22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9459/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І . В. і Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - Страхова компанія)
на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021
зі справи № 910/9459/21
за позовом приватного підприємства «Транс Логістик» (далі - Підприємство)
до Страхової компанії
про стягнення 75 971,12 грн.,
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, позов задоволено.
26.11.2021 (згідно з відміткою «Укрпошта Експрес») Страхова компанія звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Страхової компанії, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом позову, з яким Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 75 971,12 грн., а отже, ціна позову у справі № 910/9459/21 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною відповідно до положень статей 12, 247 ГПК України.
Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що хоча справа є і малозначною, однак, на його думку, вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для Страхової компанії. Так, скаржник зазначає, що: в судах першої та апеляційної інстанцій розглядається близько 20 подібних справ за позовом Підприємства до Страхової компанії про стягнення сум страхового відшкодування, які є абсолютно аналогічними за правовою природою і випливають із одного укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту; висновок Верховного Суду із питання застосування відповідних норм права (статті 9 Закону України «Про страхування») наразі відсутній; справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки формування єдиного підходу до питання щодо тлумачення статті статті 9 Закону України «Про страхування» в контексті «можливості визначення страхової суми без огляду майна» матиме визначальний вплив на відносини між іншими страховими компаніями і їх клієнтами та ринок страхування в цілому; рішення Верховного Суду у цій справі вплине на розгляд інших справ та у разі задоволення касаційної скарги може запобігти безпідставному стягненню з відповідача значної суми на користь позивача в інших справах.
Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваного судового рішення у цій справі не дають підстав для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому необхідно зазначити, що Верховний Суд вже викладав висновок в подібних справах за позовом Підприємства до Страхової компанії щодо стягнення сум страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, зокрема, у постановах: від 30.11.2021 зі справи № 910/4224/21, від 06.12.2021 зі справ № 910/4321/21 та № 910/4550/21, від 07.12.2021 зі справи № 910/4337/21, від 10.12.2021 зі справи № 910/4296/21 та від 17.12.2021 зі справи № 910/5726/21. За оцінкою Суду, касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про виняткове значення саме цієї конкретної справи про стягнення суми страхового відшкодування за договором і вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Страхової компанії на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 зі справи № 910/9459/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 зі справи № 910/9459/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко