"22" грудня 2021 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/621/21
Номер провадження: 2/150/193/21
22 грудня 2021 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Суперсона С.П.,
за участі секретаря Дудки А.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.
Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі виконавчого листа, виданого Чернівецьким районним судом Вінницької області 15 вересня 2015 року у справі № 150/557/15-ц з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 усіх видів заробітку, але не менше 30% від затвердженого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 липня 2015 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Втім, відповідач не сплачує аліменти на утримання дітей, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01 грудня 2021 року становить 132 546,00 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сорок шість) гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 грудня 2021 року та довідкою від 02 грудня 2021 року № 368/00-25, виданими Чернівецьким відділом ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Відтак, за розрахунками позивача, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2020 року по листопад 2021 року включно в загальній сумі 170 933,61 грн. Втім, ураховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України розмір неустойки (пені) не може становити більше 100 відсотків заборгованості, позивач просить суд присудити до стягнення з відповідача на її користь пеню за просточення сплати аліментів, що відповідає загальній сумі заборгованості зі сплати аліментів, тобто у розмірі 132 546,00 гривень.
Представником позивача - адвокатом Семко В.М., який діє на підставі ордеру серії ВН № 178171 від 21 грудня 2021 року, подано до суду заяву про підтримання позовних вимог.
Відповідачем також подано через канцелярію суду заяву про визнання позовних вимог та відсутність заперечень щодо їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні при ній докази встановив наступне.
15 вересня 2015 року Чернівецьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі № 150/557/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 усіх видів заробітку, але не менше 30% від затвердженого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 23 липня 2015 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
На виконання зазначеного виконавчого документу Чернівецьким відділом ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження № 48754971 від 17 вересня 2015 року.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За приписами частини другої статті 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).
Згідно з частиною першою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена уст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 зробила висновок, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів…Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
Верховний Суд звертає увагу, що у СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі №572/1689/16-ц (провадження №61-311св17), зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постанові від 10.02.2021 у справі №461/7406/18 (провадження №61-2128св20).
Так, судом було досліджено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, наданий Чернівецьким відділом ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький), відповідно до якого станом на 01 січня 2021 року сума боргу становила 105 626,00 гривень.
У зв'язку із тим, що боржник й надалі уникав сплати аліментів, станом на 01 грудня 2021 року сума заборгованості зі сплати аліментів становить 132 546,00 гривень, що розрахунком заборгованості та довідкою від 02 грудня 2021 року № 368/00-25, виданими Чернівецьким відділом ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький).
В поданій до суду заяві боржник ОСОБА_2 не надав жодного доказу відсутності своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів, визнавши позовні вимоги в повному обсязі.
Поряд із цим, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені за прострочення сплати аліментів та провів свій розрахунок, що наводиться нище.
Сума пені за несплату аліментів підлягає розрахунку за наступною формулою:
?р = (А1*1%*Q1) + (А2 *1%*Q2) + … (An*1%*Qn), де:
P - загальна сума пені за несплату аліментів, яка обрахована на день подання позову;
А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати аліментів починаючи з першого місця;
А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів починаючи з другого місяця;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед поданням позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць, у якому були нараховані аліменти перед поданням позову.
Відтак, суд наводить наступний розрахунок суми пені за прострочення сплати аліментів:
За 2020 рік:
Січень - 2218,00*1%*722=16 013,96 грн.;
Лютий - 2218,00*1%*691=15 326,38 грн.;
Березень - 2218,00*1%*662=14 683,16 грн.;
Квітень - 2218,00*1%*631=13 995,58 грн.;
Травень - 2218,00*1%*601= 13 330,18 грн.;
Червень - 2218,00*1%*570=12 642,60 грн.;
Липень - 2318,00*1%*540=12 517,20 грн.;
Серпень - 2318,00*1%*509=11 798,62 грн.;
Вересень - 2318,00*1%*478=11 080,04 грн.;
Жовтень - 2318,00*1%*448=10 384,64 грн.;
Листопад - 2318,00*1%*417=9 666,06 грн.;
Грудень - 2395,00*1%*387= 9 268,65 грн.
Всього - 150 707,07 грн.
За 2021 рік (з січня по листопад включно):
Січень - 2395,00*1%*356= 8 526,20 грн.;
Лютий - 2395,00*1%*325= 7 783,75 грн.;
Березень - 2395,00*1%*297= 7 113,15 грн.;
Квітень - 2395,00*1%*266= 6 370,70 грн.;
Травень - 2395,00*1%*236= 5 652,20 грн.;
Червень - 2395,00*1%*205= 4 909,75 грн.;
Липень - 2510,00*1%*175= 4 392,50 грн.;
Серпень - 2510,00*1%*144= 3 614,40 грн.;
Вересень - 2510,00*1%*113= 2 836,30грн.;
Жовтень - 2510,00*1%*83= 2 083,30 грн.;
Листопад - 2510,00*1%*52= 1 305,20 грн.;
Всього - 54 587,45 грн.
Відтак, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з січня 2020 року по день ухвалення судом рішення (22 грудня 2021 року) становить 205 294,52 грн.
Поряд із цим, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СКУ, відповідно до якої загальний розмір пені не може становити більше 100% заборгованості, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача суму пені, що відповідає загальній сумі заборгованості зі сплати аліментів, що становить 132 546,00 гривень.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10 11, 12, 18, 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, ч. 4 ст. 268, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 8, 141, 179, 180, 181, 189, 196 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дітей - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочок в розмірі 132 546,00 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сорок шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів від дня його винесення до Вінницького апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН