідно позовні вимоги про визнання протиправною відмови Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на порушення прав та законних інтересів ОСОБА_2 суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Хустський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області не довів правомірності своєї відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язати відповідача - Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в особі Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (вул. 900 річчя Хуста , буд. 29,м. Хуст,Закарпатська область,90400, код ЄДРПОУ 37809328) та до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (вул. Грибоєдова, 12, м.Ужгород, Закарпатська область,88017, код ЄДРПОУ 37809328) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в особі Хустського районного відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору