09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 180/431/20
провадження № 61-7695св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод», Головне управління Державної служби України з питань праці
у Дніпропетровській області,
треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,
особа, що подала касаційну скаргу- ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року у складі судді Хомченко С. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (далі -
ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод»), Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) про визнання незаконним наказу про оголошення догани, визнання частково недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві.
Посилався на те, що обіймає посаду начальника ливарного цеху
ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», у якому 25 вересня 2019 року стався нещасний випадок, внаслідок якого загинув майстер ділянки ливарного цеху ОСОБА_3 .
Відповідно до висновків комісії, викладених у пункті 8 акта форми Н-1/П
від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року, крім вини загиблої особи, була визначена вина начальника ливарного цеху
ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_1 , який нібито також «допустив порушення вимоги законодавства з охорони та гігієни праці або інше», а саме порушив вимоги «Посадової інструкції начальника ливарного цеху», затвердженої наказом голови правління ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 16 червня 2016 року, порушив вимоги НПАОП 28.5-1.02-07 «Правила охорони праці при термічній обробці металів» та порушено вимоги «Технологічної інструкції СТП 73.06-2015 вибивки, очистки та обрубки лиття» (пункт 3.3), затвердженої наказом голови правління ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 10 вересня 2015 року.
Наказом від 26 грудня 2019 року № 65 йому як начальнику ливарного цеху
на підставі пункту 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року оголошено догану.
Вважає висновки комісії спеціального розслідування нещасного випадку щодо його вини помилковими, оскільки його вини в порушенні законодавства
з охорони та гігієни праці, що призвело до нещасного випадку зі смертельним наслідком, не було встановлено; в акті не зазначено конкретно, в чому саме полягає зв'язок між його діями або бездіяльністю як начальника ливарного цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» з настанням нещасного випадку
зі смертельними наслідками та які конкретно вимоги законодавства або посадові обов'язки він порушив під час отримання смертельних травм постраждалим ОСОБА_3 , а акті не вказано, що саме не зробив, але повинен і міг зробити він як начальник цеху відповідно до перелічених інструкцій, щоб запобігти і унеможливити нещасний випадок зі смертельними наслідками, тобто факт його вини ґрунтується на домислах і припущеннях.
Крім того, спеціальна комісія проігнорувала недотримання та грубе порушення самим потерпілим вимог техніки безпеки; взагалі не з'ясовувала обсяг роботи начальника ливарного, цеху, в тому числі в день настання нещасного випадку
(25 вересня 2019 року), вчинені ним дії та вжиті заходи для організації роботи всього цеху, площу цеху та його місцезнаходження під час проведення робіт, внаслідок яких ОСОБА_3 отримав несумісні з життям травми.
Обставини загибелі майстра ділянки ливарного цеху ОСОБА_3 свідчать про вчинення особисто ним цілої низки значних, недопустимих порушень, що саме
і призвели до нещасного випадку.
З огляду на викладене, просив суд визнати частково недійсним та скасувати акт форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2019 року об 11 год. 10 хв.
на ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», складений комісією, утвореною наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
від 26 вересня 2019 року № 392-Р, затверджений 09 грудня 2019 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держпраці
у Дніпропетровській області (частину другу пункту 8) щодо визначення вини начальника ливарного цеху ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_1 у порушенні вимог «Посадової інструкції начальника ливарного цеху», вимог НПАОП 28.5-1.02-07 «Правила охорони праці при термічній обробці металів» та вимог «Технологічної інструкції СТП 73.06-2015 вибивки, очистки
та обрубки листва».
Також просив визнати незаконним та скасувати наказ від 26 грудня 2019 року
№ 65 про оголошення йому як начальнику ливарного цеху догани згідно
з пунктом 8 акта форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 08 квітня 2021 року, позов задоволено.
Визнано частково недійсним та скасовано частину другу пункту 8 акта форми
Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2019 року об 11 год. 10 хв. на ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», складеного комісією, утвореною наказом ГУ Держпраці
у Дніпропетровській області від 26 вересня 2019 року № 392-Р, затвердженого
09 грудня 2019 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, про визнання начальника ливарного цеху
ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_1 винним у порушенні вимог «Посадової інструкції начальника ливарного цеху», затвердженої наказом голови правління ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 16 червня 2016 року, вимог НПАОП 28.5-1.02-07 «Правила охорони праці при термічній обробці металів» та вимог «Технологічної інструкції СТП 73.06-2015 вибивки, очистки та обрубки листва», затвердженої наказом голови правління
ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 10 вересня 2015 року.
В іншій частині акт форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку залишено без змін.
Скасовано наказ ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 26 грудня
2019 року № 65 «Про оголошення догани начальнику ливарного цеху
ОСОБА_1 ».
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався
25 вересня 2019 року на ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод»,
не доведено вини ОСОБА_1 у вигляді безпосередньо його неправомірних дій або бездіяльності, а також не доведено порушення ним посадових інструкцій або правил охорони праці, проте доведено, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про те, що потерпілий ОСОБА_3 самостійно прийняв помилкове рішення, яке у поєднанні з порушенням ним норм охорони праці, що призвело
до настання нещасного випадку.
Суд дійшов висновку про відсутність порушення з боку ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків та правил охорони праці, адже установив,
що ОСОБА_1 діяв відповідно до обов'язків, закріплених у його посадовій інструкції, своєчасно та періодично проводив інструктажі з техніки безпеки
та охорони праці, при цьому нещасний випадок стався через те, що ОСОБА_3 порушивши свою посадову інструкцію, не повідомив ОСОБА_1 про свої дії.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову
в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи своє право на касаційне оскарження вказаних судових рішень, ОСОБА_2 посилається на те, що цими рішеннями її позбавлено можливості звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 та роботодавця про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її батька ОСОБА_3
в результаті нещасного випадку на виробництві.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує, що ОСОБА_1 не мав права
на подання позову про визнання частково незаконним акта про нещасний випадок на виробництві, оскільки перелік осіб, які мають право на оскарження рішення спеціальної комісії з розслідування нещасного випаду на виробництві, відповідно до якого такими особами є роботодавець, потерплі або члени його сім'ї або інші уповноважені особи, є вичерпним.
Також вважає, що ОСОБА_1 порушив порядок оскарження акта спеціального розслідування, оскільки спочатку повинен був звернутись
до роботодавця та управління Держпраці для вирішення питання про проведення повторного розслідування.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2
не є особою, наділеною правом на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки предметом спору є оскарження наказу про оголошення йому догани, тобто є трудовим спором, і не стосується прав та обов'язків ОСОБА_2 .
Щодо права ОСОБА_2 на оскарження судових рішень в частині визнання незаконним і скасування частини другої пункту 8 акт форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, зазначає,
що посилання на виникнення у особи, яка подає касаційну скаргу, права
на відшкодування моральної шкоди не дає їй автоматично права на оскарження прийнятих у цій справі судових рішень.
Аналогічні доводи містить відзив на касаційну скаргу, поданий
ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод». Крім того, ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» повідомляє, що постановою старшого слідчого
СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області від 30 липня 2021 року кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_3 закрите через відсутність складу злочину, а допущені ОСОБА_1 порушення мають загальний, опосередкований характер і не знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням нещасного випадку із ОСОБА_3 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Марганецького міського суду Дніпропетровської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 обіймає посаду начальника ливарного цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод».
25 вересня 2019 року у ливарному цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» стався нещасний випадок, внаслідок якого загинув майстер ділянки ливарного цеху ОСОБА_3 .
Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
від 25 вересня 2019 року № 392-Р призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку.
Комісією складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, затверджений 09 грудня 2019 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, в якому зазначено про те, що 25 вересня 2019 року у ливарному цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» стався нещасний випадок, зі смертельним наслідком з майстром термообрубної дільниці ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод»
ОСОБА_3 .
Нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, він підлягає обліку на ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та складається акт
за формою Н-1/П.
В акті Форми Н-1/П вказано, що ОСОБА_3 , майстер термообрубної дільниці ливарного цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод», порушив Інструкцію з охорони праці № 71 для майстра дільниці обрубки та термообробки литва, затверджену наказом генерального директора ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 08 лютого 2018 року, а саме пункти 3.6 та 3.9, а також пункти 3.1 та 3.3. «Технологічної інструкції СТП 73.06 - 2015 вибивки, очистки
та обрубки литва», затвердженої наказом голови правління ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 10 вересня 2015 року; вимоги pозділу V пункт 6 НПАОП 28.5-1.02-07 «Правила охорони праці при термічній обробці металів»,
а саме: «На термічну обробку деталі повинні подаватися чистими, без слідів забруднень і змащення».
В акті також вказано, що начальник ливарного цеху ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_1 порушив вимоги Посадової інструкції начальника ливарного цexу, затвердженої наказом голови правління
ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 16 червня 2016 року, в частині забезпечення технічно правильної організації експлуатації устаткування цеху
і координації роботи майстра цеху; вимоги pозділу V пункт 6 НПАОП 28.5-1.02-07 «Правила охорони праці при термічній обробці металів» та пункту 3.3. «Технологічної інструкції СПТ 73.06 - 2015 вибивки, очистки та збрубки литва», затвердженої наказом голови правління ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» від 10 вересня 2015 року.
Наказом від 26 грудня 2019 року № 65 ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» начальнику ливарного цеху ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 акта Форми Н-1/П від 05 грудня 2019 року, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 09 грудня 2019 року, ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до пункту 3.3, згідно з технічним висновком «стосовно необхідності використання дробометної установки для очистки від приставших формувальних матеріалів…» наданим проректором з наукової роботи Національної металургійної академії України професором Пройдак Ю. С., дробеметне очищення застосовується саме після термообробки металевих виливок, а піддон як технологічна оснастка, взагалі не проходить і не повинен проходити дробеметне очищення.
Крім того, згідно з посадовою інструкцією майстра відділу обрубки
та термообробки лиття ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» майстер повинен забезпечувати виконання робіт зі своєчасної і якісної підготовки виробництва, повної загрузки і безперебійної роботи обладнання; здійснювати контроль дотримання технологічних процесів, виявлять порушення технологічної дисципліни та усувати такі порушення; забезпечувати виконання підлеглими працівниками норм виробітку, правильне використання виробничих площ, обладнання, оснащення та інструментів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_2 підлягає закриттю з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства
є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено,
що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на касаційне оскарження судового рішення, є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.
Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі
від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19), не знайшовши підстав для відступлення від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 13 березня 2017 року № 6-1783цс16
та від 06 вересня 2017 року № 6-1099цс17.
Звертаючись з касаційною скаргою, ОСОБА_2 вважала, що оскаржувані судові рішення впливають на її право на звернення до суду з позовом
до ОСОБА_1 , ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди, завданої їй як доньці смертю ОСОБА_3 в результаті нещасного випадку на виробництві.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості таких доводів, Верховний Суд звертає увагу, що оскаржуваним незалученою до участі у справі особою судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо її прав (інтересів, обов'язків), тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов'язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не повинен братися до уваги.
Встановлено, що оскаржуваними судовими рішенням безпосередньо питання щодо прав (інтересів, обов'язків) ОСОБА_2 не вирішувалось,
в мотивувальній або резолютивній частинах рішення немає висновків про
її права та обов'язки
Посилання ОСОБА_2 на те, що визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани ОСОБА_1 впливає на її право на звернення до суду
з позовом про відшкодування моральної шкоди, не може бути підставою для висновку про те, що оскаржуване рішення впливає на її права та обов'язки, оскільки обов'язок відшкодувати моральну шкоду не є безумовним правом, яке можна було б визначити як «право очікування» та складовою частиною речового права, що обов'язково виникне у майбутньому. Прагнення отримати відшкодування моральної шкоди не можна визнати конкретним матеріальним благом, що обов'язково повинно бути самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
З огляду на викладене, у цій справі немає підстав стверджувати,
що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання про права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_2 , якими вона вважає позбавлення її права на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, оскільки саме лише твердження про порушення права, свободи або законного інтересу
не надає їй права на оскарження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси
та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Ураховуючи, наведене, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю.
Керуючись статтями 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області
від 20 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод», Головного управління Державної служби України з питань праці
у Дніпропетровській області, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання незаконним наказу про оголошення догани, визнання частково недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві закрити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає чинності з моменту її підписання,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська