Справа № 467/997/21
2/467/336/21
22.12.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Кірімової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шарати Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
Адвокат Цуркан М.І. звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Свої вимоги мотивує тим, що 29.10.1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № 1787 частини (26/100) житлового будинку АДРЕСА_1 .
До моменту укладення договору сторони здійснили всі необхідні дії щодо його виконання, а саме ОСОБА_3 сплачено кошти за купівлю частини будинку, відповідач в свою чергу передала ОСОБА_3 всі документи на частину житлового будинку, ключі від будинку та звільнила будинок. З того часу ОСОБА_3 з родиною користувалась придбаним будинком. Жодних претензій після укладення договору сторони один до одного не мали.
Право власності на частину (26/100) житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 зареєстроване Первомайським міжміським БТІ в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 175 від 29.01.1998 року за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1787 від 29.10.1997 року.
Відповідно до довідки Арбузинського КП БТІ № 150 від 01.10.2021 року, згідно паперових носіїв, станом на 01.01.2013 року право власності на частину (26/100) житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.11.2008 року.
Позивач ОСОБА_1 є рідним сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
25.05.2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно, а саме на частину (26/100) житлового будинку АДРЕСА_1 .
Нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв'язку із тим, що договір № 1787 від 29.10.1997 року не відповіда вимогам ст. 227 ЦК Української РСР.
На даний час позивач позбавлений можливості оформити договір в нотаріальному порядку за відсутності відповідача. Посилаючись на ці обставини, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.
Від представника позивача до судового засідання надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості та пропорційності, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судом встановлено, що 29 жовтня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частини (26/100) будинку АДРЕСА_1 . Вказаний договір 29.10.1997 року зареєстровано Первомайською філією Південної товарної біржі Миколаївської області за № 1787 (а.с. 6-8).
На момент укладення угоди купівлі-продажу, сторони були членами біржі, що вказано в самому договорі. Зазначена біржова операція являла собою угоду купівлі-продажу нерухомого майна, допущену до обороту на товарній біржі.
У відповідності до реєстраційного напису на вказаному договорі купівлі-продажу право власності на частину (26/100) житлового будинку 29.01.1998 року зареєстроване Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 1 стор. 88 за реєстровим № 175 (а.с. 8).
Відповідно до довідки Арбузинського КП БТІ № 150 від 01.10.2021 року, згідно паперових носіїв, право власності на житловий будинок, кий розташований за адресою АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 року зареєстроване Первомайським МБІ за ОСОБА_3 у вигляді 26/100 частки в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 175 на підставі договору купівлі-продажу № 1787 від 29.10.1997 року (а.с. 14).
У відповідності до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14.11.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).
Згідно копії свідоцтва по народження серії НОМЕР_2 (а.с. 16) матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .
Відповідно до постанови державного нотаріуса Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 25.05.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про пров на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу був нотаріально посвідченим.
Як встановлено судом, між сторонами була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося її виконання. Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу ніким не спростовані та свідчать про те, що ОСОБА_3 була добросовісним набувачам нерухомого майна.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК, правовий статус майна, а також права та обов'язки суб'єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.
Положеннями ст. 42 ЦК УРСР 1963 року, який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).
Згідно з вимогами ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу житлового будинку, повинен бути укладений у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.
Невиконання цих вимог, тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК України 1963 року.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною.
Відповідно до частини 1 Закону України від 10.12.1991 року № 1956-Х11 "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину), товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Згідно ст. 15 Закону України "Про товарні біржі", біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарні біржі").
Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарні біржі", дозволяло укладати угоди купівлі продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржового контракту.
Оскільки на даний покупець ОСОБА_3 померла, нотаріально посвідчити договір у встановленому законом порядку у позивача відсутня можливість.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 258,259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 29 жовтня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який зареєстрований Первомайською філією Південної товарної біржі Миколаївської області за № 1787, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила частину (26/100) житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 ( дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова