21 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/5444/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Закарпатській області в частині розгляду заяви від 31.08.2021 про списання боргу, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску протиправною; 2) зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області розглянути по суті заяву від 31.08.2021 про списання боргу, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску та списати нараховану суму з єдиного соціального внеску за період 2017 - 2019 року.
Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що 06 грудня 2019 року ним було отримано податкову вимогу про сплату боргу в розмірі 29848,06 грн. 14 лютого 2020 року державним реєстратором припинено його державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця. У зв'язку з внесенням Законом України від 13.05.2020 №592-IX змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині передбачення можливості списання недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, 31 серпня 2020 року ним було подано до контролюючого органу відповідну заяву, однак будь-якого рішення за результатами розгляду такої прийнято не було.
29 листопада 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю у зв'язку з його безпідставністю. Так, зокрема, підтвердив факт подання ОСОБА_1 до контролюючого органу заяви про списання боргу по єдиному внеску на підставі Закону України від 13.05.2020 №592-IX. Повідомив, що з метою належного розгляду такої заяви контролюючим органом було проведено камеральну перевірку, за результатами якої встановлено відсутність підстав для списання боргу, оскільки дія такого законодавчого акту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які припинили підприємницьку діяльність до набрання ним чинності (тобто до 03 червня 2020 року).
20 грудня 2021 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку з допущеною опискою просив вважати належними наступні позовні вимоги: 1) визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Закарпатській області в частині не розгляду заяви від 31.08.2020 про списання боргу, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску протиправною; 2) зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області розглянути по суті заяву від 31.08.2020 про списання боргу, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску та списати нараховану суму з єдиного соціального внеску за період 2017 - 2019 року.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 березня 2015 року проведено державну реєстрацію суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).
04 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1928-25, відповідно до якої недоїмка ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 31 жовтня 2019 року становить 29848,06 грн.
В подальшому 14 лютого 2020 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Ужгородського управління ГУ ДПС у Закарпатській області із заявою, в якій на підставі Закону України №592-ІХ від 13.05.2020 просив списати нараховану недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску за період з 2017 по 2019 роки.
З метою розгляду поданої ОСОБА_1 заяви головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Ужгородського управління ГУ ДПС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 04.09.2020. Так, в ході проведення такої посадовою особою контролюючого органу здійснено перевірку звітів про суми нарахованого доходу застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 - 2020 роки; податкових декларацій про майновий стан і доходи за періоди з 2017 по 2020 роки, а також інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо наявності доходу, отриманого за ознакою « 157 - Дохід, виплачений самозайнятій особі», за результатами чого встановлено відсутність отриманого доходу (прибутку) від діяльності фізичної особи-підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Також встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності до державного реєстратора подав 27 лютого 2020 року (до набрання чинності п. 915 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ).
Разом з тим, жодного рішення за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 заяви ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято не було.
Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Спірні правовідносини виникли з приводу списання недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.
Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» №592-IX від 13.05.2020 Прикінцеві та перехідні положення Закону доповнено п. 915, яким врегульовано порядок списання заборгованості з єдиного соціального внеску (у редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Так, зокрема, відповідно до змісту зазначеної законодавчої норми підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року:
а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Отже, спеціальними законодавчими нормам встановлено порядок розгляду контролюючим органом заяв, поданих в порядку п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону, та передбачають необхідність прийняття певного рішення: про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або про відмову списання таких сум.
Разом з тим, в ході розгляду даної справи судом встановлено, що будь-якого рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки по суті поданої ОСОБА_1 заяви контролюючим органом прийнято не було.
Так, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року відповідача було зобов'язано подати до суду матеріали, що стосуються розгляду заяви ОСОБА_1 , однак доказів прийняття одного з передбачених п. 915 Прикінцевих та перехідних положень Закону рішень надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Норми ст. 19 Конституції України зобов'язують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте в ході розгляду даної справи ГУ ДПС у Закарпатській області, як суб'єкт владних повноважень, не довів те, що подана ОСОБА_1 31 серпня 2020 року заява була розглянута в порядку та спосіб, визначений Законом.
При цьому суд відхиляє твердження представника відповідача у поданому до суду відзиві щодо відсутності у ОСОБА_1 права на списання боргу з єдиного соціального внеску, оскільки така обставина не виключає необхідності розгляду контролюючим органом поданої позивачем заяви у встановленому законом порядку та прийняття одного з можливих рішень по суті такої. Зазначений мотив міг бути оцінений судом тільки в контексті дослідження правомірності прийнятого контролюючим органом рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 31.08.2020.
Більше того, суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати юридичну правильність своїх дій з мотивів, що їх не зумовлювали.
Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом не доведено безпідставності заявлених позовних вимог, а тому позов в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду поданої позивачем заяви від 31.08.2020 та зобов'язання розглянути таку підлягає задоволенню.
Разом з тим не підлягає задоволенню позовна вимога стосовно зобов'язання ГУ ДПС у Закарпатській області списати нараховану суму з єдиного соціального внеску за період з 2017 - 2019 року з огляду на те, що вказане рішення відноситься до дискреційних повноважень контролюючого органу, що реалізується за наслідками здійснення передбаченої законодавством процедури.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - ВП 44106694) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Закарпатській області в частині не розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 31.08.2020 про списання боргу, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Закарпатській області розглянути по суті подану ОСОБА_1 заяву від 31.08.2020 про списання боргу, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску за період 2017 - 2019 року.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - ВП 44106694) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 681,00 грн. (Шістсот вісімдесят одна гривня 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін