ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2021 року Справа № 923/1650/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши справу
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області,Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон БІФ", м.Херсон
про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості в сумі 496,71 грн. та повернення майна
Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, м.Херсон звернувся до господарського суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон БІФ", м.Херсон про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та повернення майна.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
За приписами п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В даному випадку позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а саме - акту приймання-передавання державного майна від 02.11.2018, акту обстеження державного майна від 03.11.2021.
Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно пунктам 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року №211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
За умовами п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу та іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фіскального чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Позивачем в порушення вказаних норм не надано суду оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фіскального чека), на підтвердження надіслання 15.12.2021 відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Наданий позивачем опис вкладення у цінний лист суд не вважає належним доказом надіслання поштового відправлення відповідачу, оскільки такий доказ має оцінюватися лише в сукупності з оригіналом поштової квитанції чи фіскального чека.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати до суду оригінали поштової накладної та фіскального чеку про направлення відповідачу 15.12.2021 копії позовної заяви та доданих до неї доказів.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Згідно з п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому суд звертає увагу на те, що встановлення підтвердження зарахування судового збору до державного бюджету здійснюється тільки з оригіналу платіжного доручення.
Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом в ухвалі від 25.05.2020р. у справі № 910/1762/20.
Відповідно до ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду України від 21.05.2018 року у справі № 923/331/16, від 30.08.2018 року у справі № 910/6968/16, від 18.04.2018 року у справі № 925/56/16, від 12.11.2019 року у справі № 910/384/17, від 14.02.2019 року у справі №918/702/18, від 23.01.2019 року у справі №904/1081/18, від 25.05.2020 року у справі № 910/1762/20 та інших.
Між тим, позивачем до позовної заяви додано ксерокопію платіжного доручення від 13.12.2021 №396 про сплату 6810,00 грн. судового збору, що не може слугувати належним доказом сплати судового збору.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Згідно абз.2 ч.8 ст.42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За результатами дослідження матеріалів позову судом встановлено, що копії документів, які подані позивачем в якості доказів, завірені особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З доданих до матеріалів позовної заяви копій документів вбачається, що вони засвідчені головним спеціалістом Кулініч В.О., однак доказів на підтвердження повноважень вказаної особи, зокрема, на засвідчення копій документів від імені позивача, не надано.
З огляду на вказане, документи, що додані до позову та завірені особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження на здійснення дій процесуального характеру від імені позивача, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати документи на підтвердження повноважень головного спеціаліста Кулініч В.О. на здійснення дій процесуального характеру (в тому числі засвідчення копій документів) від імені Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі залишити без руху.
2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів.
Копію заяви про усунення недоліків позовної заяви і додані до неї документи направити відповідачу, докази направлення подати до суду (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладну).
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набрала законної сили 22.12.2021, оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Сулімовська