21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4204/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПАТ "УПСК")
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021
за позовом приватного підприємства "Транс Логістик" (далі - ПП "Транс Логістик")
до ПАТ "УПСК"
про стягнення 194 675,56 грн.,
26.11.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ПАТ "УПСК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2021 у справі №910/4204/21 залишити в силі. Також скаржник просить зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/4204/21.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у даній справі є стягнення 194 675,56 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/4204/21 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що як на підстави для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а", "в" частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та те, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки в судах першої та апеляційної інстанцій розглядається близько двадцяти аналогічних справ про стягнення сум страхового відшкодування, які є абсолютно аналогічними за правовою природою і випливають з одного укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 № 078999/920/190001043, а також відсутня однакова правозастосовча практика щодо застосування одних і тих же норм законодавства під час розгляду аналогічних справ однією тією ж судовою інстанцією, що створює правову невизначеність та відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Скаржник зазначив, що формування судової практики, з якою він не погоджується, змусить учасників страхового ринку вжити невідкладних заходів, спрямованих на запобігання збитків від недобросовісної поведінки контрагентів. Страхові компанії будуть змушені внести зміни до всіх чинних договорів страхування майна та Правил страхування, які передбачають можливість укладення договорів страхування без огляду застрахованого майна, або провести відповідні огляди.
09.12.2021 ПП "Транс Логістик" подало заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "УПСК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/4204/21, в якому просить суд відмовити ПАТ "УПСК" у відкритті касаційного провадження, оскільки справа є малозначною і наявний висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у аналогічних правовідносинах, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4224/21, від 10.12.2021 у справі 910/4296/21, від 06.12.2021 у справі №910/4321/21, від 06.12.2021 у справі №910/4550/21.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваного судового рішення у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Крім того, Верховний Суд зазначає, що питання права, досліджені судом апеляційної інстанції та викладені в оскаржуваній постанові, відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4224/21, справи є абсолютно аналогічними за правовою природою і випливають з одного укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 № 078999/920/190001043.
При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "УПСК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/4204/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "УПСК" клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/4204/21 не розглядається.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 910/4204/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов