Справа № 2-2553/10
Категорія
02 грудня 2021 року
Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Лещенко О.В.,
при секретарі - Мужецькому В.О.,
з участю представника заявника - адвоката Павлова І.Г.,
представника заінтересованої особи - Шевчука О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката Павлова Ігоря Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, з участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»,-
11.11.2021 року адвокат Павлов І.Г. звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, в якій просив поновити строк для звернення до суду із даною скаргою; визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні №63267193, пов'язані із примусовою реалізацією квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №63267193 від 16.09.2021 року з метою визначення вартості описаного майна - квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним висновок від 18.10.2021 року про вартість вищевказаного нерухомого майна, що був виконаний суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» у виконавчому провадженні №63267193 та визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо визначення ринкової вартості вищевказаної квартири.
Ухвалою від 15.11.2021 року скарга була залишена без руху.
На виконання вищевказаної ухвали суду 22.11.2021 року представником заявника було подано нову редакцію скарги з додатками.
Ухвалою від 22.11.2021 року у даній скарзі було відкрите провадження та призначене судове засідання.
В обґрунтування внесеної скарги адвокат Павлов І.Г. посилається на те, що 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 випадково знайшла в поштовій скриньці конверт із оскаржуваним висновком про вартість вищевказаного нерухомого майна. Вказує, що ні державний виконавець, ні суб'єкт оціночної діяльності не звертались до ОСОБА_1 з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта - квартири АДРЕСА_1 для його об'єктивної оцінки та не здійснили повного огляду нерухомого майна. Посилається на те, що при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження виконавцем було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, що є підставою для визнання такої оцінки недійсною.
В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримав, надав пояснення, аналогічні до викладених у такій та просив скаргу задоволити.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. в судове засідання не з'явився, 01.12.2021 року подав до суду пояснення по суті скарги, в якому вказує, що вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою, оскільки ним в межах виконавчого провадження були здійснені всі залежні від нього дії щодо виявлення грошових коштів або рухомого майна, належного боржнику, з метою звернення стягнення на таке майно. Проте, у зв'язку із відсутністю у боржника на відкритих рахунках у банківських установах грошових коштів, а також у зв'язку із відсутністю у боржника рухомого майна, приватним виконавцем було вчинено дії щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме на вищевказану квартиру для виконання виконавчого листа та повного задоволення вимог стягувача. Також вказує, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Покликається на те, що він, як приватний виконавець, лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і у своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна. Просить суд в задоволенні скарги відмовити.
Представник заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» Шевчук О.Ю. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив. 30.11.2021 року подав до суду письмові заперечення, в яких вказує, що вважає дії приватного виконавця законними. Вказує, що мотивація скарги зводиться до неправильної методики проведення оцінки нерухомого майна суб'єктом оцінювання, що не може бути підставою для скасування самої постанови приватного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні до викладених у письмових запереченнях та просив у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали скарги, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Тетявського А.М. перебуває виконавче провадження №63267193 з примусового виконання виконавчого листа №2-2553/10, виданого 25.01.2013 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором №463-оф/07 від 19.12.2007 року в сумі 155009,18 доларів США та 55137,44 грн. на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк».
09.10.2020 року, керуючись ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
09.10.2020 року, у відповідності до вимог ст.3, ч.3 ст.40, ст.45 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.
09.10.2020 року у відповідності до вимог ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», та відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції з організації примусового виконання рішень,затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, приватним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
09.10.2020 року, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.
09.10.2020 року, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на все майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.
В ході вчинення виконавчих дій, приватним виконавцем було встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано квартиру АДРЕСА_1 , що передана стягувачеві в іпотеку.
21.10.2020 року, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та арештовано вищевказану квартиру.
16.09.2021 року, керуючись ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
29.10.2021 року, приватним виконавцем було сформовано та подано до Державного підприємства «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна, а саме вищевказаної квартири.
Згідно Висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ПРИВАТНА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» майно було оцінене на суму 2499990,00 грн.
Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно п. «а» ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Суд приймає покликання сторони скаржника на те, що вказаний висновок був направлений йому звичайним поштовим листом та одержаний ОСОБА_1 01.11.2021 року, оскільки таке підтверджується долученим до матеріалів справи копією поштового конверта, а тому приходить до висновку про необхідність поновлення строку для звернення до суду із скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М.
Відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
Згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Згідно ч.1 ст.11 вищевказаного Закону, договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»,затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 року №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 29.10.2004 року №1442 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Згідно положення п.50 Національного стандарту №1, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється , зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка .
Відповідно до п.51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно п.п.15,16 Національного стандарту №1, методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до п.52 Національного стандарту №1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Згідно п.54 Національного стандарту №1, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до п.56 Національного стандарту №1, Звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Таким чином, системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з суб'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Відповідно до п.15 Національного стандарту №1, методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Однак, в судовому засіданні встановлено та не спростовано суб'єктом оскарження, що ні приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М., ні представник суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «ПРИВАТНА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» не звертались до ОСОБА_1 з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта оцінювання - квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд не приймає до уваги покликання приватного виконавця та представника заінтересованої особи про те, що Висновок суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, як належні та допустимі, оскільки на підставівизначеної вартості майна проводиться реалізація описаного та арештованого нерухомого майна та, відповідно, виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що експертна оцінка нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, ні зовнішнього, ні внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. у виконавчому провадженні №63267193, пов'язані із примусовою реалізацією квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №63267193 від 16.09.2021 року з метою визначення вартості описаного майна - квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним висновок від 18.10.2021 року про вартість вищевказаного нерухомого майна, що був виконаний суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» у виконавчому провадженні №63267193 та визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. щодо визначення ринкової вартості вищевказаної квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 81, 95, 447-453 ЦПК України, ст.ст.1,3,56,57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 9, 11, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні», Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 року №1440, Національним стандартом №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 29.10.2004 року №1442, суд, -
Поновити строк для звернення до суду із скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича.
Скаргу адвоката Павлова Ігоря Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, з участю заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - задоволити.
Визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича у виконавчому провадженні №63267193, пов'язані із примусовою реалізацією квартири АДРЕСА_1 .
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №63267193 від 16.09.2021 року з метою визначення вартості описаного майна - квартири АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним висновок від 18.10.2021 року про вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що був виконаний суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТОВ «Приватна експертна служба» у виконавчому провадженні №63267193.
Визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича щодо визначення ринкової вартості майна - квартири АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне найменування сторін та інших учасників процесу:
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 13.10.1998 року, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.16-22, код ЄДРПОУ 23697280.
Повний текст ухвали складено 03 грудня 2021 року.
Суддя Лещенко О.В.