21 грудня 2021 р. Справа № 120/15031/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації (відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо недоплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбачених ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", із урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII. Зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У зв'язку з отриманням позивачем меншої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, позивач звернулась з цим адміністративним позовом до суду з метою захисту свої прав та законних інтересів.
Ухвалою від 11.11.2021 судом відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
22.11.2021 до суду надійшов від Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації відзив на позовну заяву, однак без доказів надіслання (надання) його копії позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. При цьому документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи повинен додаватися до відзиву (п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України).
Враховуючи, що відповідач вказаної норми процесуального закону не дотримався і доказів надіслання відзиву позивачу не надав, суд не бере до уваги відзив, адже у разі подання його із порушенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України порядку відзив вважається недопустимою заявою по суті спору.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 24.03.2021 Головним управлінням Національної гвардії України та має право на пільги передбачені для учасників бойових дій.
Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись із розміром отриманої у 2021 році одноразової грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій, звернулась до відповідача із письмовою заявою від 04.07.2021 щодо виплати такої допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
За результатами розгляду такої заяви, відповідач листом № 01-20-2199 від 15.07.2021 повідомив позивача про те, що грошова допомога до 5 травня у 2021 році їй була нарахована і виплачена відповідачем в межах фактично виділених та профінансованих на цю мету коштів Міністерством соціальної політики України у 2021 році у розмірі 1491,00 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Втім, позивач переконана, що із урахуванням рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, розмір допомоги слід визначати не на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за № 325, а керуючись Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII.
Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд враховує таке.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.
Пільги учасникам бойових дій передбачені ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Незважаючи на прийняте Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року, Урядом прийнято постанову від 08.04.2021 за № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою передбачено, що учасникам бойових дій у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у розмірі 1491,00 гривень.
Тому відповідач, виплачуючи позивачу оспорювану допомогу, керувався нормами постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за № 325.
У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки розмір отриманої позивачем допомоги є меншим від того розміру, який передбачений статтею 12 Закону № 3551-XII у редакції, що підлягає застосуванню після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020.
Визначаючись із розміром допомоги, що належить до виплати суд враховує, що цій обставині надано оцінку при розгляді зразкової справи № 440/2722/20-а рішенням Верховного Суду від 29 вересня 2020 року, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій величиною п'ять мінімальних пенсій за віком.
Велика Палата Верховного Суду у п.п. 48-54 постанови від 13 січня 2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
У 2021 році мінімальний розмір пенсії за віком становить 1769,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік").
Тому, при розрахунку суми недоплаченої позивачу допомоги слід враховувати мінімальний розмір пенсії за віком - 1769,00 грн.
Отже, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2021 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325, відповідач допустив порушення норм ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Разом із тим, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що невиплата відповідачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком є проявом саме бездіяльності, а не активних дій. Тому суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
При цьому суд враховує, що саме такий спосіб захисту порушеного права був визначений Верховним Судом у рішенні в зразковій справі № 440/2722/20, і підстав застосовувати інший спосіб захисту суд не вбачає.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визначений судом.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 21.12.21.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації (вул. Столярчука, 17, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ: 40408238).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович