Справа № 127/32376/21
Провадження № 2/127/5362/21
22 грудня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності,-
До суду надійшла вище вказана позовна заява.
Дана позовна заява 09.12.2021 була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків строком не більше п'яти днів з моменту отримання копії ухвали, з наступних підстав.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визначити частки у спільній сумісній власності у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 19/1000 часток кожному.
Проте позовна заява не містить правового обгрунтування (посилання на конкретні норми права) з чого позивач виходив щодо визначення часток у спільній сумісній власності в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 19/1000 часток кожному.
Крім того, позовна заява не містить посилання на докази, що у позивача наявні обгрунтовані перешкоди у визначенні часток співвласників в праві спільної сумісної власності на квартиру в позасудовому порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Разом з тим, позовна заява не містить зазначення ціни позову попри те, що позов підлягає грошовій оцінці.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358 .
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка обєктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності».
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Позивач заявив позовні вимоги стосовно нерухомого майна, яке має відповідну вартість, однак не надав належних доказів про вартість майна на яке він претендує, а саме матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку спірної квартири, яким би підтверджувалась ціна позову.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що на позивач знаходиться в скрутному матеріальному становищі, оскільки в нього за період з січня 2021 по червень 2021 відсутні доходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, позивачем не зазначено доказів щодо річного доходу позивача,не надано доказів щодо відсутності коштів на банківських рахунках (довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків чи їх відсутність; довідки з банку тощо), доказів щодо відсутності у нього нерухомого майна, цінного рухомого майна, в тому числі транспортних засобів, тощо.
Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 29 Постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим встановлено, що матеріали заяви позивача про звільнення від сплати судового збору не містять обгрунтованих доказів про скрутний майновий стан позивача.
Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За викладених обставин, суд вважає, що посилання позивача на відсутність коштів не може слугувати доказом, який об'єктивно відображає його майновий стан, а тому в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01.01.2021 року становить 2270 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, визначено позивачу ОСОБА_1 сплатити судовий збір в розмірі 3500 грн. за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA318999980313181206000002856, код класифікації доходів бюджету: 22030101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду оригінал платіжного документу.
Крім того, як вбачається з наданої суду копії свідоцтва про право власності на житло від 27.06.1996, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , однак відповідачами по справі зазначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позовна заява не містить посилання на докази, що спірна квартира не перебуває під арештом або забороною, тощо станом на день звернення до суду.
Позивачем не зазначено доказів щодо кола осіб, які зареєстровані та проживають у спірній квартирі станом на день звернення до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Представником позивача ОСОБА_6 ухвалу про залишення позовної заяви без руху було отримано 13.12.2021, однак вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк та станом на 22.12.2021 не усунуті, тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: