29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" грудня 2021 р. Справа № 924/876/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Грохольської Н.О. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" м. Київ
до фізичної особи-підприємця Флерко Юрія Івановича м. Хмельницький
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 116 369,77 грн.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 30.08.2021р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.09.2021р. Ухвалою від 27.09.2021р. підготовче засідання відкладено на 11.10.2021р. Ухвалою від 11.10.2021р. підготовче засідання відкладено на 19.10.2021р. Ухвалою від 19.10.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 02.11.2021р. Ухвалою від 02.11.2021р. підготовче засідання відкладено на 17.11.2021р. Ухвалою від 17.11.2021р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 29.11.2021р. Ухвалою від 29.11.2021р. судове засідання відкладено на 14.12.2021р.
Короткий зміст позовних вимог, узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з ФОП Флерко Ю.І. заборгованості за Заявою-договором №ID6030236 від 26.02.2019р. про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ №"ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), яка станом на 16.07.2021р. становить 116369,77 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 78743,77грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,01грн., заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) - 28656грн., пеня на суму простроченої заборгованості (за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р.) - 6573,23грн., штраф за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р. - 2396,76грн.
Позов мотивовано тим, що 26.02.2019р. між АТ "ТАСКОМБАНК" та ФОП Флерко Ю.І. було укладено Заяву-договір №ID6030236 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), за умовами якого, відповідач отримав кредит у сумі 180000грн. для поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів та на придбання основних засобів та інших інвестицій у бізнес, з кінцевим терміном повернення до 26.02.2021року. Відповідач підтвердив свою обізнаність (ознайомлення) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. Кредитних) надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 22.02.2019р.
Станом на 16.07.2021р. у відповідача виникала заборгованість по кредитному договору у розмірі 116 369,77грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 78743,77грн., заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочена) - 0,01грн., заборгованості по комісії (в т.ч. прострочена) - 28 656грн., пені за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р. - 6573,23грн., штрафу за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р.
Позивач повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання представник не з'явився. У позові та у заяві від 29.10.2021р. просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та повідомляємо про те, що виписка № 2063.2.227237.002 (1) по рахунку № НОМЕР_1 за 26.02.2019 року від 16 липня 2021 року та виписка № 2063.2.227237.002 по рахунку № НОМЕР_1 за 26 лютого 2019 року від 16 липня 2021 року не можуть слугувати належними доказами того, що у відповідності до заяви-договору №ID6030236 від 26 лютого 2019 року позивачем передано відповідачу грошові кошти у сумі 180 000,00 гри., оскільки відповідні грошові кошти повинні були бути зараховані на рахунок відповідача № НОМЕР_2 , а вказані виписки підтверджують рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , який не належить відповідачу.
В свою чергу, як зазначає відповідач, виписка № 2063.3.227237.001 по рахунку № НОМЕР_3 за 16 липня 2021 року, виписка № 2068.4.227237.005 по рахунку № НОМЕР_4 за 16 липня 2021 року, виписка № 2068.5.227237.004 по рахунку № НОМЕР_5 за 16 липня 2021 року, виписка № 8003 по рахунку № НОМЕР_6 за період із 16 січня по 16 липня 2021 року від 16 липня 2021 року сформовані із порушенням вимог щодо обов'язкових реквізитів виписок по особових рахунках (п. 61 Положення № 75) та свідчать про рух коштів на банківських рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , які не належать відповідачу згідно заявки-договору № ІР6030236 від 26 лютого 2019 року. Також вважає, що Правила обслуговування корпоративних клієнтів а АТ "ТАСКОМБАНК", витяг із яких долучено до матеріалів справи не можуть бути визнані судом складовою частиною заяви-договору (кредитного договору) №ID6030236 від 26 лютого 2019 року, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити зміни і вносить відповідні зміни в Умови та Правила. З огляду на викладене у позові просить відмовити.
Встановлені обставини справи.
14.02.2019р. ФОП Флерко Ю.І. заповнив Анкету-заяву АТ "ТАСКОМБАНК" про надання кредиту фізичній особі - підприємцю.
26.02.2019р. між АТ "ТАСКОМБАНК" та ФОП Флерко Ю.І. укладено Заяву-договір №ID6030236 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу", далі - кредитний договір).
Вказані заяви підписані електронним підписом ФОП Флерко Ю.І. та електронним підписом директора АТ "ТАСКОМБАНК" - Силкіним Дмитром Сергійовичем, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка надається в додатку до даної позовної заяви).
Згідно п. п. 1.1. - 1.2. кредитного договору, за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "ТАСКОМБАНК" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.
Розділом 2 цього договору передбачені такі умови надання кредиту: розмір кредиту - 180000грн. (п. 2.1. договору); валюта кредиту - гривня (п. 2.2. договору); вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних, розмір комісійної винагороди - 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3 договору); тип процентної ставки - фіксована (п. 2.4. договору); термін і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору (п. 2.5. договору); термін повернення кредитку - 26.02.2021р.
Пунктами 4.1., 4.2.1, 4.3., 4.4. договору визначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" та Цінові параметри продукту є кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http: //www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому. Підписанням договору є підтвердження наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору. Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК".
З долученого позивачем графіку погашення кредиту слідує, що оплата кредиту повинна здійснюватись щомісячно 26 числа, а саме: з 26.03.2019р. по 26.02.2021р. у розмірі 11082,01грн. сума платежу за кредитом в т.ч. 7500грн. основна заборгованість за кредитом, 3582грн. комісія за управління кредитом, 0,01 відсотки.
Пунктами 3.1, 3.2., 3.3. заяви-договору передбачено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну зазначеного в п. 2.5 цього договору. У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.
Відповідачем було отримано кошти за Договором у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на рахунок 26002227237001, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та заяві, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 26.02.2019р.
Позивач, як Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі, проте відповідач умови договору належним чином не виконує, кошти не сплачує.
Станом на 16.07.2021р. заборгованість Позичальника за Кредитним договором, становить 116369,77грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 78743,77грн., заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочена) - 0,01грн., заборгованості по комісії (в.т.ч. прострочена) - 28656грн., пені за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р. - 6573,23грн., штрафу за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.
Позивачем, на обґрунтування позовних вимог, долучено до позовних матеріалів також Витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", які затверджені рішенням Правління АТ "ТАСКОМБАНК" Протокол №03-2 від 17.01.2019р. та введений в дію з 18.01.2019р. наказом Голови Правління АТ "ТАСКОМБАНК" №8-од від 17.01.2019р. ОСОБА_1 , та виписки по особовому рахунку ФОП Флерко Ю.І. у АТ "ТАСКОМБАНК" за 26.02.2019р., 16.07.2021р., за період з 16.01.2021р. по 16.07.2021р.
Непогашення позичальником заборгованості за кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ТАСКОМБАНК").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У спірних правовідносинах судом встановлено прострочення позичальником повернення частини сум платежу та відсотків за кредитним договором згідно графіку.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема, щодо сплати чергового платежу за кредитним договором, процентів, комісії, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Як встановлено судом, у даному випадку мало місце невиконання позичальником зобов'язань у строки, визначені кредитним договором (графіком до кредитного договору); розмір заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 16.07.2021р. складає 116 369,77грн.
Отже, виходячи з того, що наявна у справі заява-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, яка підписана відповідачем ФОП Флерко Ю.І. 26.02.2019р., містить умови щодо виду, строку та розміру кредиту, розміру процентної ставки за користування кредитом, розміру комісійної винагороди, розміру пені у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, а також встановлені обставини справи, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо строків погашення кредиту, встановлених у відповідному графіку погашення кредиту, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 78743,77грн., заборгованості по відсотках в розмірі 0,01грн., заборгованості по комісії в розмірі 28 656грн.
Доводи відповідача про відсутність доказів перерахування відповідачу 180000грн. кредитних коштів саме на рахунок № НОМЕР_2 який вказано у Заяві-договорі №ID6030236 від 26.02.2019р. судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема як вбачається із виписки по особовому рахунку від 26.02.2019р. ФОП Флерко Ю.І. перераховано кошти в сумі 180 000грн. на рахунок 26002227237001 із призначенням платежу "згідно кредитної угоди №ID6030236 від 26.02.2019р.".
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 3.3 заяви-договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в загальній сумі 6573,23 грн. за період з 15.01.2021р. по 15.07.2021р. на суму простроченої заборгованості.
Перевіривши здійснений банком розрахунок пені суд зазначає, що він не містить помилок, відповідає умовам кредитного договору (п. 3.3 заяви-договору №ID6030236 від 26.02.2019р.), та приписам закону, а також фактичним обставинам правовідносин сторін за даним договором, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6573,23 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення 2396,76грн. штрафу, суд констатує наступне.
Як випливає зі змісту позовної заяви, підставою для заявленого позову про стягнення заборгованості та нарахованих санкцій стало порушення позичальником строку повернення кредитних коштів, а також строків сплати відсотків за користування кредитом та комісії.
Як вбачається зі змісту договору, такий вид відповідальності позичальника, як штраф за невиконання зобов'язання з повернення кредиту і сплаті відсотків та комісії в умовах договору відсутній, розмір штрафу позичальника в договорі сторонами не погоджений. До того ж в позовній заяві не вказано підстав для нарахування позичальнику штрафу, а тільки приєднаний його розрахунок.
Суд зазначає, що такий вид відповідальності позичальника, як штраф, передбачений п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", в якому зазначено, що у випадку порушення зобов'язань, вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.
Відповідно до п.18.2.2.2.7 клієнт зобов'язується надавати банку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, декларацію платника єдиного податку, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб'єктів/об'єктів господарювання, а також іншу інформацію на вимогу банку, в т.ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання.
Згідно з п.18.2.2.2.9 клієнт зобов'язується, забезпечити умови для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення.
Проаналізувавши вищезаначене та дослідивши матеріали справи суд зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафу є необґрунтованою, оскільки згідно Правил штраф застосовується до позичальника лише у випадках, вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9., на підтвердження яких позивач доказів не надав.
Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, зважаючи на недоведеність перед судом факту нецільового використання коштів позичальником, ненадання фінансової інформації чи незабезпечення умов для проведення банком перевірок, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в сумі 2396,76грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд встановив факт порушення позичальником свого зобов'язання щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом та комісії, та за таких обставин дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 78743,77грн. заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченої), 0,01грн. заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені), 28656грн. заборгованості по комісії (в т.ч. прострочені), 6573,23грн. пені на суму простроченої заборгованості.
Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Розподіл судових витрат.
Відповідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240-242, 327 ГПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" м. Київ до фізичної особи-підприємця Флерко Юрія Івановича м. Хмельницький про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 116369,77 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Флерко Юрія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентиф.номер НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 09806443) - 78 743,77грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот сорок три гривні 77коп.) заборгованості по тілу кредиту, 0,01грн. (одну копійку) заборгованості по відсотках, 28656грн. (двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень) заборгованості по комісії, 6573,23грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят три гривні 23коп.) пені, 2223,25грн. (дві тисячі двісті двадцять три гривні 25коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У позові в частині стягнення 2396,76грн. штрафу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.12.2021р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 2 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_2), 2,3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 ; адвокату Савченко О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).