Справа №:755/20845/21
Провадження №: 2/755/9541/21
про передачу справи за підсудністю
"22" грудня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини першої статті8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно із частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачі є співвласниками квартири аз адресою:
АДРЕСА_1 , таку ж адресу зазначає адресою реєстрації відповідачів. Вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги також пред'явлено за вказаною адресою.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця проживання відповідача.
Згідно із відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вибув з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться в межах Дарницького району міста Києва.
Згідно із частиною дев'ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідачів є:
АДРЕСА_2 , тому поданий цивільний позов підпадає під юрисдикцію Дарницького районного суду міста Києва.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 , який помер, також був зареєстрований в межах Дарницького району міста Києва, вирішення питання про відкриття або про відмову у відкритті провадження у даній справі не належить до юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378ЦПК України).
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада
1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розгядати конкретну справу.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене вище, з урахуванням вимог частини першої статті 27 ЦПК України, даний позов не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва та підлягає направленню за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-А).
Керуючись статтями 27, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва
(02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 5-А).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова