Справа № 761/1258/20
Категорія 29
30 листопада 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Водважко Д.Д., розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу майнових прав та його розірвання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (надалі за текстом - позивач) звернулося з позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 2, разом поіменовані - співвідповідачі), про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу майнових прав та його розірвання до Шевченківського районного суду м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 липня 2017 року між позивачем та співвідповідачами укладено договір купівлі - продажу майнових прав на квартиру № 2.76-05Т43-31072017-МП, згідно якого на умовах, визначених в договорі, продавець зобов'язався передати у власність, а покупці зобов'язались прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором. Разом із тим, співвідповідачі належним чином не виконали взяті на себе зобов'язання. Таким чином, станом на 01.12.2019 року загальна сума нарахованих штрафних санкцій за договором становить 581444,76 грн., з яких: неустойка за дострокове припинення Договору з вини покупців - 91326,75 грн.; сума нарахованої пені за порушення строків платежу за період з 01.11.2017 року по 06.05.2019 року - 339320,78 грн., прострочена заборгованість з врахуванням індексу інфляції за період з 01.11.2017 року по 01.12.2019 року - 109390,99 грн., прострочена заборгованість з врахуванням трьох процентів річних за період з 01.11.2017 року по 01.12.2019 року - 41406,24 грн.
Згідно Ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.01.2020 року справу передано за територіальною підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
31 березня 2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, квитанція про доплату судового збору.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 31.03.2020 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні та призначено по даній справі підготовче судове засідання, надано співвідповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
Співвідповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02.12.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Співвідповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача 1 у судовому засіданні 12.08.2021 року заперечував проти задоволення позову та наполягав на примиренні.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, судом встановлено, що 31 липня 2017 року між позивачем та співвідповідачами укладено договір купівлі - продажу майнових прав на квартиру № 2.76-05Т43-31072017-МП (надалі за текстом - Договір), згідно якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупці прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 20-31).
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Договору на дату його підписання орієнтовна ціна (вартість) майнових прав на квартиру складає 913267,50 грн., в т.ч. ПДВ 20%, виходячи з поточної вартості майнових прав на один квадратний метр загальної площі квартири 13150 грн., в т. ч. ПДВ 20 %, та може бути змінена в порядку, передбаченому Договором.
Згідно з п. 3.2 ст. 3 Договору співвідповідачі зобов'язуються здійснити перший платіж у розмірі 487470,50 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, що складає вартість майнових прав на 37,07 кв.м. загальної площі квартири, протягом 7 (семи) банківських днів після його підписання, у наступній пропорції: відповідач 1 та відповідач 2 солідарно здійснюють перший платіж.
На виконання умов Договору відповідачем 1 01.08.2017 року було здійснено перший платіж на користь позивача у розмірі 389976,40 грн., відповідачем 2 01.08.2017 року було здійснено платіж на користь позивача у розмірі 97494,10 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ІБК Обрій» № 661 від 13.08.2020 року (а.с. 48-49).
Пунктом 3.2.1. ст. 3 Договору визначено графік здійснення наступних платежів, які відповідачі зобов'язані сплатити на користь позивача. Додатковою угодою № 1 від 15.08.2017 року до Договору № 2.76-05Т43-31072017-МП від 31.07.2017 року платежі мали бути сплачені відповідачами на користь позивача у такі терміни: 30 жовтня 2017 року, 30 січня 2018 року, 30 квітня 2018 року, 31 липня 2018 року.
Як вбачається з довідки ТОВ «ІБК Обрій» № 661 від 13.08.2020 року про не сплату чергових платежів визначених в умовах Договору № 2.76-05Т43-31072017-МП від 31.07.2017 року, відповідачем 1 19.01.2018 року здійснено платіж на користь позивача у розмірі 51983,28 грн., інші чергові платежі співвідповідачами на користь позивача не сплачувалися (а.с. 102).
30 жовтня 2017 року черговий платіж, передбачений умовами Договору, співвідповідачами на користь позивача не сплатили.
Враховуючи порушення строків оплати за договором з боку співвідповідачів, позивачем на адресу останніх 24.04.2019 року направлені повідомлення про намір припинення (дострокове розірвання) Договору з 06.05.2019 року (а.с. 44-47).
Станом на 01.12.2019 року загальна сума нарахованих штрафних санкцій за договором становить 581444,76 грн., з яких: неустойка за дострокове припинення Договору з вини покупців - 91326,75 грн.; сума нарахованої пені за порушення строків платежу за період з 01.11.2017 року по 06.05.2019 року - 339320,78 грн., прострочена заборгованість з врахуванням індексу інфляції за період з 01.11.2017 року по 01.12.2019 року - 109390,99 грн., прострочена заборгованість з врахуванням трьох процентів річних за період з 01.11.2017 року по 01.12.2019 року - 41406,24 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання Договору.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання Договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення Договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною Договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні Договору.
У разі односторонньої відмови від Договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання Договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання Договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання Договору законної сили.
Згідно з п. 4.2. статті 4 Договору сторони можуть достроково припинити дію цього Договору за умови попереднього письмового повідомлення про таке іншої сторони за 10 (десять) календарних днів, при цьому договір вважається розірваним за згодою сторін після спливу строку, зазначеному у відповідному повідомленні. Підстави для дострокового розірвання Договору викладені в п. 4.2.1 статті 4 Договору: продавець може припинити дію цього Договору, якщо покупець більше ніж на 10 (десять) календарних днів підряд затримав виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим договором, окрім сплати.
Так, 30 жовтня 2017 року черговий платіж, передбачений умовами Договору, співвідповідачами на користь позивача, не сплачено.
Враховуючи порушення строків оплати за договором з боку співвідповідачів, позивачем на адресу останніх 24.04.2019 року направлені повідомлення про намір припинення (дострокове розірвання) Договору з 06.05.2019 року (а.с. 44-47).
Відповідно до п. 9.3 статті 9 Договору датою одержання будь-якого повідомлення, передбаченого цим договором, в залежності від того, котра з цих подій відбудеться раніше, є: - у випадку якщо упродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту коли відповідне поштове повідомлення потрапило на поштове відділення за адресою сторони-одержувача, вказаною у договорі, і ця сторона з будь-яких причин не отримала повідомлення, вважається, що ця сторона отримала повідомлення на 5 (п'ятий) календарний день знаходження повідомлення на поштовому відділенні за адресою сторони одержувача.
З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги положення Договору, суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання Договору купівлі- продажу майнових прав на квартиру № 2.76-05Т43-31072017-МП від 31 липня 2017, укладеного між позивачем та співвідповідачами.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем нарахована неустойка за дострокове припинення Договору з вини співвідповідачів у розмірі 91326,75 грн. у зв'язку із порушенням строків оплати вартості майнових прав за квартиру, здійснено нарахування пені за період з 01.11.2017 року по 06.05.2019 року в розмірі 339320,78 грн., прострочена заборгованість з врахуванням індексу інфляції за період з 01.11.2017 року по 01.12.2019 року - 109390,99 грн., а також нараховано 3% річних за період з 01.11.2017 року по 01.12.2019 року - 41406,24 грн.
Разом із тим, здійснивши самостійний перерахунок заявлених вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть солідарну відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.
Згідно ч .1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Договору, за порушення порядку розрахунків, передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення. При цьому, сторони домовилися, що до стягнення неустойки (штрафів, пені), збитків, відшкодування, компенсацій тощо встановлюється позовна давність у три роки (п. 6.5. ст. 6 Договору).
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України.
Позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.11.2017 року по 06.05.2019 рік, виходячи з суми боргу 66199 грн.
В свою чергу, судом встановлено, що 01.08.2017 року співвідповідачами на рахунок позивача на виконання умов Договору було здійснено перший платіж в повному обсязі в розмірі 487470,50 грн., що складає вартість майнових прав на 37,07 кв. м. загальної площі квартири. Наступні платежі мали бути сплачені співвідповідачами на користь позивача відповідно до графіку платежів згідно додаткової угоди № 1 від 15.08.2017 року у наступні терміни: 30 жовтня 2017 року, 30 січня 2018 року, 30 квітня 2018 року, 31 липня 2018 року.
30 жовтня 2017 року відповідно до графіку платежів відповідачі не сплатили вартість майнових прав на 8,10 кв. м. квартири, внаслідок чого за період з 31.10.2017 року до 30.01.2018 року у них виникла заборгованість у розмірі 106515 грн., виходячи з вартості майнових прав, встановленої п. 3.2.1 статті 3 Договору, на один квадратний метр загальної площі квартири 13150 грн. (8,10 х 13150 = 106515).
Так, судом здійснено перерахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу та встановлено, що розмір пені за період з 01.11.2017 року до 30.01.2018 року складає - 7488,15 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 1 19.01.2018 року здійснено черговий платіж на користь позивача у розмірі 51983,28 грн., інші чергові платежі співвідповідачами на користь позивача не сплачувалися. 30 січня 2018 року співвідповідачі зобов'язані були сплатити на користь позивача черговий платіж згідно графіку, передбаченого Договором, проте черговий платіж у повному обсязі не сплатили, заборгованість за попередній період не погасили, внаслідок чого за період з 31.01.2018 року до 30.04.2018 року у них виникла заборгованість у розмірі 161048 грн.
Так, судом здійснено перерахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу та встановлено, що розмір пені за період з 31.01.2018 року до 30.04.2018 року становить 13236,82 грн.
30 квітня 2018 року відповідачі черговий платіж не сплатили, заборгованість за попередній період не погасили, внаслідок чого за період з 01.05.2018 року до 31.07.2018 року виникла заборгованість у розмірі - 267431 грн. Судом здійснено перерахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу та встановлено, що розмір пені за період з 01.05.2018 року до 31.07.2018 року становить 23057,68 грн.
31 липня 2018 року відповідачі черговий платіж у не сплатили, заборгованість за попередній період не погасили, внаслідок чого за період з 01.08.2018 року до 06.05.2019 року виникла заборгованість у розмірі 373 815 грн. Судом здійснено перерахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу та встановлено, що розмір пені за період з 01.08.2018 року до 06.05.2019 року становить 102374,10 грн.
Отже, загальний розмір пені, яка підлягає стягненню солідарно зі співвідповідачів на користь позивача за період з 01.11.2017 року до 06.05.2019 року складає 146156,75 грн.
Відтак, суд доходить висновку, що у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення зі співвідповідачів пені в сумі 193164,03 грн. (339320,78 - 146156,75) слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача, за період з 01.11.2017 року до 01.12.2019 року складає 19003,77 грн.
Отже, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 22402,47 грн. (41406,24 - 19003,77) слід відмовити.
Крім того, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за період з 01.11.2017 року до 01.12.2019 року, розмір яких склав 45361,64 грн. Тому, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 64029,35 грн. (109390,99 - 45361,64) слід відмовити.
Також, позивач просить суд стягнути зі співвідповідачів неустойку у розмірі 91326,75 грн. з розрахунку 10% від вартості майнових прав на квартиру на підставі п. 5.1.9. статті 5 Договору, тобто, від 913267,50 грн.
Пунктом 5.1.9. статті 5 Договору передбачено, що у випадку якщо цей договір буде достроково припинений з ініціативи продавця з причин невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань (з вини покупця), передбачених договором, або при настанні обставин, викладених у п.п. 4.2.1 та п.п. 4.2.2 продавець має повернути покупцю кошти, отримані продавцем, на вказаний покупцем рахунок протягом 10 (десяти) банківських днів після відчуження (реалізації) майнових прав на квартиру іншому покупцю, та надходження від іншого покупця грошових коштів у необхідному обсязі на рахунок продавця, за вирахуванням нарахованої покупцю неустойки у розмірі 10% вартості майнових прав на квартиру.
З матеріалів справи вбачається, що договір розривається з ініціативи позивача з причин невиконання відповідачами умов Договору, а саме: нездійснення повної оплати вартості майнових прав на квартиру.
Відтак, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення зі співвідповідачів неустойки в розмірі 913267,50 грн. відповідно до п. 5.1.9. статті 5 Договору.
14.11.2019 року позивачем направлено на адреси відповідачів претензії про стягнення штрафних санкцій за Договором, де встановлено строк для добровільної сплати нарахованих штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання за Договором. Зазначені в претензії вимоги про сплату штрафних санкцій відповідачами не виконані.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги положення Договору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача про стягнення штрафних санкцій зі співвідповідачів солідарно у розмірі 301848,91 грн. (пеня за період з 01.11.2017 року до 06.05.2019 року 146156,75 грн. + 3% річних за період з 01.11.2017 року до 01.12.2019 року 19003,77 грн. + інфляційні втрати за період з 01.11.2017 року до 01.12.2019 року 45361,64 грн. + неустойка на підставі п. 5.1.9. статті 5 Договору 91326,75 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу майнових прав та його розірвання - задовольнити частково;
Розірвати договір купівлі - продажу майнових прав на квартиру № 2.76-05Т43-31072017-МП, укладений 31 липня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» 301848 (триста одна тисяча вісімсот сорок вісім) гривень 91 копійка;
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити;
Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» судовий збір у розмірі 6448 (шість тисяч чотириста сорок вісім) гривень 73 копійки;
Повне найменування сторін::
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Обрій» (адреса: вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 18, оф. 4/6, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39556547);
відповідач 1 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
відповідач 2 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК