Справа № 468/1295/21-ц
2/468/584/21
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
22.12.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участі секретаря судового засідання - Рижньової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/1295/21-ц за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 25.02.2021 року був укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 15000 грн. з умовою - сплати процентів за користування кредитом. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови договору та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на 09.09.2021 року становить 18116,09 грн., із яких: 15000 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 3028,78 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 60,41 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 19,52 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів, 7,38 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.
Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, про час слухання справи неодноразово повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулись поштові відправлення з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем свого проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з'явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали (розрахунок заборгованості; виписку по рахунку; копію договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб; копію електронної заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії від 25.02.2021 року; копію висновку-рішення погодження надання (встановлення) кредиту від 25.02.2021 року; копію заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 10.03.2021 року; копію паспорта відповідача; копію картки платника податків відповідача; копію відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що між АТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 25.02.2021 року був укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 15000 грн. Договір був укладений шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором електронної заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії від 25.02.2021 року, підписання сторонами заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 10.03.2021 року. Вказані заяви не містили відомостей про розмір процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Заборгованість відповідача згідно з розрахунками позивача станом на 09.09.2021 року становить 18116,09 грн., із яких: 15000 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 3028,78 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 60,41 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 19,52 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів, 7,38 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в сумі 3028,78 грн., то суд вважає, що вимоги про стягнення вказаної суми є безпідставними у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). За ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
При цьому, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17 оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. В разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі). Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Як слідує з наданої копії договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копії паспорту споживчого кредиту, копії таблиці обчислення загальної вартості кредиту, копії висновку-рішення погодження надання (встановлення) кредиту від 25.02.2021 року, вони не містять власноручного підпису відповідача або його електронного цифрового підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви від 25.02.2021 року.
З урахуванням вказаного, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, натомість підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором електронна заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії від 25.02.2021 року та підписана сторонами заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 10.03.2021 року не містять посилання на конкретні розміри процентної ставки, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача заборгованості за процентами в сумі 3028,78 грн.
Як наслідок цього, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача і нарахованих на проценти трьох процентів річних в сумі 19,52 грн. та втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів в сумі 7,38 грн.
З урахуванням вказаного вище позивач має право на повернення фактично отриманих відповідачем за кредитним договором грошових коштів та трьох процентів річних від вказаної суми.
При цьому позивач вказує про наявність непогашеної заборгованості відповідача за тілом кредиту станом на 09.09.2021 року в розмірі 15000 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в сумі 60,41 грн.
У зв'язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідача на користь позивача в межах заявлених позовних вимог слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 25.02.2021 року станом на 09.09.2021 року в сумі 15060,41 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 60,41 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу.
Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 83 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1884,10 грн (2270 грн. х 83 %).
На підставі ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити - частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25.02.2021 року 15060 (п'ятнадцять тисяч шістдесят) гривень 41 копійку.
В задоволенні позовних вимог про стягнення процентів і нарахованих на них трьох процентів річних та втрат від інфляції - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 1884 (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) гривні 10 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, 12-Г м. Київ, ідентифікаційний код 00032129);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складене 22.12.2021 року.
суддя: