22 грудня 2021 року Справа № 926/5191/21
Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши заяву
стягувача Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад»
до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 6753,40 грн,
Міське комунальне підприємство «Газкомплектприлад» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором № 228 від 01 квітня 2017 року та додаткової угоди до вказаного договору від 01 лютого 2018 року в розмірі 6753,40 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року, заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Тинку О.С.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Однак, як вбачається з поданої заяви про видачу судового наказу, заявником не зазначено в останній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, заява Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» про видачу судового наказу не відповідає вимогам, установленим статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
У свою чергу частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на недотримання заявником вимог частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника заборгованості за договором № 228 від 01 квітня 2017 року в сумі 6753,40 грн.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 147, 150, 151, 152, 153, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити Міському комунальному підприємству «Газкомплектприлад» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 6753,40 грн.
Повний текст ухвали складено і підписано 22 грудня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя О.С. Тинок