Справа № 539/4079/21
Провадження № 1-кп/539/293/2021
22 грудня 2021 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, не одружений, утриманців не має, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
02.09.2021 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_6 перебував поруч із кафе «Пиваріум», що за адресою: вул. Драгоманова, 33 в м. Лубни, Полтавської області, де у нього виник конфлікт з ОСОБА_4 якому, в ході конфлікту, він вирішив нанести тілесні ушкодження.
В подальшому, у вказаному місці та у зазначений час, ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс останньому чотири удари кулаками обох рук у ділянку обличчя та один удар лівою ногою у ділянку нижньої щелепи зправа.
Вказаними діями ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 298 від 13.09.2021, тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в області кута справа, синця в області кута нижньої щелепи справа, гематоми навколо лівого ока, садна в області спинки носу зліва, синця з садном в області лобу зліва, крововиливу з забитою ранкою на слизовій оболонці нижньої губи зліва, крововиливу з забитою ранкою на межі слизової та червоній каймами верхньої губи по середині, що по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 02.09.2021 року йому зателефонувала його матір і попросила зустріти її з кафе. Підійшови до кафе «Пиваріум», він побачив матір з подругою за столиком, який був на вулиці. В цей час із приміщення кафе вийшов потерпілий, з яким він був незнайомий, і, який, як йому здалося, словесно образив його матір. Він не стримався і почав наносити потерпілому удари, а саме близько 4-5 ударів в ділянку голови, в тому числі і удар ногою. Він вибачався перед потерпілим і пропонував відшкодувати йому шкоду, але сума яку зажадав потерпілий є занадто великою для нього і потерпілий відмовився отримувати цю суму частинами. Цивільний позов визнав частково в розмірі 7000 гривень.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 02.09.2021 близько о 21 год. 00 хв. знаходився в м.Лубнах по вул. Драгоманова, 33 в кафе «Пиваріум». Коли він виходив з кафе, потерпілий безпричинно накинувся на нього і почав наносити тілесні ушкодження.
Виходячи з того, що обвинувачений винуватим себе визнав у повному обсязі за інкримінованим злочином, дав суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, суд, переконавшись у правильному розумінні учасниками процесу змісту обставин справи та наслідків недослідження всіх доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає достатнім обмежитися допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд констатує, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повною мірою, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинуваченим вчинено злочин, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Наведені факти, на переконання суду, дають підстави для призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді обмеження волі.
Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи тяжкість скоєного злочину, який вчинено вперше, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшувальну обставину, його прагнення до виправлення та готовність змінювати спосіб життя, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заподіяння потерпілому ОСОБА_4 неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оцінюючи у сукупності пояснення потерпілого ОСОБА_4 , надані ним під час судового розгляду, та доводи, викладені ним у якості обґрунтування своїх вимог у мотивувальній частині цивільного позову, а також пояснення обвинуваченого і фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в результаті скоєного злочину потерпілий дійсно зазнав моральних, душевних страждань та потребує часу на відновлення свого психоемоційного стану.
Водночас заявлена цивільним позивачем сума відшкодування моральної шкоди є завищеною та не відповідає реальному обсягу страждань та незручностей, тож, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про достатність відшкодування моральної шкоди на суму 15000 грн.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом ОСОБА_5 , надано квитанцію № 22 від 18.11.2021 р., згідно якої ОСОБА_4 було сплачено 5000 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_6 на його користь пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 2500 грн.
Позивачем в резолютивній частині позову ставиться питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_6 .
Суд вважає за необхідне відмовити у накладенні арешту, оскільки позивачем не конкретизоване на яке саме майно слід накласти арешт, а тому відсутня можливість встановити співмірність такого заходу забезпечення заявленим вимогам.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 128, 349,370,373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1